WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості розвитку податкової теорії в Росії та Україні - Реферат

Особливості розвитку податкової теорії в Росії та Україні - Реферат

науки про податки посідає професор фінансового права І. Озеров. У своїх працях "Прибутковий податок в Англії" (1898), "Головний перебіг подій у розвитку прямого обкладання в Німеччині" (1900), "Фінансове право" (1915), "Основи фінансової науки" (1923) та інших він розглядав проблеми та історію розвитку оподаткування, всебічне значення податків, у тому числі івплив їх як на економіку держави, так і на платників податків, на зміни бюджетного процесу в Росії в цілому. До головних його пропозицій можна віднести зниження непрямих податків як головних чинників збільшення ціни виробу, зменшення податків з населення, помірну шкалу прогресивності прибуткового податку тощо. Він обґрунтував переваги прямих податків над непрямими. На його думку, прямі податки за своєю суттю є оцінними, стягуються за загальними правилами, розміри та строки їх сплати достатньо чітко визначені, витрати на стягнення цих податків значно менші, ніж при стягненні непрямих податків. Особливу увагу він приділив культурі платників податків і громадян. І. Озеров писав, що кожний громадянин повинен бачити в податках не тільки лихо, а й головне призначення податків, які необхідні для задоволення загальнодержавних і загальнонародних потреб. Тобто сплата податку повинна бути частиною обов'язку громадянина перед суспільством. Ця проблема досить суттєва і зараз, особливо в Україні, коли вся податкова система працює недієво.
Аналогічної точки зору щодо непрямих податків дотримувався і професор І. Янжул (1846-1914). У працях "Досвід дослідження анг-
лійських непрямих податків" (1874), "Фінансове право" (1889), "Головний початок фінансової науки" (1890) він досліджував податкову та митну політику того часу, її вплив на економічний розвиток суспільства і роль держави в реалізації податкової політики. І. Ян-жул досліджував податкові системи Росії та інших країн. У порівнянні з останніми частка непрямих податків у Росії була найвищою. З урахуванням того, що ці податки входять до ціни виробу, головний податковий тягар насамперед ляже на малозабезпечені верстви населення, які споживають товари першої потреби, причому перелік цих товарів значно більший, ніж в країнах Західної Європи, а ставки податків значно вищі. На жаль, така ситуація складається зараз і в Україні.
Професор І. Янжул виступав також за оподаткування чистого доходу на відміну від капіталу, бо будь-яка діяльність, у тому числі і виробнича, неможлива без первинного капіталу. Оподаткування може суттєво знизити його обсяги і негативно вплинути на отримання нових цінностей, на зростання загального багатства держави. Тому податки слід стягувати з доходів і не зачіпати капітал (за винятком надзвичайних ситуацій).
У другій половині XIX - на початку XX ст. виходять наукові праці таких учених, як М. Веселовський, В. Безобразов, О. Суботін, Д. Маріупольський, М. Бражеський, А. Усаїв, М. Алексєєнко, П. Ген-зель, С. Ідовайський, М. Фрідмен, Т. Лопоть, Р. Стурма, В. Голишев, В. Твердохлібов та ін. Це свідчить про те, що фінансова та податкова наука в Росії розвивалась досить бурхливо, досліджувались і запроваджувались різні напрями, вносились різні пропозиції, загалом була розроблена обґрунтована податкова теорія для її подальшого розвитку. Причому, як свідчить історичний досвід, усі ці дослідження та висновки залишаються актуальними в Україні і в сучасних умовах, особливо в період переходу до ринкових відносин.
Особливе спрямування фінансової та податкової теорії характерне для радянських часів, починаючи з жовтня 1917 р. Цей період можна поділити на три підперіоди.
Перший - з 1917 р. до 30-х років. Особливістю цього періоду було те, що близька до європейської фінансова (і податкова) наука була практично зруйнована і створена радянська фінансова (і податкова) наука. Вся податкова політика держави будувалась здебільшого на працях учених дореволюційних часів. У той же час почали розвиватися нові напрями податкової теорії з урахуванням державного устрою, командно-адміністративної системи. Крім того, народжувалась радянська наука про фінанси та податки, яка мала яскраво виражений державно-політичний характер.
У цей період була надрукована праця О. Буковицького, П. Гензеля, Й. Кулішера та В. Твердохлібова "Податки в іноземних країнах", де досліджується соціально-економічне значення податків, їх місце в регулюванні економічних процесів, наводиться порівняльний аналіз податкових систем різних країн. Ці дослідження мали велике значення при проведенні податкової реформи в Росії у 30-х роках.
Дослідженню регулювання податкових процесів у суспільстві була присвячена наукова праця А. Тривуса "Податки як зброя економічної політики" (1925). Аналіз податків був проведений з точки зору регулюючої та стимулюючої функцій, причому для суспільства велике значення має не тільки обсяг отриманого національного продукту і його структура, а й способи виробництва, якими характеризується суспільство, та ін.
Свій внесок у податкову теорію зробив і професор Д. Боголєпов. Його головна наукова праця "Короткий курс фінансової науки" (1929), у якій він розглядає історію виникнення податків, класифікує їх, аналізує вплив податків - здебільшого непрямих - на торгівлю та економіку держави, досліджує проблему перекладання податків. Д. Боголєпов, розглядаючи питання виникнення податків, зазначає, що "... історія податків демонструє нам двояке походження податків: по-перше, податок, що виникає з контрибуції і данини, це - переважно податок з переможених іноземців або просто з пригноблених народів, які часто-густо належали до іншої національності, ніж панівні класи, - податок феодального суспільства. Другий тип податків, що виникає після появи постійного війська, має зовсім інакший характер, його встановлюють після тривалих переговорів з участю представників різних установ, парламентів тощо - податок буржуазного суспільства".
Тобто податок визначається як міцний інструмент держави в процесі вирішення своїх завдань. Д. Боголєпов також визначив окремі елементи податкової системи, до яких належать об'єкт і суб'єкт оподаткування та ін., а також охарактеризував пропорційне та прогресивне оподаткування.
Вчений-економіст С. Котляревський у своїх наукових працях "Бюджет в СРСР" (1925), "Бюджет та місцеві фінанси" (1926) та "Фінансове право" (1926) вперше визначив підходи до вивчення та ана-
лізу податкової системи СРСР з точки зору реальності та об'єктивності економічного розвитку, тобто ігноруючи класові підходи. На його думку, в умовах командно-адміністративної системи можливе паралельне існування прямих і непрямих податків.
Проблеми політизованості системи оподаткування висвітлені
Loading...

 
 

Цікаве