WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Особливості розвитку податкової теорії в Росії та Україні - Реферат

Особливості розвитку податкової теорії в Росії та Україні - Реферат


Реферат на тему:
Особливості розвитку податкової теорії в Росії та Україні
На розвиток податкової теорії Росії істотно вплинули різні теорії західних економістів ХІХ-ХХ ст. Але історичний розвиток державної системи суттєво вплинув як на податкову політику, податкові системи, так і на наукову думку. Тривалість існування так званих феодально-сімейних відносин і, відповідно, уповільнений процес переходу до капіталістичної формації значно вплинули і на податкові відносини в державі та розвиток податкової науки.
Зародження податкової науки як частини загальної фінансової науки почалося в Росії у XVII-XVIII ст. Одним із перших учених-економістів, який займався проблемою фінансової та податкової політики держави, був І. Посошков (1652-1726). У науковій праці "Про бідність та багатство" він виклав свої погляди та розробив програму соціально-економічної перебудови Росії. На його думку, держава може бути багатою тільки тоді, коли багатий народ. Виходячи з цього, на економічний стан держави суттєво впливають стан розвитку торгівлі та фінансів, а також її податкова політика. Тому остання не повинна мати фіскального характеру, оподаткування має бути рівномірним з урахуванням майнового стану платників податків.
Значний внесок у фінансову та податкову теорію зробив державний діяч М. Сперанський (1772-1839). У своїй програмі фінансової перебудови "План фінансів" (1810) він уперше на науковій основі спробував ввести систему управління державними фінансами. Цією програмою передбачались заходи щодо упорядкування дохідної та витратної частин бюджету, а також збільшення доходів держави за рахунок збільшення розміру податків або введення нових податків (наприклад, був збільшений акцизний збір на сіль майже в 2,5 раза). Одночасно потрібно було збільшувати і кількість джерел отримання доходів (збільшення, і досить суттєве, видатків на той час пов'язане здебільшого з великими військовими витратами). Зміст цієї політики полягав у тому, що кожна стаття витрат повинна мати свої джерела покриття. Згідно з концепцією М. Сперанського, дефіцит державного бюджету можна повністю ліквідувати за рахунок або збільшення доходів або зменшення витрат. При ньому практично був введений принцип розподілу всіх статей витрат бюджету на незахищені та захищені, й недоторканність останніх.
Збільшення дохідної частини бюджету передбачалось за рахунок удосконалення системи оподаткування та розподілу податків. У цей же час проводиться заміна деяких податків, що існували в Росії, на запозичені із Західної Європи. Наприклад, подушний податок був замінений на прибутковий, який мав прогресивну шкалу і його ставка складала 1-10 % від доходу із землі. М. Сперанський виступив також і проти збільшення дохідної частини бюджету за рахунок емісії грошей. Загалом у цій праці вперше був закладений науковий підхід та юридична основа бюджетного процесу та бюджетного устрою.
Найсуттєвіший внесок у податкову теорію в Росії зробив М. Тургенев. В його праці "Досвід теорії податків" (1812) були закладені основи російської науки про фінанси та податки. У ній розглядаються питання про суть податків, їх походження, місце та значення для розвитку економіки держави. В основу науки про податки були покладені принципи оподаткування А. Сміта. Головне, на думку М. Тургенева, щоб для платника податки були рівномірними та зручними за часом. Податки не можуть бути тягарем, вони повинні бути помірними.
Він вважав, що існує три головних джерела їх надходження: від землі, капіталу та праці. Причому об'єктом оподаткування з метою запобігання виснаженню цього джерела потрібно брати лише чистий дохід.
Вперше ним був зроблений висновок: якщо податки занадто великі, то у платника з'являється прагнення частину оподатковуваного доходу зменшити і таким чином зменшити сам податок. У цьому разі держава вимушена витрачати ще більші кошти на те, щоб примусити платника сплачувати податок. Але не завжди ефективно. Тому податок повинен бути таким, щоб він не шкодив розвитку промисловості, ремесел, землеробства тощо. М. Тургенев виступав за зниження податкового тягаря для підприємств і громадян, загального стягнення податків на вироби повсякденного попиту, оскільки їх споживачами є насамперед громадяни, які мають невеликі доходи. Він запропонував проаналізувати податкову систему та провести прогнозування і розрахунок наслідків введення нових податків як для держави, так і для окремих громадян, тобто проводити податкову політику на науковій основі.
М. Тургенєвим була введена і перша в Росії класифікація податків залежно від джерел об'єкта оподаткування:
1. Податок на доходи від землі, в тому числі з чистого доходу, десятини, доходи із землі, на якій є корисні копалини та ведеться їх видобуток, податок з будівель та споруд.
2. Податок з доходу та капіталу, в тому числі з грошового або який застосовується в будь-яких ремеслах.
3. Податок зі спадщини, дарування, гербовий збір.
4. Податок із заробітної плати.
5. Податки з інших джерел.
6. Податок на споживання - акцизні збори на тютюн, сіль, алкогольні напої, мито.
7. Надзвичайні податки.
Багато висновків і пропозицій М. Тургенева досить актуальні і в сучасних умовах.
Особлива увага приділялась фінансовій та податковій науці у 30-40-х роках XIX ст., коли утворились кафедри державних податків у Санкт-Петербурзі і цей предмет викладався студентам. Тоді ж з'явилися наукові школи та нові теоретичні дослідження.
Так І. Горлов у науковій праці "Теорія фінансів" (1845) не тільки розглянув питання оподаткування державних доходів, а й здійснив порівняльний аналіз податкових систем і податкового законодавства Росії та інших західноєвропейських держав і вніс деякі пропозиції щодо поліпшення податкової системи Росії.
У працях "Внутрішнє мито в Росії" (1850), "Декілька спірних питань з історії фінансового права" (1855) та інших професор Є. Осо-кін розглядає сутність мита та обкладання податками, їх теоретичну базу, історію розвитку та становлення фінансового права.
Особливим періодом розвитку податкової теорії в Росії є період з 1861 р. (дата відміни кріпосництва) до 1917 р. Цей час характеризується найпомітнішими досягненнями в податковій теорії, теорії фінансів і у фінансовій науці загалом.
Так, професор фінансового права В. Лебедев друкує свої наукові праці "Місцеві податки. Досвід вивчення теорії та практики місцевого оподаткування" (1880) та "Фінансове право"(1883), у яких аналізує промисловий податок, мито, місцеві податки, розглядає актуальні питання управління фінансовим і бюджетним устроєм, а також деякі фінансові проблеми.
Чільне місце в розвитку

 
 

Цікаве

Загрузка...