WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду” (на прикладі ЗАТ „Коломийська швейна фабрика”) (магістерська) - Реферат

Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду” (на прикладі ЗАТ „Коломийська швейна фабрика”) (магістерська) - Реферат

інвентаризацію незавершеного виробництва.
Однак використання такої процедури контролю можливо, якщо на підприємстві застосовується напівфабрикатний варіант зведеного обліку витрат на виробництво. Тільки в рамках цього варіанту обліку формуються показники, що відображають рух незавершеного виробництва на всіх етапах виготовлення продукції. Номенклатура напівфабрикатів, що перевіряється визначається з врахуванням технологічних особливостей виробництва. Як правило, перевіряються найбільш дорогі напівфабрикати.
На ЗАТ "Коломийська швейна фабрика"проводиться аудит допоміжних матеріалів. Якщо в ході вибіркової перевірки виявлено значне відхилення (наприклад, більш 5% від номенклатури, що перевіряється), то можна зробити висновок про формальний характер проведених інвентаризацій. Якщо ж вибіркова інвентаризація допоміжного виробництва виявить відхилення, то підтверджуються обсяги допоміжного виробництва, зазначені в даних оперативного обліку руху допоміжних матеріалів або аналітичного обліку.
Підтверджуючи вірогідність незавершеного виробництва аудитор здійснює арифметичний контроль його обсягу в натуральному і вартісному вираження. При цьому варто враховувати, що на підприємствах з індивідуальним і дрібносерійним виробництвом, що застосовують позамовний метод обліку витрат, вартість незавершеного виробництва визначається витратами на незакінчені замовлення. У великосерійних і масових виробництвах вартість незавершеного виробництва складається із суми прямих затрат (матеріали і основна заробітна плата), що обчислюються за нормами по кожному калькуляційному об'єкті (виробу і т. д.) і суми інших непрямих витрат, що визначаються у відсотках до прямих витрат.
Оцінка правильності обчислення собівартості продукції виконується шляхом арифметичного контролю даних відомості зведеного обліку витрат. При цьому собівартість випуску продукції в умовах застосування показного і попереднього методу обліку витрат формується як алгебраїчна сума витрат за місяць і зміни величини незавершеного виробництва, а в умовах нормативного методу алгебраїчна сума нормативної собівартості випуску продукції, змін норм в відхилень від норм.
Виявлені в ході перевірки відхилення фіксуються в робочих документах аудитора і визначається їх кількісний вплив на показники звітності.
Аудиторська практика свідчить, що типовими помилками, що виявляються в ході перевірки затрат на виробництво є наступні:
- не відповідність застосованого методу обліку затрат методу, зафіксованому в обліковій політиці ;
- неправильна оцінка залишків НЗВ;
- неправильний розподіл витрат по звітних періодах;
- необумовлене (без документального оформлення) включення в собівартість окремих видів витрат на інші.
В И С Н О В К И І П Р О П О З И Ц І Ї
Перехід до ринкових відносин ставить завдання вдосконалення методів управління виробництвом. Одним з важливих інструментів управління виробництвом була і залишається собівартість, тобто показник, який показує у вартісному виразі стан витрат виробництва.
Відповідно до П(С) БО 16 "Витрати" під витратами розуміють зменшення економічних вигод внаслідок вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розділу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.
Важливими при визначенні собівартості є правильне визначення складу витрат та їх розмежування (тим більше, що склад витрат, які включаються у собівартість, не є незмінними) з метою повного відображення у собівартості дійсних витрат звітного періоду.
Не може бути ніяких сумнівів у тому, що в ринкових умовах на відміну від централізованої економіки, мають бути свої методи управління виробництвом. Це в певній мірі стосується і собівартості.
Перелік і склад калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До виробничої собівартості продукції включаються:
- прямі матеріальні витрати;
- прямі витрати на оплату праці;
- інші прямі витрати;
- загальновиробничі витрати;
В результаті проведених досліджень по обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду зроблені такі висновки і пропозиції:
1. Оскільки на виготовлення продукції за технологією використовуються різноманітні ресурси, виникає необхідність розробляти детальні норми витрат матеріальних цінностей, розцінки оплати праці та її
нормування, норми часу та витрати на одну годину роботи устаткування, норми загальновиробничих, адміністративних, збутових та інших витрат.
Зокрема, нормування витрат факторів виробництва на окремі види продукції є першим принципом раціональної організації обліку витрат. Другим принципом є виділення підрозділів підприємства - цехів основного і допоміжного виробництва, відділів та служб заводоуправління тощо. Третім принципом - групування витрат за окремими статтями калькуляції в розрізі деталей, вузлів, виробів, операцій, робіт, послуг та інших носіїв витрат.
2. Всі витрати операційної діяльності формуються в розрізі економічних елементів і статей витрат. Елементи витрат наводяться в П(С)БО 16 "Витрати", а перелік статей витрат може встановлюватись підприємством самостійно.
Відповідно до законодавства підприємство має право обирати один між трьома способами обліку витрат діяльності:
- з використанням 8-го класу рахунків "Витрати за елементами";
- з використанням 9-го класу рахунків "Витрат діяльності";
- з одночасними використаннями 8-го і 9-го класу рахунків.
Загальна схема обліку витрат без застосування рахунків класу 8 є значно простішою, а щодо інформації про витрати в розрізі економічних елементів, то її можна одержати в позасистемному порядку із облікових регістрів (журнал 5, 5А). Використання рахунків класу 8 робить цей облік більш трудомістким і незручним.
3. Вивчення Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, А ТАКОЖ інструкції щодо його застосування, затверджених Міністерством фінансів України від 30 листопада 1999 року дає можливість зробити висновок, що загальна схема обліку діяльності підприємства виглядає таким чином з однієї стороні відображаються всі витрати підприємства за видами діяльності, з другої - доходи підприємства за видами діяльності. Як витрати, так і доходи списуються на фінансовий результат діяльності, тобто різниця між ними становить валовий фінансовий результат (прибуток або збиток). За цією схемою повинні відображатися всі господарські операції. Однак методика обліку формування окремих витрат, в тому числі витрат на виробництво продукції та інших витрат діяльності, щопередбачена П(С) БО 16 "Витрати" не відповідає цій схемі. Зокрема, це відноситься до обліку операцій по списанню нестач незавершеного виробництва матеріальних цінностей.
4. Одним із напрямів вдосконалення обліку витрат є їх автоматизація. Автоматизованим
Loading...

 
 

Цікаве