WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкове право та його складові - Реферат

Податкове право та його складові - Реферат

- економічне поняття і визначає розмір предмета оподаткування, на який встановлюється ставка. Від податкової бази залежить не тільки сума податку, яку повинен сплатити платник, а й розмір бюджетів усіх рівнів.
Податкова база є частиною предмета оподаткування і необхідна для обчислення податку. Але вона може й не бути об'єктом оподаткування і не визначати обов'язки платника податку. Так, податок на майно при його продажу або купівлі визначається не на все майно (тобто об'єкт оподаткування), а тільки на угоду, яка укладається міжсуб'єктами (тобто вартість, яка вказана в угоді).
Одиниця обкладання. Це частина оподаткування, щодо якої відбувається встановлення ставки обкладання. Вона залежить від об'єкта оподаткування і має розрахунковий характер. Здебільшого вона виражається в грошових одиницях, у деяких випадках - в натуральних. Одиницями обкладання можуть бути при:
o податку на землю - гектари, акри, сотки, квадратні метри;
o акцизному зборі на бензин - галони, літри, декалітри;
o податку на прибуток, доходи - національна грошова одиниця;
o оподаткуванні транспортних засобів - потужність двигуна, вантажомісткість транспортного засобу тощо.
Значне місце в загальній податковій системі як з юридичного, так і з економічного погляду та господарського боку посідає ставка оподаткування. Вона є розміром податку на одиницю оподаткування. Ставка оподаткування зумовлює і забезпечує принципи рівності оподаткування всіх платників, тому що обов'язкова для всіх, хто не має податкових пільг. Ставки поділяються на три напрями (рис. 26).
Залежно від обсягу діяльності платника податку вони поділяються на базові, підвищені, знижені.
1. Базова ставка - це основна ставка, яка застосовується для всіх або більшості платників податків незалежно від особливостей су-б'єкта оподаткування та виду його діяльності. Так, податок на прибуток має ставку 30 %, ПДВ - 20 %, ставки обкладання митом головного виробу в групі тощо.
2. Підвищена ставка встановлюється, виходячи з особливостей видів діяльності або об'єкта оподаткування. Головною метою її є прагнення економічними методами досягти виробництва будь-якого товару або напряму діяльності. Так, ставка податку на землю збільшується залежно від напряму використання її та виду діяльності підприємства (виробництво сільськогосподарської продукції, промислове виробництво, зберігання, організація відпочинку громадян тощо).
3. Знижені ставки враховують особливості стану платника податку. їх головна мета - зниження податкового тягаря. У деяких випадках цю ставку можна визначити як податкову пільгу, але відмінність полягає у строках її дії. Наприклад, залежно від складу учасників деякі підприємства оподатковують свій прибуток за нульовою ставкою.
Залежно від системи побудови ставки поділяються на: 1. Тверді - ці ставки встановлюються у грошовому вигляді на одиницю обкладання об'єкта оподаткування. Як правило, вони є фіксованими, тобто встановлюються в твердих розмірах.
2. Відсоткові визначаються щодо будь-якої величини, наприклад неоподатковуваного мінімуму доходу громадян, мінімальної заробітної плати тощо. Відсоткові ставки за характером дії поділяються на:
а) прогресивні - ці ставки зростають залежно від збільшення бази оподаткування. У світовій практиці оподаткування застосовуються два типи прогресивних ставок:
o проста прогресивна ставка. Вона підвищується залежно від збільшення об'єкта оподаткування в рівних пропорціях. В інших державах ця ставка застосовується для оподаткування майна або розрахунку та сплати податку на спадщину;
o складна прогресивна ставка. Вона складається за сходинко-вим (ступінчастим) методом, тобто ставка зростає не в рівних частках. Ця методика стосується тільки доходу, отриманого в розмірах, більших за визначену суму, або таких, що перевищують визначений рівень. Такі ставки застосовуються, наприклад, при оподаткуванні прибуткового податку з громадян. Ставка встановлюється не на весь дохід, а тільки на ту частину, яка перевищує неоподатковуваний мінімум, а потім залежно від частини приросту доходу, причому для кожної частини встановлюється своя ставка. Такі ставки вигідні для тих платників податків, які отримують найбільші доходи;
б) пропорційні. Ці ставки залишаються незалежно від зміни об'єкта оподаткування (наприклад, ПДВ). Важливе значення має їх розмір. Якщо ставка занадто висока, то у платника податку знижується стимул до збільшення доходу, обсягів діяльності. У нього з'являється бажання зменшити базу оподаткування і тим самим знизити розмір сплати податку. У будь-якому випадку це має негативні наслідки (як при зменшенні бази оподаткування незаконним шляхом, так і в межах чинного законодавства).
При невеликих ставках оподаткування держава отримує відносно невеликі податки, що також має негативні наслідки вже для бюджету.
Тому необхідно визначити оптимальний розмір ставок, причому механізм може бути частково таким, як і при простій прогресивній ставці (якась частина об'єкта оподаткування не обкладається податком взагалі або ставка обкладання мінімальна, а на інші частини доходів ставка встановлюється в таких розміpax, щоб вона була задовільною для державного бюджету і не знижувала стимули до виробництва у платника податку);
в) регресивні. Особливістю цих ставок є те, що зі зростанням бази оподаткування ставка податку знижується. Такі ставки застосовуються, щоб зацікавити підприємця в розвитку будь-якого виду діяльності, території, тобто вона носить стимулюючий характер. Наприклад, у деяких місцевостях можна встановлювати регресивні ставки оподаткування на землі, які мають меншу родючість і потребують додаткових фінансових вкладень при використанні, - болота, заливні землі, заплави річок тощо. При цьому чим більший розмір використовуваної землі, тим менша ставка;
г) змішані ставки. Ця ставка припускає використання змішаних варіантів. Так, при визначенні прибуткового податку з громадян, які, крім основної роботи, працюють і в інших місцях, для доходів, отриманих за основним місцем роботи, застосовується прогресивна ставка оподаткування, а для доходів з інших місць роботи - пропорційна (20 % незалежно від отриманого доходу). Загалом встановлення ставок оподаткування - це дуже складний процес, який потребує вирішення багатьох проблем. До основних з них належать:
o обґрунтування співвідношення середніх розмірів ставок;
o доцільність встановлення прогресивності і визначення проблеми зростання ставок оподаткування та бази оподаткування;
o визначення межі, з якої може з'являтись прогресія ставки;
o визначення бази при встановленні нижньої межі ставки податку;
o ступінь поширення ставки на суб'єкти оподаткування.
Loading...

 
 

Цікаве