WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку та аудиту амортизації (зносу) основних засобів в сільськогосподарських підприємствах (СТОВ ”Стоколос” Лубенського району Полтавсько - Реферат

Організація обліку та аудиту амортизації (зносу) основних засобів в сільськогосподарських підприємствах (СТОВ ”Стоколос” Лубенського району Полтавсько - Реферат

забезпечення методології бухгалтерського обліку.
В умовах переходу України до ринкової економіки значне місце виділене організації обліку амортизації необоротних активів .
В П(С)БО 7 "Основні засоби " визначено, що амортизація-систематичний розподіл вартості, яка амортизується , необоротних активів протягом їх корисного використання (експлуатації )
Знос основних засобів - сума амортизації об'єкта основних засобів з початку його корисного використання.
Конкретизація основних засобів і часове розмежування амортизаційних нарахувань у сільському господарстві дає можливість об'єктивно оцінювати витрати на виробництво продукції за рахунок своєчасного й об'єктивного перенесення витрат на її собівартість , а також помісячно розмежувати і деталізувати облік витрат.
Перехід на національні стандарти бухгалтерського обліку зумовив впровадження нових підходів і методології нарахування та обліку амортизації встановлення окремих параметрів облікової системи : встановлення підприємством тривалості операційного циклу, визначення межі, що розділяє основні засоби і малоцінні необоротні матеріальні активи, встановлення термінів використання й визначення ліквідаційної вартості кожного об'єкта основних засобів, інших необоротних матеріальних та нематеріальних активів, вибір підприємством серед альтернативних варіантів методів нарахування амортизації. Щодо першого моменту, то, враховуючи специфіку сільськогосподарського виробництва, слід встановити тривалість операційного циклу. Це необхідно для виявлення матеріальних активів, які відповідають визначенню основних засобів згідно з П(С)БО 7 (25), і нематеріальних активів, визначення яких сформульоване в П(С)БО 8. Якщо операційний цикл підприємства більше одного року, то і строк корисного використання таких активів повинен також бути більше цього циклу. В іншому разі, до основних засобів належать активи, які зберігають фізичну форму і використовуються більше одного року. До нематеріальних активів належать активи, які на відміну від попередніх, не мають матеріальної форми, а також ті, які можуть бути ідентифіковані та утримуються підприємством з метою використання більше одного року (або одного операційного циклу, якщо той перевищує один рік) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях чи надання в оренду іншим особам. При визначенні складу нематеріальних активів слід ретельно підходити до їх визнання згідно з умовами, передбаченими в п. 6-9 П(С)БО 8.
Стосовно другого моменту, то, враховуючи, що навіть після реорганізації і реструктуризації сільськогосподарські підприємства в більшості випадків залишаються великими і мають значну кількість різних об'єктів основних засобів, необхідно чітко встановити вартісну точку розмежування основних засобів, які облічуються на рахунку 10, і малоцінних необоротних матеріальних активів, для ведення обліку яких призначено рахунок 112. Це обумовлено тим, що зазначені об'єкти мають однакові якісні характеристики, але для цих видів необоротних матеріальних активів існують різні підходи щодо нарахування амортизації. Встановлення вартісної ознаки предметів, що входять до складу малоцінних необоротних матеріальних активів, залежить від ряду обставин, пов'язаних з принципом суттєвості, зокрема від розмірів підприємства, ефективності його діяльності комбайна бурякозбирального самохідного встановлена норма амортизації дорівнює 11%. Тоді 100:11 = =9 років. Третій варіант визначення терміну корисного використання - згідно з технічною документацією, що додається до об'єкта - за всієї своєї простоти і надійності теж має той недолік, що не враховує індивідуальних особливостей експлуатації активу.
Четвертий варіант полягає у тому, щоб встановлювати термін використання основних засобів у цілому до груп, що визначені податковим законодавством, конкретно, Законом України про оподаткування прибутку підприємств. Передбачене групування не може враховувати специфіку окремого об'єкта основних засобів, умови його використання, моральний знос тощо.
Запобігти цьому можна, на наш погляд, застосовуючи п'ятий варіант - експертну оцінку. Саме цей варіант дозволить враховувати специфіку об'єкта при надходженні на підприємство. Визначатися ця специфіка повинна технічними працівниками підприємства і закріплюватися у наказі по підприємству. Саме цей вид оцінки допомагає визначити реальний стан справ.
При встановленні терміну корисного використання об'єкта нематеріальних активів, протягом якого амортизується, слід пам'ятати, що він не повинен перевищувати 20 років. На основі встановлених термінів підприємством за необхідності визначається ліквідаційна вартість кожного об'єкта основних засобів.
У більшості випадків ліквідаційна вартість нематеріальних активів прирівнюється до нуля. Виняток становлять випадки, коли на нематеріальний актив існує активний ринок і очікується, що він існуватиме наприкінці строку корисного використання цього об'єкта, і саме на підставі інформації існуючого активного ринку визначається ліквідаційна вартість об'єкта нематеріальних активів. Якщо існує обов'язкове зобов'язання іншої особи придбати нематеріальний актив, можна встановити його ліквідаційну вартість і відповідно вартість, що амортизується. Складність визначення ліквідаційної вартості пов'язана з оцінкою активів у майбутньому . Так для техніки необхідно зробити прогноз на 5-10 років, будівлі-40-50 років, і при врахуванні усіх факторів ,які впливають на результат , він буде приблизним. Згідно П(С)БО 7 "Основні засоби " ліквідаційна вартість - сума коштів або вартість інших активів , яку підприємство очікує отримати від реалізації ( ліквідації ) необоротних активів після закінчення строку їх корисного використання ( експлуатації за вирахуванням витрат , пов'язаних з продажем (ліквідацією) Визначення кола об'єктів, щодо яких визначається ліквідаційна вартість, зумовлюється неоднорідністю основних засобів як за ціною, так і за умовами використання і виведення з експлуатації.|3 метою визначення доцільності розрахунку ліквідаційної вартості об'єкти поділяють на три групи. До першої групи входять об'єкти, по яких витрати на виведення з експлуатації більше або дорівнюють доходу, одержаному від їх ліквідації. В цьому випадку ліквідаційна вартість дорівнює нулю і на розмір амортизаційних відрахувань не впливає. У другу групу входять об'єкти, ліквідаційна вартість яких незначна або не може бути достовірно визначена. У цьому випадку її не беруть до уваги при розрахунку вартості, яка амортизується.
При визначенні ліквідаційної вартості слід керуватися положенням МСБО, яким встановлено, що якщо Існує імовірність, що ліквідаційна вартість буде суттєвою, її оцінюють на дату придбання активу або на дату будь-якої наступної переоцінки активу на основі вартості реалізації, яка превалює на даний момент для аналогічних активів, що вичерпали термін корисного використання І знаходилися в умовах, схожих до умовмайбутнього використання даного активу. В усіх
Loading...

 
 

Цікаве