WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду” (на прикладі ЗАТ „Коломийська швейна фабрика”) (магістерська) - Реферат

Методика обліку, аналізу і аудиту витрат звітного періоду” (на прикладі ЗАТ „Коломийська швейна фабрика”) (магістерська) - Реферат

призначення діють ефективніше, поки вони ще нові і мають високі продуктивні здатності. Із часом витрати на ремонт збільшуються в кінці строку експлуатації об'єкта значно вищі, ніж на початку. Це призводить до того, що загальна сума витрат на ремонт і амортизаційних відрахувань залишається фактично постійною протягом багатьох років. В результаті корисність об'єктів основних засобів залишається фактично постійною протягом багатьох років. В результаті корисність об'єктів основних засобів залишається однаковою протягом тривалого часу.
Відповідно до методу зменшення залишкової вартості
Сума кореня n = кількість років корисного використання об'єкта.
При методі подвійного зменшеного залишку прискореної амортизації ліквідаційна вартість об'єкта не враховується, щорічні амортизаційні відрахування визначається за формулою:
Кумулятивний метод називають ще методом списання вартості за сумою чисел років. Амортизаційні відрахування при цьому методі розраховуються таким чином:
Крім вище перелічених методів амортизаційних на рахунків підприємство відповідно до П(С) БО-7 "Основні засоби" може застосовувати норми і методи нарахування амортизації, передбачені податковим законодавством.
Згідно із П(С) БО-7 "Основні засоби" нарахування амортизації починається з наступного місяця після вибуття об'єкта основних засобів і припиняється на період реконструкції, модернізації, добування і консервації об'єкта основних засобів.
Нарахування амортизації проводиться щомісячно. Підприємства з сезонним характером виробництва річну сума амортизації нараховують протягом періоду роботи підприємства у звітному році. Місячна сума амортизації при застосуванні всіх методів, крім виробничого, визначається діленням річної суми амортизації на 12.
На підставі п. 27 П(С) БО-7 "основні засоби" амортизація інших необоротних матеріальних активів нараховані з використанням тільки прямолінійного або виробничого методу.
Нарахування амортизації основних засобів малоцінних необоротних активів можна відобразити записом:
Дт 23 "Виробництво"
91 "Загальновиробничі витрати"
92 "Адміністративні витрати"
93 "Витрати на збут"
94 "Інші операційні витрати"
Кт 13 "Знос необоротних активів"
Витрати від браку
У першій редакції ПБО-16 ці витрати було класифіковано як інші загальновиробничі витрати, що перекручувало їх економічну суть, адже брак завжди пов'язаний з конкретним видом продукції. У чинній, сьогодні редакції ці витрати віднесено до складу інших прямих витрат.
Порядок включення до виробничої собівартості втрат від браку, передбачений у ПБО-16, можна подати у вигляді такої формули:
- втрати від браку, що їх включають до складу інших прямих витрат
- вартість остаточно забракованої продукції
- витрати на виправлення браку
вартість остаточно забракованої продукції в оцінці за справедливою вартістю
суми, що їх відшкодовують підприємству працівники, які допустили брак
- суми, отримані від постачальників за неякісні матеріали та комплектуючі вироби як відшкодування.
Особливості обліку загальновиробничих витрат розглядаються у наступному питанні.
2.2. Облік загальновиробничих та адміністративних витрат
Методологію обліку витрат підприємства визначає НП(С)БО 16 "Витрати", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999 року № 318 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 19 січна 2000 року № 27/4248.
Загальновиробничі витрати накопичуються та розподіляються між об'єктами обліку витрат відповідно до певного чинника. Об'єкти обліку витрат - це продукція, ремонт або вид діяльності підприємства, яке вимагають визначення пов'язаних з виробництвом витрат.
Згідно з п. 15 П(С) БО 16 "Витрати" до загальновиробничих витрат відносяться:
1. Витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями, відрахування на соціальні заходи й медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на оплату цехових працівників, витрати на оплату службових відряджень персоналу цехів, дільниць тощо).
2. Амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.
3. Амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення.
4. Витрати на утримання експлуатацію та ремонт, страхування, операційну оренду основних засобів та інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
5. Витрати на вдосконалення технологій та організації виробництва (оплата праці та відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології й організації виробництва поліпшенням якості продукції, підвищенням її довговічності, відрахування на соціальні заходи, медичне страхування апарату управління виробництвом, витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами та якістю продукції, робіт, послуг.
6. Витрати на охорону праці, техніку безпеки й охорону навколишнього середовища.
7. Інші витрати (внутрішньозаводське переміщення матеріалів, деталей, напівфабрикатів, інструментів зі складів до цехів і готової продукції на склади, поточні нестачі і втрати від псування матеріальних цінностей у цехах, оплата простоїв.
8. Податки, збори та інші обов'язкові платежі (загально державні податки, збори та інші обов'язкові платежі, пов'язані з виробничим процесом і кількістю продукції, що виготовляється, плата за землю, податок з власників транспортних засобів, місцеві податки і збори).
9. Витрати на виплату надбавок до заробітної плати працівникам цеху, постійна робота яких проходить у дорозі.
10. Витрати, пов'язані з професійною підготовкою або перепідготовкою за профілем виробництва працівників, пов'язаних з виробничою діяльністю.
В першому варіанті П(С)БО 16 "Витрати" в складі інших загальновиробничих витрат передбачаються відображення втрат від браку. Пізніше, на нашу думку правильно, останні були виключені із складу цих витрат, так, як вони є прямими витратами.
Таким чином, в складі загальновиробничих витрат відображаються витрати, пов'язані з організацією і управлінням виробництвом у виробничих підрозділах, а також витрати, пов'язані з утриманням і експлуатацією устаткування і транспортних засобів внутрі виробничого призначення. Таке об'єднання названих витрат, на нашу думку, пояснюється єдиною причиною, що ці витрати є накладними виробничими витратами [23:110].
Крім сказаного, важливим у складі загальновиробничих витрат є те, що на величину цих витрат не впливають лишки матеріальних цінностей і незавершеного виробництва.
Загальновиробничі витрати складаються з постійних і змінних витрат. До змінних загальновиробничих витрат належать витрати, що змінюються прямо (або майже прямо) пропорційно до зміни обсягу діяльності. Постійнівиробничі накладні витрати залишаються незмінними (або майже незмінними) при зміні обсягу діяльності.
Слід зазначити, що абсолютно точного поділу витрат на
Loading...

 
 

Цікаве