WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду” (на прикладі ЗАТ „Коломийська швейна фабрика”) (магістерська) - Реферат

Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду” (на прикладі ЗАТ „Коломийська швейна фабрика”) (магістерська) - Реферат

підприємства, в тому числі і ЗАТ "Коломийська швейна фабрика" використовують рахунки 9-го класу.
Порядок розподілу і включення до собівартості продукції загальновиробничих витрат залежить від їх зв'язку з обсягом виробництва.
Пункт 16 П(С) БО 16 визначає, що змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва (інший об'єкт витрат) із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо), виходячи з фактичної потужності звітного періоду, а постійні витрати розподіляються на кожну одиницю виробництва із використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат тощо) при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг) у період їх виникнення. Загальна сума розподілених і нерозподілених постійних загальновиробничих витрат не може перевищувати їх фактичного розміру.
Змінні на загальновиробничі витрати визначаються за фактичними даними обліку. Якщо підприємство не веде окремого обліку постійних і змінних витрат або за обліковими даними неможливо визначити фактичної суми таких витрат, то для визначення змінних витрат може бути визначена питома вага цих витрат на одиницю продукції. Наприклад, електроенергія при незмінних тарифах буде рости пропорційно росту обсягу виробництва. У зв'язку з цим суми змінних витрат можуть бути визначені як добуток обсягу виробництва на суму змінних витрат, розрахованих на одиницю продукції.
Підприємством надане право самостійно встановлювати перелік і склад змінних і постійних загальновиробничих витрат, які слід відобразити в документі про облікову політику підприємства.
Змінні загальновиробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (години праці, заробітна плата, обсяг діяльності, прямі витрати тощо) виходячи з фактичної потужності звітного періоду. В цьому випадку розподілені загальновиробничі витрати в самому широкому розумінні представляють собою розподілені змінні загальновиробничі витрати на одиницю бази з подальшим відношенням на різні види продукції, яка виготовляється на підприємстві на базу фактичної потужності за звітний період.
При виборі бази розподілу слід звернути увагу на те, що зміною загальновиробничих витрат і відповідно змінною бази розподілу існує пропорційна або майже пропорційна залежність. Найчастіше в якості бази розподілу загальновиробничих витрат використовують:
- ціну прямих матеріалів - якщо загальновиробничі витрати прямо пов'язані з величиною і кількістю матеріалів, з якими проводиться відповідні технологічні операції. Типовим прикладом у цьому випадку може бути виробництво, на якому є тільки збір виробів;
- прямі витрати на оплату праці - якщо загальновиробничі витрати прямо пов'язані з величиною прямих витрат на оплату праці. Якщо наприклад, у виробництві для виготовлення певної продукції використовують складну технологію, для управління якою наймають високооплачуваних кваліфікованих працівників, і одночасно для виробництва іншої продукції використовують працівників з нижчою кваліфікацією, тоді використання витрат на оплату праці, як бази розподілу, приведе до того, що велика частина загальновиробничих витрат припадає на виробництво, де для виготовлення продукції використовують складну техніку;
- години-праці - якщо тема різниці між величиною заробітної плати і вона майже для всіх однакова;
- машинно-години - якщо у виробництві використовують значні капіталовкладення і загальновиробничі витрати в більшій мірі пов'язані з використанням обладнання і техніки. Наприклад, значна ціна електроенергії для обладнання або ціна обслуговування обладнання.
Схематично розподіл загальновиробничих витрат показано на рисунку 2.1.
Нерозподілені загальновиробничі витрати списуються на собівартість реалізованої продукції, що відображаються записом:
Дт 90 "Собівартість реалізації"
Кт 91 "Загальновиробничі витрати"
На суму розподілених загальновиробничих витрат складається бухгалтерський запис:
Дт 23 "Виробництво"
Кт 91 "Загальновиробничі витрати"
Віднесення нерозподілених постійних за загальновиробничих витрат до собівартості реалізованої готової продукції, на думку С.Ф.Голова, є економічно обґрунтованим, оскільки виробнича собівартість продукції не повинна підлягати різним коливанням, а витрати виходячи з принципу обачності не знижується, а відображаються в тому періоді, коли вони понесені.
У процесі операційної діяльності на підприємстві виникають витрати, які не включаються до собівартості реалізованої продукції. Відповідно до П(С) БО-16 до таких витрат відносяться:
- адміністративні витрати - загально господарські витрати, пов'язані з управлінням і обслуговуванням підприємства;
- витрати на збут - витрати, пов'язані з реалізацією (збутом продукції);
- інші операційні витрати.
До складу адміністративних витрат відносять:
- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
- витрати на службові відрядження й утримання апарату управління підприємства та іншого загальновиробничого персоналу;
- витрат на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загально господарського призначення (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, охорона);
- витрати за професійні послуги (юридичні. Аудиторські, з оцінки майна, праці тощо);
- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, факс тощо);
- амортизація нематеріальних активів загально господарського призначення;
- витрати на врегулювання спорів у судових органах;
- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
- інші витрати загально господарського призначення [27:4].
Облік адміністративних витрат на ЗАТ "Коломийська швейна фабрика" ведуть на рахунку 92 "Адміністративні витрати", за дебетом якого відображають суму визнаних витрат, а за кредитом - її списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
В кінці звітного періоду рахунок 92 "Адміністративні витрати" залишку не матиме.
Аналітичний облік адміністративних витрат здійснюється в розрізі номенклатури статей, установленої підприємством.
Підставою для записів по Дт рахунку 92 "Адміністративні витрати" є ті ж самі документи, що для обліку загальновиробничих витрат, а також можуть бути рахунки за експлуатацію легкових автомобілів, рахунки на оренду, плату за приміщення офісу та інші. Дані проадміністративні витрати накопичуються у зведених документах (відомість або розробна таблиця 1, 6 та інших).
Адміністративні витрати є витратами звітного періоду, що

 
 

Цікаве

Загрузка...