WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Cутність податків, їх вплив на розвиток суспільства. - Реферат

Cутність податків, їх вплив на розвиток суспільства. - Реферат


Реферат на тему:
Cутність податків, їх вплив на розвиток суспільства.
У статті розглядається сутність податків, їх вплив на розвиток суспільства.
Еволюція формування державних доходів протягом століть зазнала істотних змін - від натуральної форми за умов нерозвиненого ринкового господарства до абсолютного використання грошової форми зараз. Найважливішим методом акумуляції державою суспільного продукту стали податки, які забезпечують левову частку бюджетних находжень.
Виникнувши на зорі товарно-грошових відносин, податки як економічна категорія еволюціонували разом з розвитком економічної архітектури суспільства. Ця еволюція торкнулася, насамперед, глибинної сутності податкових платежів. Якщо спочатку природа податку характеризувалася аб-солютно фіскальним змістом (безеквівалентний, обов'язковий платіж на користь держави), то поступово сформувалося розуміння податку, як своєрідної сус-пільної плати за виконання державою своїх функцій.
Такий перехід став можливим тільки за рахунок зміни суспільного ладу, формування системи демократичних цінностей, уявлень про відповідальність держави та її представників перед кожним окремим громадянином. Можна зробити висновок, що еволюційний процес у фінансовій науці в царині податків був викликаний гострою практичною потребою суспільства в оптимізації відносин між державою та її громадянами.
Теоретичні суперечки стосовно функцій податків - фіскальна, регулююча, стимулююча, розподільна, контрольна - є опосередкованим свідченням про багатогранність економічної категорії "податок". Ця багатогранність значно ускладнює теоретичні дослідження в цьому напрямку, і майже унеможливлює суто економічний і фінансовий підхід до оподаткування на практиці. Податки знаходяться в центрі уваги науковців вже ось кілька століть - А. Сміт, Д. Рікардо, А. Вагнер, К. Віксель заклали підвалини науки про податки, сучасні вітчизняні науковці Л. Андрущенко, В. Федосов, В. Суторміна, В. Мельник, Н. Кучерявенко в своїх роботах досліджують теоретичні та практичні аспекти оподаткування.
Осмислення теоретичних та практичних основ оподаткування є одним із найважливіших напрямків розвитку фінансової науки. Хоча податки як суспільний феномен існують протягом тисячі років, більшість сучасних нау-ковців вважає, що першими науково обгрунтовану характеристику податків дали Адам Сміт та Давид Рікардо (хоча набагато раніше Фома Аквінський визначав податки як дозволену форму пограбування) .
В той же час М. Кучерявенко доводить, що вчення про податки існувало ще в давніх державах Сходу, стародавній Греції та Риму. В якості доказів цей автор використовує той факт, що у стародавньому Єгипті стягнення данини базувалося на уявленнях про фараона як особу божественну. Досить подібними були погляди на сутність податків та оподаткування. Ця подібність пояснювалася колегіальністю рішень, які приймалися Радою (в Афінах), сена-том (в Древньому Римі). В Афінах панували переконання, що податки є певним символом рабства і є неприйнятними для вільних громадян. Зважаючи на таке ставлення, не дивно, що в працях Арісто-теля зустрічалися думки, що кожен громадянин повинен приймати участь у формуванні доходів держави (насамперед, для виконання нею своїх оборонних функцій), але така участь повинна бути добровільною і формуватися у вигляді пожертвувань.
В Древньому Римі податки відігравали значущу роль порівняно з Стародавньою Грецією, насамперед через те, що постійно велися війни, і держава потребувала регулярних надходжень для проведення військових операцій. Але, незважаючи на це, осмислення сутності та ролі податків в тогочасних роботах фактично відсутнє, обмежувалося лише констатацією їх видів та методів стягнення.
Досить детально генеза податків вивчається в роботах вітчизняного науковця Мельника В.М., який пропонує розділити розвиток теорії податків на два історичних періоди:
1. Період письмових згадок про податки, які грунтуються на релігійних догматах або випливають із нагальних потреб. У них фіксувався факт стягнення без науково доведеного обгрунтування.
2. Період наукового обгрунтування категорій отримання доходів об'єднаннями публічного характеру.
Зроблений цим автором аналіз дозволив зробити висновок про те, що "...почавши з радикального заперечення податків як рівноправного державного доходу і перейшовши до філософського обгрунтування та ідеологізації наявної практики оподаткування з допущенням деякої несміливої її правки на прикладних засадах, податкові фінанси евоолюціонували до рівня теоретичного та методологічного конструювання сучасних перероз-подільних механізмів".
В своїй визначній праці "Дослідження про природу і причинах багатства народів" А. Смітом було визначено наступні принципи оподаткування:
- піддані держави мають брати участь у її підтримці відповідно до своєї платоспроможності, пропорційно до доходу, яким вони користуються;
- податки повинні стягуватися у найвигідніший час і найви-гіднішим способом для особи, що його сплачує;
- кожний податок має бути так побудований, щоб він брав із кишень населення якомога менше, понад те, що він приносить до скарбниці держави.
Демиденко Л.М., стосовно постулатів, розроблених А. Смітом, зазначає, що їх актуальним положенням є те, що "до платників податків не варто застосовувати репресій, оскільки це може завдати шкоди розвитку промисло-вості, а держава втрачає вигоду, яку могла б мати від розширення бази оподаткування завдяки додатковим інвестиціям".
Послідовник А. Сміта, Д. Рікар-до підкреслював, що основна маса податків перекладається на прибуток капіталістів. Розглядаючи вплив податків на прибуток та ціни, перекладання податків, Д. Рікардо вважав несуттєвими конкретні їх форми. Д. Рікардо писав: "Податки становлять ту частину продукту землі та праці країни, яка надходить у розпорядження уряду: вони завжди сплачуються або з капіталу, або з доходу країни". Зважаючи на такі моменти, вчений вважав за необхідне звільнити капітал від податків, істотно їх скоротити. Особливо це стосувалося непрямих податків, які скорочують споживання, збільшують витрати виробництва, зменшують прибутки підприємств.
Вітчизняний науковець Романенко О.Р. особливо підкреслює внесок у розвиток природи податків А. Вагнера, який одним із перших розглядає не тільки суто фіскальне призначення податків, а регуляторне, за допомогою яко-го держава змінює розподіл суспільного продукту.
Основоположником податкової теорії послуг став відомий англійський вчений Дж. С. Мілль, який доводив існування прямого взаємозв'язку між тими податками, що їх сплачують на користь держави ЇЇ громадяни, та тими по-слугами і благами, що їх натомість вони отримують від держави. Шведські економісти К. Віксель та Е. Ліндаль розвинули у своїх працях положення про принцип рівності між вилученою вартістю та її еквівалентом. Зокрема, К. Віксель обгрунтував роль податків у зростанні добробуту суспільства, розглянув їх у тісному зв'язку з державними витратами, які приносятькористь суспільству. Учень К. Вікселя - Е. Ліндаль - поставив існування рівноваги між податками та державними благами в залежність від розкладу політичних сил у суспільстві. Незважаючи на гостру критику, яким піддаються ідеї Е. Ліндаля, насамперед, за їх утопічність, підкреслимо наявність раціонального зерна у його судженнях. Справді, заперечувати вплив політичної еліти на формування та реалізацію податкової політики недоцільно. Поштовхом до наукових досліджень в цьому напрямку стали роботи К. Маркса та Ф. Енгельса, які хоча і не мали в своїй основі суто фінансових моментів та містили
Loading...

 
 

Цікаве