WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Організація обліку та аудиту амортизації (зносу) основних засобів в сільськогосподарських підприємствах (СТОВ ”Стоколос” Лубенського району Полтавсько - Реферат

Організація обліку та аудиту амортизації (зносу) основних засобів в сільськогосподарських підприємствах (СТОВ ”Стоколос” Лубенського району Полтавсько - Реферат

відокремлений предмет, призначений для виконання самостійних функцій, чи відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів однакового або різного призначень, що мають для обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, комплекс - певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно.
Об'єкт основних засобів визнається активом, якщо існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та вартість його може бути достовірно визначена.
Основні засоби в Україні можна згрупувати за їх функціональним призначенням, за галузевою ознакою, за використанням, за ознакою належності, за натурально-матеріальним складом (додаток)
Згідно з положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби" основні засоби за натурально-матеріальним складом і для потреб бухгалтерського обліку класифікуються за дев'ятьма групами (рахунками).
Класифікація основних засобів за натурально-матеріальним складом наведена у таблиці 1.1
Таблиця 1.1
Класифікація основних засобів

групи Субрахунки (рахунки другого порядку)
Код Назва
Основні засоби (рахунок № 10)
1. 101 Земельні ділянки
2. 102 Капітальні витрати на поліпшення земель
3. 103 Будинки, споруди та передавальні пристрої
4. 104 Машини та обладнання
5. 105 Транспортні засоби
6 106 Інструменти, прилади, інвентар (меблі)
7. 107 Робоча та продуктивна худоба
8. 108 Багаторічні насадження
9. 109 Інші основні засоби
Первісна вартість основних засобів визначається як історична (фактична) собівартість основних засобів у сумі грошових коштів, сплачених при придбанні або створенні необоротних активів.
Основні засоби зараховуються на баланс підприємства за первісною вартістю, яка складається з наступних витрат:
- суми, що сплачуються постачальникам активів та підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт (без непрямих податків);
- реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються у зв'язку з придбанням (отриманням) прав на об'єкт основних засобів;
- суми ввізного мита;
- суми непрямих податків у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);
- витрати зі страхування ризиків доставки основних засобів
- витрати на установку, монтаж, налагодження основних засобів
- інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану в якому вони придатні для використання із запланованою метою.
До первісної вартості не включаються:
- витрати на сплату відсотків за користування кредитом при придбанні (створенні) основних засобів, повністю або частково за рахунок позикового капіталу;
- адміністративні та інші витрати, які не відносяться безпосередньо до придбання основного засобу або доведення його до стану, придатного до експлуатації.
Переоцінена вартість - це вартість основних засобів після проведення їх переоцінки.
Вартість, що амортизується, представляє собою первісну або переоцінену вартість об'єкта основних засобів за вирахуванням ліквідаційної вартості.
Ліквідаційна вартість визначається як сума коштів або вартість інших активів, які підприємство очікує отримати від реалізації (ліквідації) основних засобів в кінці періоду використання, що передбачений, за вирахуванням очікуваних витрат на ліквідацію (продаж) цього об'єкту.
Показники ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, є розрахунковими, оскільки їх значення визначаються на підставі приблизних розрахунків, а не за допомогою безпосереднього вимірювання. Використання показників ліквідаційної вартості та вартості, що амортизується, дозволяє більш обґрунтовано визначити та частину вартості об'єкту, яка повинна бути віднесена на витрати протягом періоду його використання підприємством (за умови достатньо точного визначення ліквідаційної вартості). Якщо величина ліквідаційної вартості є незначною, то при розрахунку вартості, що амортизується, її можна не враховувати.
Справедлива вартість об'єкта основних засобів дорівнює сумі, за якою актив може бути обміняний при здійсненні угоди між компетентними, , фінансового стану та ін.
Щодо третього моменту, для кожного об'єкта необоротних матеріальних та нематеріальних активів слід визначити строк його корисного використання. При цьому необхідно враховувати різні чинники: прогнозований фізичний і моральний знос, можливе використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності, обмеження правового характеру щодо термінів використання об'єкта, наміри підприємства щодо строків використання та ін.
У цей час підприємства дістали право самі визначати терміни корисного використання основних засобів.
Термін корисного використання - дуже важлива складова у механізмі відтворення основних засобів. Від того, наскільки він правильно визначений, залежить успішність амортизації . Оскільки бухгалтерський облік як наука має ту особливість, що має практичну орієнтованість, то виникає необхідність опису способів встановлення термінів експлуатації. Можливі кілька варіантів.
Перший варіант передбачає визначення терміну корисного використання активів виходячи із накопиченого досвіду на підприємстві. Напевно, підприємство уже мало у розпорядженні подібний актив і використовувало його за схожих виробничих умов. Якщо так, то можна встановити термін використання нового активу виходячи із того, який підприємство мало досвід з попереднім об'єктом.
Для тих, хто більше схильний діяти за інструкціями, можливо, підійде другий варіант. До 01.07.97 р., як відомо, підприємства користувалися Єдиними нормами на повне відновлення основних фондів народного господарства СРСР, затвердженими постановою Ради Міністрів СРСР від 22.10.90 р. № 1072 (далі - Єдині норми). В них була здійснена досить детальна класифікація видів і груп основних засобів із зазначенням норми амортизації по кожному виду. Визначити приблизний термін корисного використання зараз за їх допомогою можна доволі легко (потрібно просто пам'ятати, що тоді застосовували прямолінійний метод): весь строк корисного використання, виражений у відсотках (100%) потрібно поділити на норму амортизації, виражену теж у відсотках. Наприклад, для обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами. Справедливою вартістю в більшості випадків є ринкова вартість за умови тривалого збереження способу господарського використання для ведення одного і того ж або аналогічного виду діяльності. Ринкова вартість визначається професійними оцінювачами. При неможливості отримання інформації про ринкову вартість будь-яких об'єктів через їх специфічний характер, вони переоцінюються за відновленою вартістю з урахуванням фактичного зносу.
Залишкова (балансова) вартість основного засобу визначається як різниця між первісною вартістю та сумою нарахованогозносу (амортизації).
1.2. Нормативне
Loading...

 
 

Цікаве