WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Розвиток інвестиційних процесів у світі в XXст. - Реферат

Розвиток інвестиційних процесів у світі в XXст. - Реферат

суттєве зниження дохідної частини місцевих і державного бюджетів країн. Деякі корпорації почали використовувати податкову політику для визначення своєї економічної стратегії незалежно від попередніх напрямів діяльності. Тому керівництво держав стало дещо змінювати політику надання пільг й застосовувати принцип "швейцарського сиру". Всі податкові пільги концентрувались навколо тих галузей, які, на погляд держави, мали пріоритетний розвиток. До них належать електроніка, автомобілебудування, ракетна промисловість, авіабудування, хімічна промисловість та інші галузі національної економіки. Але з другого боку, таке ставлення до окремих секторів економіки створювало ситуацію економічної нерівності, негативно впливало на психологічний настрій платників податків та утворювало передумови до приховування доходів від оподаткування та інші зловживання.
Тому в 80-х роках XX ст. почала проводитись політика стимулювання розвитку науково-технічного прогресу, контактів підприємців і переоцінка інвестиційних процесів на міжгалузевому, міжрегіональному та міжнародному рівнях. З'явилась необхідність у стимулюванні нових фірм, які здійснювали та реалізовували нові розробки на стику різних сфер виробництва та діяльності. Крім того, були введені особисті пільги на виробниче інвестування, практично повністю скасований інвестиційний податковий кредит, відбулася зміна ставок прискореної амортизації. Головним напрямом проведення інвестиційної політики стає стимулювання науково-дослідної діяльності компаній. Почав налагоджуватись тісний зв'язок науково-дослідних центрів та університетів з різними компаніями. І цей процес заохочу-
вався у більшості держав. З'явилась така пільга, як дослідний податковий кредит, суть якої полягала в тому, що підприємства мали змогу відраховувати з оподатковуваного доходу визначену частку від суми приросту власних витрат на НДДКР у порівнянні з попереднім періодом. З'явилась система пільг при оподаткуванні нових особливих напрямів науково-технічної діяльності.
Водночас у розвинених державах світу більше уваги почали приділяти фундаментальним дослідженням. Але з урахуванням того, що вони мають відносно довгий період окупності, вкладання коштів у ці дослідження мають невелику питому вагу. Наприклад, у США з усіх коштів, які вкладались у наукові дослідження, тільки 19 % припадають на фундаментальні дослідження, у Франції - 9 %, у Великобританії - 13 %, у Швеції - 8 %. Особливістю цих досліджень є також те, що вони проводяться здебільшого у вузівських лабораторіях, тому з цією метою більшість країн для стимулювання інвестицій у фундаментальні дослідження збільшує кількість та перелік податкових пільг. Так, у США суттєво розширені пільги для промислових підприємств і компаній, які укладають угоди на дослідні проекти з університетами (наприклад, введена нова податкова знижка з податку на прибуток).
У той же час почали утворюватись науково-дослідні партнерські об'єднання, тобто корпоративні фонди фінансування НДДКР на підставі доходів, отриманих від промислових фірм, корпорацій та підприємств, а також окремих фізичних осіб. До складу таких об'єднань входить основний партнер, яким може бути або університет або промислове підприємство, та кілька "обмежених" партнерів.
Однією з податкових пільг є також стимулювання приватних інвестицій в акції. Так, податкова знижка надається для окремих видів інвестицій.
У різних державах діє і система "щадного оподаткування" малого бізнесу. Так, у більшості держав встановлюється єдина на державному рівні ставка податку на прибуток. Але для малих підприємств оподаткування може здійснюватись по індивідуальній ставці прибуткового податку на сукупний дохід власника підприємства, а рівень індивідуальної ставки значно нижчий, ніж ставка податку на прибуток підприємств.
Особливу увагу в 80-90-х роках почали приділяти знов утвореним акціонерним товариствам. Для них застосовувалась пільга, коли впродовж одного або двох років роботи це підприємство взагалі не сплачувало або сплачувало тільки частково податок на прибуток.
У цей же час особливої уваги заслуговувала і професійна підготовка фахівців. Для цього з оподатковуваного прибутку відраховувався визначений відсоток суми приросту витрат підприємства на професійне навчання, підготовку та перепідготовку кадрів. У тих регіонах, де був високій рівень безробіття, витрати на підготовку та перепідготовку кадрів вираховувались з оподатковуваного прибутку.
У деяких країнах почали застосовувати пільгу при експорті капіталу. Так, підприємствам, які утворюють філії за кордоном, можна було впродовж 3-6 років включати витрати на ризик у склад витрат у визначених межах у відсотках до вкладеного капіталу і таким чином зменшувати частину доходу, який оподатковується. Крім того, проводиться стимулювання інвестування в сільське господарство та в сільськогосподарське машинобудування. Здебільшого застосовується прискорена амортизація, коли спочатку норма та сума амортизаційних відрахувань вищі, ніж в наступні періоди. Це дає змогу зменшити в цей період дохід до оподаткування (або прибуток) і стимулювати оновлення сільськогосподарської техніки. У деяких державах (США, Франції, Великобританії) діє порядок, коли фермер, який бере участь у державних аграрних програмах, має можливість затримувати сплату податку на приріст капіталовкладень до завершення інвестиційного процесу. Таким чином, розмір податку щорічно зменшується на відсоток інфляції, і його сума розподіляється рівномірніше.
Список використаної літератури
1. БіленчукП. Д., ЗадоянийМ. Т., Форостовець В. А. Місцеві податки і збори. Правове регулювання: Навч. посіб. - К.: АТІКА, 1999.
2. Болдырев Г. И. Подоходный налог на Западе и в России. - Л., 1924.
3. Боголепов Д. Краткий курс финансовой науки. - Харьков: Пролетарий, 1929.
4. Василии О. Д. Державні фінанси України. - К.: Вища шк., 1997.
5. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. - 1998. -№ 7-9. С. 120-123.
6. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000.
7. Дикань Л. В. Налогообложение. -Харьков: Консум, 1996.
8. Д'яконова І. І. Податки та податкова політика України. - К.: Наук, думка, 1997.
9. Караваева И. В. Налоговое регулирование рыночной экономики. - М.: ЮНИТИ, 2000.
10. Мельник Д. Ю. Налоговый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 1999.
11. Милль Дж. Основыполитической экономии. - М.: Прогресс, 1981. -Т. 1.
12. Налоги /В. В.Буряковский, В. Я.Кармазин и др. - Днепропетровск: Пороги, 1998.
13. Налоги и налогообложение / Под ред. И. Г.Русаковой и др. - М.: Финансы; ЮНИТИ, 1998.
14. Налоговые системы зарубежних стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г. Черника. - М.: Закон и право, 1997.
15. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. - К.: Либідь, 1994.
16. Пушкарева В. М. История финансовой мысли и политики налогов: Учеб. пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996.
17. Сомове Р. Г. Общая теория налогов и налогообложения: Учеб. пособие. - М., 2000.
18. Сутырин С. Ф., Погорлецкий А. И. Налоги и налоговое планирование в мировой экономике: Учеб. пособие. - СПб.: Полиус, 1998.
19. Фінансове право: Підруч. / За ред. Л. К. Воронової. - Харків: Консум, 1998.
20. Юткина Т. Ф. Налоги и налогообложение: Учеб. - М.: ИНФРА-М, 1998.
21. Юткина Т. Ф. Налоговедение от реформы к реформе. - М.: ИНФРА-М, 1999.
22. ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: ЮНИТИ, 1997.
Loading...

 
 

Цікаве