WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Теоретичні та методичні основи системи оподаткування - Реферат

Теоретичні та методичні основи системи оподаткування - Реферат

навпаки. Але ціна товару
залежить від багатьох чинників, у тому числі й від податків та інших обов'язкових відрахувань до державного бюджету. їх збільшення змушує підприємство:
o або збільшувати ціну виробу, що зменшує його обороти;
o або знижувати ціну за рахунок зменшення свого прибутку, що негативно впливає на подальший розвиток підприємства, розширення виробництва, ефективність стимулювання праці робітників.
4. Закон пропозиції. Його зміст полягає в тому, що виробник бажає реалізувати більше товарів за вищу цінуз метою отримання більшого прибутку. Але й на дію цього закону податки мають особливий вплив. Найвища ціна, яку в умовах ринкової економіки може встановити виробник, обмежується попитом споживачів, тобто зростання ціни можливе тільки до певної межі, вище якої виріб не буде проданий. Тому збільшення розміру податків при обмеженості ціни також призводить до зменшення кінцевого чистого прибутку підприємства.
5. Закон ринкової рівноваги, або рівноважної ціни. Згідно з цим законом усі вироби мають реалізовуватись за ціною, яка утворюється при перехрещенні кривих законів попиту та пропозиції. Вона має миттєвий характер, але на її досягнення повинна бути спрямована цінова політика підприємства. Деякі чинники суттєво впливають на цю ціну. Так, введення нових податків, митних ставок, інших обов'язкових платежів призводить до зміщення цієї ціни, а відповідно, й до зміни попиту або пропозиції на ринку.
6. Закон вільної конкуренції. Згідно з цим законом на ринку виробів і товарів формується середня ціна, яка дає змогу встановити в суспільстві економічну рівновагу між виробництвом і споживанням. Зміна податкової системи призводить до знищення цієї рівноваги і, відповідно, до порушення економічної стабільності в суспільстві.
Розвиток економічної системи будь-якої держави відбувається на основі як загальноекономічних, так й особливих законів, чинних у цій державі. У зв'язку з цим виділяють два підходи до створення системи оподаткування: 1. Класичний, або загальнодержавний. Якщо система оподаткування будується на цьому підході, то вона стає найоптимальнішою і відповідає вимогам суспільства.
2. Організаційно-економічний, або внутрішньонаціональний. Цей підхід передбачає утворення концепції та таких умов, за яких податковий механізм діє відповідно до економічної та політичної системи, що існує в державі. Він враховує економічний базис і тип держави, політичний режим, національно-економічні умови розвитку, традиції та національні особливості.
Головною метою податкової системи є її стимулююча спрямованість на розвиток суспільства в цілому і на підвищення добробуту громадян.
З урахуванням того, що система оподаткування за своєю суттю є багатофункціональною, виділяють такі цільові настанови до її створення:
o створення таких умов, які б стимулювали інвестування коштів підприємств (у тому числі іноземних) і фізичних осіб в економіку держави з метою її розвитку, зміни структури виробництва, її диверсифікації, збільшення робочих місць;
o стимулювання підвищення загальної продуктивності праці в державі за рахунок розвитку та прискорення впровадження у виробництво нових досягнень науково-технічного прогресу, розвитку науково-дослідних і дослідно-конструкторських робіт, розробки нових технологій;
o забезпечення конкурентоспроможності вітчизняної продукції як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку;
o створення умов для розвитку тих галузей або територій, у розвитку яких зацікавлена держава, за рахунок переливання капіталу з менш прибуткових виробництв до більш прибуткових і отримання більших прибутків;
o забезпечення задоволення всіх (або більшості) потреб громадян і всіх верств населення. При цьому особливого значення набуває якість задоволення цих потреб.
Загалом система оподаткування повинна будуватись на підставі певних правил і положень, які називаються принципами. Усі принципи можна класифікувати за двома напрямами:
o економіко-функціональні;
o організаційно-правові, які, в свою чергу, поділяються на принципи єдності та децентралізації.
До економіко-функціональних принципів належать: 1. Створення стабільної системи оподаткування (що залежить від законодавчої бази держави), відносно стійкої до всіх чинників (у тому числі і зовнішніх), які впливають на розвиток економічної та фінансової системи держави; неможливість зворотної дії законодавчих актів, чинних у державі. Цей принцип особливо актуальний для України, яка характеризується нестабільністю законодавчої бази й зворотністю дії окремих законодавчих актів.
2. Універсалізація оподаткування. Систему оподаткування потрібно організувати таким чином, щоб можна було застосовувати її в будь-яких умовах розвитку економіки держави.
3. Система оподаткування повинна забезпечувати однократність стягнення податків. Тобто неприпустимо застосовувати подвійне оподаткування (в Україні, на жаль, зустрічається і кількаразове стягнення податків і зборів, наприклад, із заробітної плати працівника та ін.).
4. Прозорість системи оподаткування, її зрозумілість та однозначність трактування для будь-якого платника податку - чи то юридичної чи то фізичної особи. Порядок і методика визначення та сплати податків не може мати різне трактування як для платника податку, так і для тієї структури, яка збирає податки. Чим менше буде таких негараздів у чинному законодавстві, тим менше буде звертань до судових органів та оскаржень у різні інстанції. На жаль, здебільшого таке становище стає суттєвим важелем у руках податкових органів і негативно впливає як на платників податків, так і на систему оподаткування загалом.
5. Рівнонапруженість податкового тягаря для всіх суб'єктів, тобто для всіх платників податків. По-перше, це стосується суб'єктів одного рангу - підприємств, фірм, фізичних осіб та ін. Безумовно, пільги існують у будь-якій податковій системі та в будь-якій державі і відіграють важливу стимулюючу роль, але значна їх кількість свідчить про недосконалість чинної системи податкового законодавства, її складність як для розуміння, так і для застосування. По-друге, це стосується встановлення рівнонапруги й між платниками різних рангів - між юридичними та фізичними особами. Тобто цей принцип означає відсутність дискримінації в порядку сплати та встановлення розміру податку.
6. Прагнення досягти відносної рівноваги в забезпеченні інтересів усіх учасників податкового процесу - держави, підприємства, юридичних і фізичних осіб. Цей принцип досягається тільки за допомогою створення ефективної податкової системи держави.
7. Відмова від репресивного характеру системи оподаткування. Сутність цього принципу полягає в тому, що система оподаткування повинна бути
Loading...

 
 

Цікаве