WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Cутність податків, їх вплив на розвиток суспільства. - Реферат

Cутність податків, їх вплив на розвиток суспільства. - Реферат

твердження більше політичного, ніж економічного характеру, гостро поставили питання про перерозподіл фінансових ресурсів між суспільними верствами.
Значний внесок у розвиток теорії оподаткування зробив основоположник російської фінансової науки IX. Озеров. Він визначав податки як "обов'язкові платежі, які сплачуються підданими держави для виконання покладених на неї функцій". Як представник інституціоналізму, І.Х. Озеров розглядав податки як категорію на перетині різних гуманітарних наук: права, політології, соціальної психології, соціології. Він писав: "Вивчення грунту, на якому розвивається фінансове господарство, показує нам, чому воно приймає ту чи іншу форму, чому насіння на одному грунті сходить, а на іншому - чахне".
Сутність податків представниками радянської фінансової науки А.А.Буковецьким, А. Соколовим, П.В. Мікеладзе базувалася на теорії колективних потреб. Незважаючи на певну догматичність (зумовлену об'єктивними передумовами розбудови радянської влади), ця теорія з певними корективами використовується і сучасниками для обгрунтування сутності та ролі податків. Так, П. Самуель-сон підтверджує примусовий характер оподаткування і відсутність зв'язку між вигодами окремого громадянина та тими податками, які він сплачує державі.
Окремо слід зупинитися на поглядах на сутність податків представників кейнсіанської школи. Зокрема, Дж. М. Кейнс був автором теорії податків, яка фокусувалася на державному регулюванні економіки. Податки цей вчений називав "вбудованими механізмами гнучкості", за допомогою яких можна рівномірно розподілити податковий тягар залежності від доходів. Доктрина Дж. М. Кейнса запанувала на теоретичному та прагматичному рівні в середині минулого століття - саморегулівні здатності ринкової економіки досить обме-жені, тому держава повинна впливати на економічні процеси за допомогою державних видатків, податків, позичкового відсотку. Кейнс писав: " Прибут-ковий податок,... податок на прибуток з капіталу, податок на спадщину та інші податки відіграють не менш важливу роль, ніж норма відсотка.
Революційність та новизна поглядів Кейнса дозволили вітчизняному вченому В.М. Федосову визначити його роботи в якості орієнтирів розвитку західної фінансової науки. Але системні кризи в західних економіках в 70-х роках минулого століття, тали своєрідним поштовхом для критики ідей кейнсіанства та пошуку нових підходів у фінансовій науці. На зміну кейнсіанським методам регулювання приходить неокласична теорія, і її особливо популярний напрямок - неокон-серватизм.
Професор Романенко О.Р. зазначає, що "розбіжності у поглядах кейнсіанців та неоконсерва-торів на податки випливають із відмінностей у їх загальних теоріях. Кейсіанська податкова теорія розвивалася з умов попиту, забезпечення інвестицій достатніми заощадженнями. Неокласики ж виходять із забезпечення пропонування ресурсів і достатності заощаджень, звідси вимога значного зниження загального рівня податків."
Голова чиказької школи М. Фрідман вважається найвідо-мішим представником неоконсер-ватизму, який вважав, що, насамперед, держава повинна втручатися в економіку через грошову сферу. А за допомогою податків як "механізмів гнучкості", держава може амортизувати кризові явища в економіці. Розвиток ідей неокласицизму призвів до того, що податкові реформи в СІЛА та інших європейських країнах були побудовані на ідеях обмеження державного втручання в економіку.
Вітчизняні вчені Андрущенко В.Л. та Ляшенко Ю.І. пропонують розширити сферу дослідження податків за межі суто економічної категорії та розглядати природу оподаткування в поняттях теорії інституціоналізму.
На їх думку, першою за значенням істотною прикметою наукової податкової системи є її залежність від політико-економічних поглядів. В якості доведення цього постулату автори використовують той факт, що "корифеї англійської класичної політекономії головним в оподаткуванні вважали його вплив на створення багатства. Прихильники німецької історичної школи поставили в центр науково організованої системи економіко-політичні умови та соціально-етичні критерії різних епох і народів". Погоджуючись з подібним висновком, зазначимо, що сучасна вітчизняна дійсність є яскравим прикладом того, як розбудова податкової системи є продуктом не тільки суто економічних поглядів науковців та практиків, але й результатом певного компромісу між суспільством, політичними партіями іншими суб'єктами законодавчого процесу.
Серед сучасних напрямків розвитку фінансової науки і царині податків слід обов'язково згадати роботи американських економістів на чолі з А. Лаффером, спрямовані на оптимізацію податкової політики держави. На думку А. Лаффера, існує гранична ставка оподаткування, яка характеризує його критичний рівень. Внаслідок її зростання відбувається поступова "тінізація" економічних процесів, що супроводжується скороченням податкової бази та, відповідно, податкових надходжень до державного бюджету. Критики цієї теорії зауважують, що роботи А.Лаффера так і не дали відповідь про рівень цієї ставки, а обмежилися лише загальними формулюваннями, що значно ускладнює практичне використання такого підходу на державному рівні.
На відміну від попередньої, робота англійського вченого Дж. Меклі містить суто практичні рекомендації стосовно оптимізації податкових ставок - для уникнення дестимулювання економічної активності необхідно використову-вати пропорційні ставки, які не перевищують 20 %. Досить своєрідно цей вчений пропонує поділити громадян на талановитих та нероб. На його думку, останні тільки створюють проблеми для держави і лишають її бюджетних доходів, звідси, основний тягар податків перекладається на працьовитих та економічно активних людей, тому їх доходи потрібно звільнити від оподаткування. Погоджуючись, що податки призводять до неповного використання продуктивних можливостей платників, зазначимо - подібний підхід не враховує індивідуальних психологічний якостей кожного окремого платника, тому його використання не призведе до соціальної справедливості в оподаткуванні.
Сучасна розробка проблематики податків відбувається у площині економіки суспільного вибору, яскравим представником якої є Дж. М. Б'юкенен, який розглядає податки як прямі витрати громадян за надані урядом послуги. Суспільні блага розглядаються як такі, що мають не тільки економічну, але й політичну природу, тому податки виконують ціноутворюючу функцію стосовно суспільнихблаг, а платники є споживачами законодавчо-по-літичних процедур.
Висновок:
Отже, підкреслимо, що податки на сучасному етапі розвитку є безаль-тернативним джерелом формування фінансових ресурсів держави, тому податкова політика повинна вписуватися в загальноприйняті демократичні процедури, які дозволяють врахувати інтереси всіх суб'єктів бюджетного процесу. Тому можна прогнозувати, що теоретичні розробки в цьому напрямку будуть продовжуватися, насамперед, в контексті практичних завдань, які стоять перед сучасним суспільством.
Використана література:
1. Демиденко Л.М. Розвиток теорії оподаткування вченими заходу// Фінанси України, №5. 2004.
2. Кейнс Дж. М. Общая тео-рия занятости, процента й денег. - М.: Прогресе. - 1978.
3. Кучерявенко Н.П. ОсновьІ налогового права. - Харьков: Издательство "Константа".- 1996. - С.6.
4. Мельник В.М. Генеза теорій податків// Фінанси України, №8. 2004. - С.42-53.
5. Озеров Й.Х. Основы финансовой науки.-М.:/Б.И./, 1917.
6. Романенко О.Р. Фінанси: Підручник. - Центр Навчальної літератури, 2003.
7. Федосов В.М. Соврєменньй капитализм й налоги. - К.: Вища школа., 1987.
Loading...

 
 

Цікаве