WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Інвентаризація - Реферат

Інвентаризація - Реферат

зберігаються в касі підприємства Зр. 2
13. 14 Інвентаризаційний опис бланків суворої звітності 'Зр. 2
14. 15 Акт інвентаризації розрахунків з покупцями, постачальниками та іншими дебіторами і кредиторами 3р. 1
15. 16 Довідка про дебіторську і кредиторську заборгованість, щодо якої термін позовної давності минув 3р. 1
16. 17 Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей 3р. 1 Тип. Ф. М-21
17. 21 Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів 3р. 3 Тип. ф. МШ-5, МШ-8
18. 22 Акт на списання тари і тарних матеріалів Зр. 3
19. 23 Звіряльна відомість результатів інвентаризації товарно-матеріальних цінностей ... Зр. 1
20. 24 Відомість контрольної перевірки руху окремих видів матеріальних цінностей відповідно до первинних бухгалтерських документів 3р. 1
21. 25 Відомість результатів інвентаризації (додаток №3) 3р. 1 Інструкція №69
22. 26 Акт контрольної перевірки інвентаризації цінностей
(додаток №1) 3р. 1 Інструкція №69
23. 27 Книга реєстрації контрольних перевірок інвентаризацій (додаток №2) Зр. 1 Інструкція №69
24. 28 , Журнал реєстрації інвентарних ярликів 3р. 1
25. 29 Протокол засідання інвентаризаційної комісії з підбиття підсумків інвентаризації 3р. 1
Очевидним є те, що при частковій інвентаризації оформляються тільки ті документи, які стосуються окремо взятого об'єкта інвентаризації.
Останнім етапом інвентаризаційного процесу є регулювання інвентаризаційних різниць та оформлення пропозицій щодо прийняття рішень за виявленими порушеннями (крадіжками, недбалим ставленням до службових обов'язків тощо).
Усі рішення комісія приймає на своєму засіданні колегіально і заносить їх до протоколу. При підготовці пропозицій шодо врегулювання інвентаризаційних різниць комісія повиннакеруватись законами України і, зокрема, Інструкцією №69.
Вона передбачає таке:
1. Перевищення вартості цінностей, що виявились, у надлишку, проти вартості цінностей, що виявились у нестачі під час пересортиці, відноситься на збільшення даних обліку відповідних матеріальних цінностей і результатів фінансово-господарської діяльності.
2. Взаємний залік лишків і нестач внаслідок пересортиці може бути допущено тільки щодо товарно-матеріальних цінностей однакового найменування і в тотожній кількості за умови, що лишки і нестачі утворилися за один і той же період, що перевіряється, та в однієї і тієї ж особи, яка перевіряється.
3. Органи державного управління, до відання яких належать підприємства, можуть установлювати порядок, коли такий залік може бути допу' щений стосовно однієї і тієї ж групи товарно-матеріальних цінностей, якщо цінності, що належать до її складу, мають схожість за зовнішнім виглядом або упаковані в однакову тару (при відпуску їх без розпакування тари).
4. У разі якщо під час заліку нестач з лишками при пересортиці вартість цінностей, шо виявились у нестачі, більше вартості цінностей, що виявились у надлишку, різниця вартості має бути віднесена на винних осіб Якщо конкретні винуватці пересортиці не встановлені, то сумові різниці розглядаються як нестачі цінностей понад норми природного убутку з віднесенням їх на результати фінансово-господарської діяльності. За такими сумовими різницями в протоколах інвентаризаційної комісії мають бути наведені вичерпні пояснення причин, за якими різниці не можуть бути віднесені на винних осіб.
Розходження фактичної наявності матеріальних цінностей та коштів з бухгалтерським й даними, встановлені при проведенні інвентаризації та інших перевірках, регулюються підприємством в такому порядку.
1) Основні засоби, ТМЦ, цінні папери, кошти та інше майно, що виявилося у надлишку, підлягають оприбуткуванню та зарахуванню відповідно на результати фінансово-господарської діяльності, з наступним встановленням причин виникнення надлишку і винних у цьому осіб.
2) Убуток цінностей у межах затверджених .інорм списується за рішенням керівника підприємства відповідно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разі виявлення фактичних нестач.
3) Понаднормові втрати і нестачі ТМЦ, включаючи готову продукцію, в тих випадкам, коли винуватців не встановлено або у стягненні з винних осіб відмовлено судом, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат і понаднормові нестачі, мають бути зазначені вжиті заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому.
До протоколу заносяться всі виявлені факти порушень чинного законодавства, встановленого порядку зберігання товарно-матеріальних цінностей, правил ведення обліку; встановлені нестачі, лишки, виявлені і доведені факти перевитрат, крадіжок майна, грошових коштів тощо; розроблені та проголосовані заходи щодо порядку врегулювання виявлених розходжень за конкретними об'єктами інвентаризації (залік за рахунок пересортиці, списання за рахунок прибутків підприємства або віднесення на винних осіб); затверджені заходи щодо їх недопущення в майбутньому; вка-зуються прийняті види покарання конкретних фізичних осіб, причетних до цих порушень (зловживань); рішення про направлення матеріалів на винних у крадіжках і зловживаннях осіб (фізичних або юридичних) до судово-слідчих органів.
До протоколу додаються всі документи інвентаризації, а також відомість результатів інвентаризації, складена бухгалтером на основі зданих до бухгалтерії матеріалів за проведеною інвентаризацією.
Матеріали інвентаризаційної комісії мають бути у 5-денний термін розглянуті і затверджені керівником підприємства. Усі прийняті рішення набирають юридичної сили і стають обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства після затвердження протоколу засідання комісії керівником підприємства.
Затверджені результати інвентаризації відображаються в бухгалтерському обліку підприємства в тому місяці, в якому закінчена інвентаризація, але не пізніше грудня звітного року.
Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення- (псування) матеріальних цінностей регулюється Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. №116 "Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей", зі змінами від 27 серпня 1996 р., 20 січня 1997 року, 15 грудня 1997 р. (далі - Постанова КМ №116). Цей порядок не
Loading...

 
 

Цікаве