WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Елементи оподаткування. Мито. Податок на промисел - Контрольна робота

Елементи оподаткування. Мито. Податок на промисел - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з податкової системи
на тему:
Елементи оподаткування. Мито. Податок на промисел
ПЛАН
1) Елементи оподаткування
2) Мито
3) Податок на промисел
1) Елементи оподаткування
Податковi правовiдносини можливi тiльки при наявностi податкових законiв. Податковий закон визначає обов'язки ycix суб'єктiв процесу оподаткування - як державних податкових органів, так і платників податкiв. Головним при цьому є визначення обов'язкiв сплати податків у строки, порядку, в розмірах, що визначаються цим законом.
Податковий закон повинен бути чiтко сформульований, простий i зрозумiлий суб'єктам системи оподаткування - як державним податковим органам, так i платникам податку. У ньому повинен бути чiтко визначений порядок нарахування та сплати податку.
Вимоги, що лежать в основі побудови податків знаходять своє конкретне виявлення в елементах податку, до яких належать суб'єкти та об'єкти оподаткування, ставки, одиниці, строки та пільги щодо певного податку.
Суб'єктом оподаткування є юридична або фiзична особа. Вона виступає платником податку і як громадянин держави, і як підприємець (тобто як громадянин, який здiйснює пiдприємницьку дiяльнiсть). Це ж стосується i громадян iноземних держав, якi здiйснюють пiдприемницьку дiяльнiсть на територiї України. Але в будь-якому разi вони мають yci права i вiдповiднi обов'язки щодо сплати податків так само, як i юридичнi особи.
Мiж платниками податку - юридичними особами та громадянами існує рiзниця. Рiзниця визначається за двома ознаками:
1) за механiзмом оподаткування, що визначається в кожному законi про конкретний податок;
2) за механiзмом стягнення податку, який не сплачуться в строк згiдно з чинним законодавством.
Для повного та комплексного контролю за громадянами - платниками податкiв в Українi створений Державний peєстр фiзичних осiб, згiдно з яким кожному громадянину наданий iндивiдуальний iдентифiкацiйний код, який занесений у комп'ютерну мережу.
Податковий закон визначає головнi елементи, якi утворюють систему елементів податкових правовідносин.
Суб'єкт оподаткування, або платник податку. Це будь-яка юридична або фiзична особа, поведiнка якоiї регулюється нормами податкового права i яка виступає учасником податкових вiдносин та нociєм суб'єктивних прав та обов'язкiв.
Носiй податку. Це особа (юридична або фiзична), яка безпосередньо розраховує та сплачує податки i бере на себе весь податковий тягар. Залежно вiд участi в загальнiй системi утворення та сплати податку вci нociї податку подiляються на три типи:
- особи, якi безпосередньо утворюють базу оподаткування. Головним чином це виробники та споживачi, причому споживачами можуть виступати як пiдприємства, так i населення;
- посередники - це тi особи, якi здiйснюють посередницькi дiї мiж виробниками та споживачами, причому споживачами можуть виступати як підприемства, так і населення;
- кiнцевi споживачi, тобто ті особи, якi сплачують податок уже пiсля кiнцевого споживання. Вони виступають у кiнцi процесу перекладання податку.
Об'єкт податку являє собою те, що пiдлягає оподаткуванню, дохiд (прибуток), майно, земля тощо (назва податку, як правило, визначається об'єктом оподаткування).
Джерело податку. Цей елемент тісно пов'язаний з об'єктом оподаткування i являє собою нацiональний дохiд, тому що оподатковується його частина i з нього сплачуєтъся податок.
При визначеннi розмiру податкiв велике значення має податкова база, або база оподаткування. Податкова база служить для того, щоб кількісно виразити предмет оподаткування (вартісна, фізична, або інша характеристика об'єкта оподаткування). Вiд того, на скiльки вона правильно визначена, залежить чiткiсть розрахунку податку та його розмiр. Поняття "об'єкт оподаткування" та "податкова база" вiдрiзняються за змiстом. Так, "об'єкт оподаткування" - це юридичне поняття, що виражає зобов'язання та наявнiсть платника податку, який його сплачує, то "податкова база" - це економiчне поняття, що визначає розмiр предмета оподаткування, на який встановлюється ставка. Вiд податкової бази залежить не тiльки сума податку, яку повинен сплатити платник, а й розмiр бюджетiв ycix piвнів.
Податкова база є частиною предмета оподаткування, до якої застосовується податкова ставка.
Одиниця оподаткування. Це частина об'єкта оподаткування, стосовно якої вiдбувається встановлення нормативів та ставок обкладання. Вона залежить вiд об'єкта оподаткування i має розрахунковий характер. Здебiльшого вона виражаеться в грошових одиницях, У деяких випадках - в натуралъних. Одиницями обкладання можуть бути при:
. податку на землю - гектари, акри, сотки, квадратні метри;
. акцизному зборi на бензин - галони, лiтри, декалiтри;
. податку на прибуток, доходи - нацiональна грошова одиниця;
. оподаткуваннi транспортних засобiв - потужнiсть двигуна, вантажомiсткiсть транспортного засобу тощо.
Значне мiсце в загальнiй податковiй системi як з юридичного, економiчного погляду так i з господарського боку посiдає ставка оподаткування. Вона є розмiром податку на одиницю оподаткування.
Ставки можна класифікувати за наступними ознаками:
- за ступенем врахування виду діяльності: базовi, пiдвищенi, зниженi;
- залежно вiд cиcтeми побудови: твердi та вiдсотковi.
- залежно від техніки розрахунку: середньорозрахунковi, середньозваженi та усередненi.
Базова ставка - це основна ставка, яка застосовуеться для Bcix або бiльшостi платникiв податкiв незалежно вiд особливостей суб'єкта оподаткування та виду його дiяльностi. Так, податок на прибуток має ставку 25%, ПДВ - 20 %, ставки обкладання митом головного виробу в групi тощо.
Пiдвищена ставка встановлюеться, виходячи з особливостей видiв дiяльностi або об'єкта оподаткування.
Зниженi ставки враховують особливостi стану платника податку. Їх головна мета - зниження податкового тягаря. У деяких випадках цю ставку можна визначити як податкову пiльгу, але вiдмiнність полягає у строках її дiї.
Твердi - цi ставки встановлюються у грошовому виглядi на одиницю оподаткування. Як правило, вони є фiксованими, тобто встановлюються в твердих розмiрах.
Вiдсотковi визначаються у відсотках щодо об'єкта оподаткування Вiдсотковi ставки за характером дiї подiляються на:
а) прогресивнi - цi ставки зростають залежно вiд збiльшення бази оподаткування. У свiтовiй практицi оподаткування застосовуються два типи прогресивних ставок:
- проста прогресивна ставка. Вона пiдвищується залежно вiд збiльшення об'єкта оподаткування в рiвних пропорцiях;
- складна прогресивна ставка. Вона складаеться за сходинковим (ступiнчастим) методом, тобто
Loading...

 
 

Цікаве