WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Система та методи контролю податкового менеджменту - Реферат

Система та методи контролю податкового менеджменту - Реферат

проблемою податкових адміністрацій.
Сплата податків передбачає охоплення всієї фінансово-господарської діяльності підприємства. Тому під контроль підпадають кількісні та якісні показники діяльності підприємства на всіх напрямах.
З погляду комплексного проведення податкового контролю виділяють сім сфер діяльності:
1.Реалізація товарів, виконання робіт, надання послуг.
2. Сфера обігу та система ціноутворення.
3. Розрахунково-платіжна сфера.
4. Дотримання пропорцій відтворення ресурсів.
5. Використання майна, амортизація основних засобів, нематеріальних активів, швидкозношуваних предметів і стан обігових коштів.
6. Матеріальне стимулювання праці робітників.
7. Прибуток і позареалізаційні фінансові операції.
При здійсненні податкового аналізу кожна з них має свої методи, нормативи, порядок проведення, коло показників і параметрів. При цьому проводиться не тільки документальна перевірка бухгалтерської звітності та різних показників, а й огляд приміщень, виробничого процесу, опитування платників податків та інших осіб, огляд територій, де розташовані виробничі та інші приміщення.
Основне завдання податкового контролю - це перешкоджання можливості платників податків ухилятися від їх сплати. Це явище має історичний характер і почалося з моменту появи податків. Здебільшого це зворотна реакція на податкову політику держави. її головна мета - зменшення податкового тягаря. Причому ця тенденція поступово перетворилась у закономірність.
Найчастіше несплата податків зустрічається у сфері обігу та реалізації товарів, а також при здійсненні різних фінансових операцій. З метою зниження, наприклад, податку на додану вартість підприємство не звітує по всьому обсягу реалізованої продукції; з метою зменшення податку на прибуток збільшуються витрати підприємства, а при встановленні податку на землю (залежно від виду діяльності на цій землі) підприємство зменшує розміри своєї ділянки під ті види діяльності, ставка податку на які найбільша.
Для несплати податку або зниження суми податкових платежів по фінансових операціях зменшуються або взагалі не показуються нараховані дивіденди, доходи, які розподіляються між компаніями, або утримувачі цінних паперів проводять перерахунки засобів на різні рахунки тощо. Причини ухиляння від сплати податків умовно поділяються на чотири групи (рис. 22).
Перша група- моральні причини. У будь-якому разі податки сприймаються платником як зайві витрати, які зменшують його чистий дохід. До 1991 р. в Україні (як і на всій території СРСР) податкова система мала адміністративно-централізований характер. Через неї проходили майже всі фінансові ресурси. Стягнення мало примусово-адміністративний характер. Після 1991 p., коли Україна почала переходити на умови ринкової економіки, ситуація суттєво змінилася. В умовах, коли підприємство стало самостійним суб'єктом ринкових відносин і господарювання, воно повністю відповідає по своїх зобов'язаннях і не може розраховувати на допомогу з боку держави. У цьому разі головною метою діяльності підприємства стає дохід, або прибуток, а чинником, який на нього суттєво впливає, - податок. Для цього ж періоду характерне нестабільне й недосконале законодавство загалом та щодо податків зокрема. Це призводить до частого його порушення, надання різних податкових пільг (особливо підприємствам з державною формою власності), нерівнонапруженості податкового тягаря, корупції в органах влади та в податковому відомстві. За такої ситуації основним завданням податкового відомства залишається стягнення податкових платежів до державного бюджету будь-якими засобами. Необгрунтованими залишаються і розміри ставок оподаткування. Тому ухиляння від сплати податків сприймається платниками податків морально обґрунтованим.
Платник податку, на жаль, не сприймає податок як плату за послуги, які отримує від держави (захищеність як економічну, так і соціальну, охорону, оборону тощо). Тобто платник податку не відчуває свого права на користування тим, що може отримати від держави, тому ці права залишаються для нього тільки декларативними.
Друга група - політичні причини. Здебільшого вони діють тоді, коли платник податку бачить несправедливість розподілу податків, які він сплачує. Це відбувається, коли в органах влади, які розподіляють доходи бюджету, лобіюються інтереси окремих галузей, підприємств. У цьому разі платник захищає себе та своїх працівників, ухиляючись від сплати податків. Тобто суто політична причина полягає в тому, що на державному рівні інтереси окремих груп підприємств ставляться вище за інтереси інших груп без економічного на те обґрунтування.
Третя група - економічні причини. Збільшення ставок оподаткування призводить до зменшення доходу платника податку. Отже, чим вища ставка оподаткування, тим більша спокуса ухиляння від сплати податкового платежу. Але при цьому діє й протилежний чинник. Платник податку, перш ніж іти на це порушення, повинен зіставити прибутки від ухиляння від сплати податку та втрати, якщо воно буде розкрите відповідними органами.
Серед економічних причин особливого значення набуває життєвий цикл розвитку держави. Так, коли держава перебуває на стадії підйому або високого рівня розвитку економіки, виробник має більше можливостей перекласти податковий тягар на споживача, й у цьому разі ймовірність ухиляння від сплати податку зменшується. І навпаки, в період кризового стану економіки ймовірність ухиляння від сплати податку збільшується. Тому в цей період держава повинна регулювати ринок. Якщо цього не відбувається, то з'являється тіньовий ринок, який не контролюється державою та на якому більша частина діяльності підприємств не оподатковується.
Сприяє ухилянню від сплати податків і лібералізація зовнішньоекономічних відносин держави та відкриття ринків між ними, особливо фінансових. Це дає змогу підприємствам виводити свої кошти з-під контролю держави (з'являється можливість проведення різних операцій в офшорних зонах) і не сплачувати податки на території України. Особливо це стосується ситуацій, коли стан економіки держави нестабільний, проводиться зміна її економічного курсу і в країні діють спільні підприємства або транснаціональні компанії.
Четверта група - технічні причини. Умовою дії цих причин є недосконале законодавство, неточні та заплутані методики розрахунку податку, коли визначення розміру податку стає складним технічно. Це ускладнює як розрахунок податку, так і контроль за його сплатою.
Під час перевірки сплати податкових платежів виділяють два головних елементи:
o органи перевірки, тобто ті органи, які здійснюють контроль;
o суб'єкти перевірки - усі платники податкових
Loading...

 
 

Цікаве