WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік та аналіз використання трудових ресурсів та фонду оплати праці - Дипломна робота

Облік та аналіз використання трудових ресурсів та фонду оплати праці - Дипломна робота

забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи. Кодексом законів про працю України регулюються трудові відносини всіх робітників.
В теперішній час широко використовується оплата праці по контракту, котрий укладається по домовленості сторін на визначений час, по закінченні терміну він може бути припинений, згідно із бажанням обох сторін або продовжений [13, с.150].
Таким чином, ми розкрили економічну сутність трудових ресурсів, з чого вони складаються і розглянули такі основні поняття, як трудові відносини, розкрили сутність трудового договору та оплати праці по контракту, які взаємозв'язані між собою. Було з'ясовано, що облік труда і заробітної плати ? одна із найважливіших ділянок роботи.
1.3 Форми і системи оплати праці
Форми, системи й розмір оплати праці робітників, а також інші види їх доходів встановлюються підприємствами самостійно, виходячи із принципу матеріального заохочення кожного робітника [11, с. 224].
Основними факторами регулювання заробітної плати визначаються форми і системи оплати праці.
Найбільше поширення на підприємствах різних форм власності набули дві форми оплати праці - погодинна і відрядна.
Розмір погодинної оплати залежить від кількості відпрацьованого часу. Таким чином, заробітна плата працівника має пряму залежність від встановленого для відповідного виду праці розміру тарифної ставки та кількості відпрацьованого робочого часу [22, с.101].
Умовами застосування погодинної оплати праці є: відсутність можливості збільшення випуску продукції, виробничий процес суворо регламентовано, функції робітника зводяться до спостереження за технологічним процесом, збільшення випуску продукції може привести до браку або погіршенню її якості.
Існує дві системи погодинної форми оплати праці: погодинна проста і погодинна-преміальна.
При простій погодинній системі труд працівників оплачується виходячи тільки із кількості відпрацьованого часу й тарифної ставки (посадового окладу) відповідно до їх кваліфікації.
Застосування погодинної оплати праці передбачає обов'язкове дотримання встановлених законодавством норм тривалості робочого часу, які не повинні перевищувати 40 годин на тиждень [15, с.240].
При погодинно-преміальній системі оплати праці, окрім основного заробітку, робітники отримують премію, що посилює їх матеріальну зацікавленість в результатах своєї праці.
Також існує відрядна форма оплата праці, яка виражає пряму залежність заробітку від кількості та якості виробленої продукції або обсягу виконаних працівниками робіт [22,с.255].
Умовами застосування відрядної форми оплати праці є: наявність кількісних показників роботи, які залежать від конкретного робітника, можливість точного обліку обсягу виконаних робіт, необхідність на конкретній виробничій ділянці стимулювати робітників в подальшому збільшенні виробітку продукції або обсягів виконаних робіт, можливість технічного нормування праці.
Відрядна форма оплати праці поділяється на пряму, відрядно-преміальну, відрядно-прогресивну, відрядно-непряму і акордну системи
[29, с.190].
При прямій відрядній системі оплата здійснюється за кожну вироблену продукцію по незмінній розцінці. Для того, щоб встановити відрядну розцінку, необхідно денну тарифну розцінку робітника поділити на норму виробітку за зміну.
При відрядно-преміальній системі оплати праці, окрім оплати за звичайними розцінками за кількість виробленої продукції або виконаних робіт в межах встановленого завдання, здійснюється преміювання працівників за перевиконання завдання, поліпшення якості продукції, збільшення обсягу виконаних робіт.
Що стосується відрядно-прогресивної оплати праці, то в залежності від обсягу виконаних робіт або кількості отриманої продукції понад встановлену норму, на підприємстві можуть застосовувати прогресивні зростаючі розцінки [22, с.220].
Відрядна-непряма оплата передбачає оплату праці робітникам у відсотках до заробітку основних робітників. Специфіка цієї системи у тому, що заробітна плата підсобних працівників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують [14, с.105].
При акордній системі оплати праці визначають сукупний заробіток за виконання певних стадій роботи або виробництва певного обсягу робіт. Специфіка у тому, що доручена робота повинна бути виконана за визначені строки, при цьому час, витрачений на її виконання великої ролі при начисленні заробітної плати не грає.
Крім того, в залежності від того, хто здійснює роботу, відрядна форма оплати праці може бути як індивідуальною, так і колективною (бригадний підряд).
При індивідуально-відрядній системі робітник самостійно виробляє продукцію або надає послуги, по яким визначені відрядні розцінки, норми часу й виробітку. Заробітна плата в цьому випадку повністю залежить від індивідуальної роботи.
Колективно-відрядна система оплати праці передбачає, що колектив (бригада) виконує роботу, по якій визначені відрядні розцінки, а також норми часу й виробітку. Заробітна плата при цій системі вже залежить не від індивідуальної роботи, а від результатів роботи всієї бригади і її особливого вкладу у результат цієї роботи [8, с.68].
Законодавством України не заборонено використання інших систем оплати праці.
Форми і системи оплати праці на підприємстві регулює керівник підприємства, який також встановлює робітникам конкретні розміри тарифних ставок [27, с.306].
Основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає : тарифні сітки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники).
Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт, залежно від їх складності, а працівників - залежно від їх кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою формування та диференціації розмірів заробітної плати.
Держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати. Вона встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Мінімальна заробітна плата - розмір плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може проводитись оплата за виконану працівником місячну, годинну норму праці [21, с. 187].
Наприклад, якщо з 1 січня 2005 року розмір мінімальної заробітної плати складав 262 грн, то з 1 січня 2006 року він складає 350 грн.
Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки тарифної сітки, схеми посадових окладів, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших виплат встановлюється підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством.
Оплата праці працівників підприємстваздійснюється в першочерговому порядку після сплати обов'язкових платежів [22, с.309].
Підприємства і організації при укладенні колективного договору можуть встановлювати меншу норму тривалості робочого часу, ніж передбачено законом.
П'ятиденний або шестиденний робочий тиждень встановлюється власником або уповноваженим ними органом спільно з профспілковим кабінетом з урахуванням специфіки роботи, думки трудового колективу і за погодженням з місцевою Радою народних
Loading...

 
 

Цікаве