WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Еволюція фінансового аналізу та його взаємозв’язок з бухгалтерським обліком - Реферат

Еволюція фінансового аналізу та його взаємозв’язок з бухгалтерським обліком - Реферат


Реферат на тему:
Еволюція фінансового аналізу та його взаємозв'язок з бухгалтерським обліком
Мабуть ні в кого на сьогодні не виникає сумнівів щодо важливості системи бухгалтерського обліку на підприємстві. Адже в умовах ринкової економіки контрольна функція обліку стає все більш значимою, матеріали та цифри, надані бухгалтером, служать інформаційною базою для багатьох служб та підрозділів підприємства. Ну взяти хоча б фінансиста: яким буде його фінансовий прогноз чи план, якщо він буде ґрунтуватись на хибних даних балансу? Звичайно ж такий аналіз немає ніяких перспектив.
Та чи можна назвати процес фінансового аналізу похідною бухгалтерського обліку? На нашу думку так, адже система обліку є джерелом інформації для будь-якого аналізу, тому саме вона в першу чергу повинна бути вдосконалена та організована так, щоб надавати високоякісну, безпомилкову, точну "сировину" для роботи аналітика. Безперечно й сам аналіз не може бути точним без вдосконалення його процедури. Саме тому і можна окремо прослідкувати еволюцію аналізу.
Оскільки аналіз є похідною обліку, то звичайно і його розвиток починався разом із становленням бухгалтерського обліку. Зокрема, аналіз був складовою частиною системи маноріального обліку і аудиту в феодальній Британії (ХІІ ст.). Це була одна з перших форм писемного систематизованого обліку та контролю, що використовувалась в сільськогосподарських маєтках та базувалась на простій бухгалтерії [1,с.34]. Основним кінцевим документом цієї системи був звіт управляючого своєму хазяїну (лорду), який містив наступну інформацію:
- майно на початок періоду (свого роду "заборгованість" управляючого);
- грошові та майнові надходження від лорда, надходження від ренти, продажу худоби, врожаю тощо;
- витрати, що включали: вилучення коштів та інших активів лордом на власні потреби, витрати на управління маєтком та інше;
- загальна "заборгованість" управляючого на кінець періоду.
Такий звіт доводився до відома лорда. Окрім того у великих господарствах проводились інвентаризації окремо призначеною, незалежною особою - аудитором. Основним завданням аудиту були не тільки та не стільки інвентаризація майна та контроль рахунків, як розрахунок результатів, що мали б місце після проведення певної операції. Отже, як бачимо, дана система управління успішно виконувала три взаємопов'язані функції: облікову, контрольну та аналітичну.
Родоначальником систематизованого економічного аналізу як складового елементу бухгалтерського обліку вважається француз Жак Саварі (1622-1680). Ідеї Саварі були поглиблені в ХІХ ст. італійським бухгалтером Джузеппе Червоні (1827-1917). В кінці ХІХ - на початку ХХ ст. з'явилося поняття в обліку - балансознавство. Воно розвивається за трьома основними напрямками: економічний аналіз балансу, комерційний аналіз балансу, популяризація знань про баланс серед користувачів [2, с. 12].
У Росії наприкінці ХІХ ст. виникли перші школи, в яких викладали елементи аналізу, комерційних розрахунків. Першим російським бухгалтером, який по-справжньому оцінив роль економічного аналізу та його взаємозв'язок із бухгалтерським обліком, був А.К.Рощаховський. Методику аналізу балансу було сформульовано в працях А.П.Рудановського, І.А.Блатова у 20-х роках [3, с. 13].
В той час бухгалтера окрім аналітичних процедур змушені були здійснювати різноманітні комерційні та фінансові розрахунки, що почали виокремлюватись в самостійну галузь знань лише в ХІХ ст. під назвою "комерційні розрахунки" або "комерційна арифметика". Більшість російських вчених, що працювали в області теорії бухгалтерського обліку наголошували на значимості навиків фінансових розрахунків саме для бухгалтерів [1].
У 30-ті роки курс аналізу господарсько-фінансової діяльності було введено в програму вищих навчальних закладів СРСР. З'явились перші підручники та посібники, авторами яких були Н.Р. Вейцман, С.К. Татур, М.І. Баканов. Близько трьохсот книжок та шістсот наукових статей, публікацій було видано за передвоєнні роки переважно російськими авторами та російською мовою. Проте виходили спеціальні видання й українською мовою таких авторів, як Г.Т.Лешенко, Г.В.Постнікової, О.А.Бугуцького, М.І.Ковальчука та інших. Саме тоді відбулося становлення аналізу як науки.
Великий вклад у розвиток методології аналізу внесли такі вчені-економісти: А.Д.Шеремет, С.Б. Барнгольц, В.Ф.Палій, І.І.Поклад, І.І.Каракоз, А.Ш.Маргуліс, Н.А.Русак, Б.І.Майданчик, Р.С.Сайфулін та багато інших. Одним з найвидатніших українських економістів був М.І.Туган-Барановський (1865-1919), який розробив та використав у свої працях принципові положення теорії економічного аналізу [3, с.14].
Проте в цей час в умовах планової економіки фінансовий аналіз швидко перетворився на техніко-економічний, тобто в аналіз за схемою "план-факт", який по суті був малокорисним. Аналітична робота на підприємствах була замінена контролем.
Такий аналіз існував до початку 90-х років.
Під час переходу економіки до ринкових відносин відбувалася, звичайно, і трансформація бухгалтерського обліку, що відповідно і зумовило відродження фінансового аналізу як важливого елементу аналітичної роботи. Таким чином з'являється три напрямки аналізу: фінансовий, внутріфірмовий та техніко-економічний. Слід зауважити, що останній не зникає, а просто стає прерогативою лінійних керівників [1, с.40].
Отже, на сьогодні аналіз перебуває на етапі свого розвитку, становлення та вдосконалення, а вчені різних країн ще не знайшли чіткого, спільного та єдиного підходу до розуміння суті та змісту такої дисципліни як "Фінансовий аналіз". Частина науковців вважає, що вона повинна охоплювати широкий спектр аналітичної роботи, пов'язаної з управлінням фінансами підприємства, а інша частина - більш вузький, пов'язаний з аналізом бухгалтерської фінансової звітності. На нашу думку, фінансовий аналіз, який побудований на аналізі звітності та включає детальний аналіз статей балансу (оборотних, необоротних активів, зобов'язань, капіталу тощо) та інших форм, а також доповнений таким розділом як аналіз ймовірності банкрутства підприємства, буде цілком достатнім та повним. Також є важливим, щоб аналіз був не тільки ретро-, а й перспективним, бо в іншому випадку він не буде мати того змісту, який в нього вкладають сьогодні, в умовах ринкових відносин.
Хто ж на сьогодні займається питанням аналізу на підприємстві? З одного боку у вищих навчальних закладах готують фахівців, які повинні займатися аналізом на підприємстві (фінансист - фінансовим аналізом, економіст - техніко-економічним аналізом). З іншого боку, бухгалтер, складаючи п'яту форму звітності "Примітки" зобов'язаний надати додаткову інформацію про підприємство та його господарську діяльність, яку неможливо одержати безпосередньо зі звітності, а також деякі аналітичні дані щодо окремих показників звітності. Саме тому знання аналізу в першу чергу необхідні бухгалтерам, а зв'язок обліку з аналізом є очевидним та незаперечним.
Список використаноїлітератури:
1. Ковалев В.В. Финансовый анализ: методы и процедуры. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 560с.: ил.
2. Лахтіонова Л.А. Фінансовий аналіз суб'єктів господарювання: Монографія. - К.: КНЕУ, 2001. - 387 с.
3. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - 2-ге вид., стер. - К.: Алеута, 2003. - 485с.
Loading...

 
 

Цікаве