WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Порядок складання фінансової звітності на прикладі ВАТ СКЗ - Дипломна робота

Порядок складання фінансової звітності на прикладі ВАТ СКЗ - Дипломна робота

різних показників і доповнити його методами, заснованими на досвіді і кваліфікації фахівця.
Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання й аналіз звітності.
Бухгалтерська звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників фінансово-господарської діяльності за звітний період. Звітним формам властивий як логічний, так і інформаційний взаємозв'язок. Суть логічного зв'язку складається у взаємному доповненні і взаємній кореспонденції звітних форм, їхніх розділів і статей. Деякі найбільш важливі балансові статті розшифровуються в супутніх формах. Розшифровку інших показників при необхідності можна знайти в аналітичному обліку.
Логічні зв'язки доповнюються інформаційними, що виражаються в прямих і непрямих контрольних співвідношеннях між окремими показниками звітних форм. Пряме контрольне співвідношення означає, що той самий показник приведений одночасно в декількох звітних формах. Так, величина статутного капіталу на початок (кінець) року приводиться у формах № 1 і 4. Непряме контрольне співвідношення означає, що кілька показників однієї або ряду звітних форм зв'язані між собою нескладними арифметичними розрахунками. Наприклад, показник залишкової вартості основних засобів, що приводиться в балансі загальною сумою, погоджується з показниками первісної вартості і зносу з форми № 5. Крім того, окремі розділи балансу можуть бути зв'язані визначеними нерівностями.
Знання цих контрольних співвідношень, важливо не тільки з позиції аналізу, але і контролю, допомагає краще розібратися в структурі звітності, визначити правильність її складання шляхом візуальної перевірки окремих показників і арифметичних співвідношень між ними. Навіть найпростіші контрольні співвідношення можуть мати глибокий аналітичний зміст. Зокрема, у балансі нормально функціонуючої комерційної організації сума власних засобів як правило, перевищує величину необоротних активів.
Дане відношення характеризує в цілому використання власних засобів комерційної організації: частина їх йде на покриття (тобто придбання) основних засобів і довгострокових фінансових вкладень, що залишилася частина - на покриття оборотних коштів (виробничі запаси, запаси товарів, тари і т.д.). У принципі, можливо і порушення цієї нерівності. Це означає, що комерційна організація фінансує свої необоротні активи за рахунок позикових засобів, що в нормальної ринкової, а не псевдоринкової, економіці практично неможливо, оскільки фірма, яка має баланс із таким співвідношенням активів і джерел, є потенційним банкрутом.
Ціль другого етапу - ознайомлення з річним звітом або пояснювальною запискою до бухгалтерської звітності. Це необхідно для того, щоб оцінити умови роботи в звітному періоді, визначити тенденції основних показників діяльності, а також якісні зміни в майновому і фінансовому становищі фірми. Складаючи перше представлення про динаміку приведених у звітності і пояснювальній записці даних, необхідно звертати увагу на алгоритми розрахунку основних показників. Оскільки розрахунок деяких аналітичних показників (наприклад, рентабельність, доход на акцію, частка власних оборотних коштів і т.п.) може супроводжуватися усвідомленим або неусвідомленим різночитанням, багато західних фірм приводять у відповідному розділі річного звіту алгоритми для деяких показників.
Аналізуючи тенденції основних показників, необхідно приймати до уваги вплив деяких факторів, що спотворюють, зокрема інфляцію. Крім того, не варто забувати, що і баланс, будучи основною звітною й аналітичною формою, не вільний від обмежень. Укажемо деякі, найбільш істотні з них.
1. Баланс фіксує сформовані до моменту його складання підсумки фінансових операцій.
2. Баланс відповідає на запитання, що являє собою підприємство на даний момент відповідно до використовуваної облікової політики, але не відповідає на запитання, у результаті чого склалося таке положення. Відповідь на останнє питання не може бути дана тільки за даними балансу. Для цього потрібно набагато більш глибокий аналіз, заснований не тільки на залученні додаткових джерел інформації, але і на осмисленні багатьох факторів, що не знаходять відображення в звітності (інфляція, науково-технічний прогрес, фінансові утруднення в суміжників і ін.).
3. За даними звітності можна розрахувати ряд аналітичних показників, однак усі вони будуть узагалі ж марні, якщо їх не з чим порівняти. Баланс, розглянутий ізольовано, не забезпечує просторової і тимчасової порівнянності.
4. Інтерпретація балансових показників можлива тільки з залученням даних про обороти. Зробити висновок про те, великі або малі суми по тій або іншій статті, можна лише після зіставлення балансових даних з відповідними сумами оборотів.
5. Баланс є зводом даних на кінець звітного періоду й у силу цього не відбиває адекватний стан засобів підприємства протягом звітного періоду. Це відноситься насамперед до найбільш динамічних статей балансу. Так, наявність на кінець року великих по питомій вазі запасів готової продукції зовсім не означає, що це положення була протягом року постійним, хоча сама по собі така можливість не виключається.
6. Фінансове становище підприємства і перспективи його зміни знаходяться під впливом не тільки факторів фінансового характеру, але і багатьох факторів, що взагалі не мають вартісної оцінки. У їхньому числі: можливі політичні і загальноекономічні зміни, перебудова організаційної структури керування галуззю або підприємством, зміна форми власності, професійна і загальноосвітня підготовка персоналу і т.п. Тому аналіз фінансової звітності є лише одним з розділів комплексного економічного аналізу, що використовує не тільки формалізовані критерії, але і неформальні оцінки.
7. Одне з істотних обмежень балансу - закладений у ньому принцип використання цін придбання. В умовах інфляції, росту цін на використовувані на підприємстві сировину й устаткування, основних засобів багато статей відбивають сукупність однакових по функціональному призначенню, але різних по вартості облікових об'єктів. Природно, істотно спотворюються результати діяльностіпідприємства, реальна оцінка його господарських засобів, ринкова вартість підприємства в цілому.
8. Одна з головних цілей функціонування будь-якого підприємства - одержання прибутку. Однак саме цей показник відображений у балансі недостатньо повно.
9. Необхідно ще раз підкреслити, що підсумок балансу зовсім не відбиває тієї суми коштів, якою реально розташовує підприємство, тобто його вартісної оцінки. Основна причина полягає в можливій невідповідності балансової оцінки господарських засобів реальним умовам внаслідок інфляції, кон'юнктури ринку, використовуваних методів обліку й ін. По-перше, баланс дає лише облікову оцінку активів підприємства і джерел їхнього покриття; поточна ринкова оцінка цих активів може бути абсолютно іншою, причому, чим довший термін експлуатації і відображення у балансі даного активу, тим більша різниця між його обліковою
Loading...

 
 

Цікаве