WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкове право та його складові - Реферат

Податкове право та його складові - Реферат


Реферат на тему:
Податкове право та його складові
Податкове право є складовою фінансового права і являє собою сукупність юридичних норм, які визначають сутність податків у державі, порядок їх сплати, розрахунок, функціонування, зміни, скасування. Крім того, воно регулює відносини, що виникають між податковими органами та платниками при сплаті податків, а також містить загальні закони та підзаконні акти і нормативи, які закріплюють принципи побудови податкової системи, права та обов'язки учасників податкових правовідносин, види платежів, методичні та теоретичні положення, які пояснюють інші положення, явища, обставини, терміни.
Джерелом податкового права є закони з питань оподаткування та інші нормативні акти, розпорядження, постанови, які приймаються Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів, укази Президента, постанови податкової адміністрації України, рішення судів різних інстанцій тощо. Особливе значення мають нормативні документи, які коригують закони України або відміняють їх.
У системі оподаткування можуть існувати тільки податкові правовідносини. Це відносини, які виникають при сплаті податків підприємствами, громадянами, тобто коли вони виступають як носії прав та
обов'язків, що встановлюються чинним законодавством і регулюються нормами фінансового, адміністративного, цивільного та кримінального права. Податкові правовідносини відображають економічні, політичні, управлінські відносини.
Суб'єктами правовідносин виступають, з одного боку, податкові органи, які діють від імені держави і мають відповідні повноваження, а з другого - платники податків (юридичні та фізичні особи). Будь-яка юридична або фізична особа стає платником податку тільки за наявності об'єкта оподаткування - доходу, майна, землі тощо.
Податкові правовідносини стосуються широкого кола питань, починаючи з розробки порядку, визначення обов'язків щодо сплати податку, форми контролю за сплатою, податкових пільг і закінчуючи визначенням строків сплати його до відповідного бюджету. Ці відносини мають свої особливості, які полягають у визначенні суб'єктів податкових правовідносин. Суб'єктами податкових правовідносин виступають державні податкові органи та платники податку (юридичні та фізичні особи). Кожен суб'єкт має юридичні права та обов'язки. Так, обов'язок Державної податкової адміністрації - вимагати від платника своєчасної сплати податку у визначені строки і в повному обсязі. Якщо ця вимога не виконується, то податкові органи мають право застосовувати штрафні санкції або інші міри покарання до порушників. Платник зобов'язаний вчасно сплачувати податки відповідно до чинного законодавства. Крім того, він має право на відстрочку платежів, його розрахунку, отримання податкового кредиту або пільг, повернення переплачених податкових сум, а також на оскарження дій податкової адміністрації в керівних органах або в арбітражному суді.
Зміст податкових правовідносин виявляється у формі особистих зв'язків між учасниками, тобто в суб'єктивних правах та їх юридичних обов'язках. Тому з'являється суб'єктивне податкове право. Воно являє собою поведінку платників податків і державних податкових органів. Відповідно до суб'єктивного податкового права визначають і відповідні суб'єктивні податкові відносини як вид обов'язкової поведінки, яка повинна відповідати чинному закону.
Предметом податкового права є чинна система правових фінансових відносин, яка виступає регулятором відносин між державними податковими органами та податками щодо визначення правил та порядку стягнення їх в бюджети різних рівнів.
Методом податкового права виступають імперативні норми податкового права з метою стягнення податків до державного бюджету з доходів, майна, землі платника податків. Імперативність означає обов'язковість сплати податкових платежів без будь-яких винятків. Імперативні норми податкового права зобов'язують платників дотримуватись вимог законодавства щодо сплати податків і не допускати будь-яких змін або його порушення. Ця норма визначається обов'язковим характером податків.
Податкові правовідносини можливі тільки при наявності податкових законів. Вони являють собою правовий акт вищого органу законодавчої влади, який визначає обов'язки усіх суб'єктів процесу оподаткування - як державних податкових органів, так і платників податків. Головним при цьому є визначення обов'язків сплати податків у строки, порядку, розмірах, які визначаються цим законом.
Податкові закони - це особливі закони, які стосуються економічних аспектів діяльності як підприємств, так і громадян.
Податковий закон повинен бути чітко сформульований, простий і зрозумілий суб'єктам системи оподаткування - як державним податковим органам, так і платникам податку. У ньому повинен бути чітко визначений порядок нарахування та сплати податку.
Податковий закон містить обов'язкові елементи податкової системи, до яких належать суб'єкти та об'єкти оподаткування, ставки, одиниці, строки та пільги щодо певного податку.
Суб'єктом оподаткування є юридична або фізична особа. Вона виступає платником податку і як громадянин держави, і як підприємець (тобто як громадянин, який здійснює підприємницьку діяльність). Це ж стосується і громадян іноземних держав, які здійснюють підприємницьку діяльність на території України. Але в будь-якому разі вони мають усі права і відповідні обов'язки щодо сплати податків так само, як і юридичні особи. Ступінь відповідальності залежить від їх статусу. Так, громадяни-підприємці повинні бути зареєстровані як платники податків і суб'єкти підприємницької діяльності. Форма оподаткування визначається підприємцем, який може сплачувати єдиний податок (і тоді він звільняється від сплати інших податків), та підприємцями, які сплачують весь перелік податків, як і юридична особа. Громадяни, які працюють тільки за наймом або не працюють, сплачують обмежену кількість податків, основним з яких є прибутковий податок.
Існує різниця між платниками податку - юридичними особами та громадянами. Різниця визначається за двома ознаками:
1) за механізмом оподаткування. Він визначається законодавчо в кожному законі про конкретний податок;
2) за механізмом стягнення податку або його частини, яка не сплачується в строк згідно з чинним законодавством. Так, з юридичних осіб стягнення відбувається в звичайному порядку, з громадян тільки за рішенням суду або нотаріусом за виконавчими листами.
Для забезпечення найповнішого та комплексного контролю за громадянами - платниками податків в Україні створений Державний реєстр фізичних осіб, згідно з яким кожному громадянину наданий індивідуальний ідентифікаційний код, який занесений у комп'ютерну мережу. Крім того, на кожного
Loading...

 
 

Цікаве