WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова система Республіки Узбекистан - Реферат

Податкова система Республіки Узбекистан - Реферат

Від
сплати зазначеного податку звільняються юридичні особи, в яких працює понад 50 % інвалідів.
Податок за користування водними ресурсами стягується з юридичних осіб, які використовують воду для своєї виробничої та господарської діяльності. Податок нараховується на обсяг використаної води. Він сплачується за місцем реєстрації особи в податкових органах незалежно від місцезнаходження водного ресурсу.
Від сплати податку звільняються:
o некомерційні установи, крім тих, які використовують воду для підприємницької діяльності:
o установи охорони здоров'я, які використовують підземні мінеральні води з лікувальною метою (крім випадків, коли вони використовують воду для продажу в торговельній мережі);
o підприємства, які займаються фармацевтичною діяльністю та використовують воду для виробництва лікарських засобів;
o споживачі, які одержують воду від юридичних осіб і внесли за це заставу;
o гідроелектростанції за використання води для роботи агрегатів;
o підприємства, які використовують воду, за яку вже було сплачено. Ставки цього податку встановлюються залежно від виду одержаної води (поверхня або підземні джерела) та від підприємства, яке використовує воду: промислове, гідроелектростанція, підприємства комунального господарства, інших галузей національної економіки. Сплачується податок раз на місяць. Підприємства, сума податку яких за квартал не перевищує 50 мінімальних заробітних плат, сплачують його раз на квартал, сільськогосподарські підприємства - раз на рік.
Податок на землю. Платниками цього податку в РУ є фізичні та юридичні особи, які мають право власності, володіння або користування землею. Оподаткування земельним податком стимулює до ефективного використання земельних ділянок. У разі погіршення родючості землі, яке сталося з вини власника, податок сплачується за ставкою, яка була встановлена до моменту погіршення. Якщо власник не використовує землю протягом двох років, то ставка податку збільшується втричі. Слід зазначити, що оподатковується тільки та земля, яка може бути використана для одержання прибутків. Від оподаткування звільняються землі:
o загального користування міст, селищ, населених пунктів (площі, вулиці, зрошувальна система тощо);
o колективного користування - садівництво, виноградарство, колективні городи;
o які використовуються з метою оздоровлення;
o під автомобільними шляхами загального користування та спорудами на них;
o зайняті під магістральними газопроводами та нафтопроводами. Зазначений податок стягується тільки з юридичних осіб, які мають землю у користуванні. Орендну плату сплачують юридичні та фізичні особи, які одержали землі за рішенням Кабінету Міністрів або місцевих органів влади в оренду. Причому податок на землю сплачується незалежно від використання земельної ділянки. Від його сплати звільняються такі юридичні особи:
o некомерційні та бюджетні установи;
o заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, соціального забезпечення;
o дехканські (фермерські) господарства та підприємства з іноземними інвестиціями (перші два роки з моменту реєстрації);
o підприємства туристичного бізнесу (до моменту одержання прибутків, але не більш як три роки);
o підприємства з іноземними інвестиціями, які займаються виробничою діяльністю (протягом перших двох років з моменту реєстрації).
Платники нараховують цей податок самостійно і сплачують його щоквартально (сільськогосподарські підприємства раз на рік). Від податку на землю звільняються працівники кочового тваринництва, особи, які одержали землю під індивідуальне житлове будівництво (в межах норм), Герої Радянського Союзу, праці, інваліди, афганці, чорнобильці, самотні пенсіонери, багатодітні сім'ї. Нарахування земельного податку для фізичних осіб здійснюється податковими органами, і сплачується він раз на рік.
Податок на майно стягують із фізичних та юридичних осіб, які мають визначене майно. Об'єктом оподаткування для юридичних осіб є середньорічна вартість основних засобів і нематеріальних активів (крім землі), задіяних у процесі виробництва з метою одержання прибутків; для фізичних осіб - вартість власної нерухомості, потужність двигунів транспортних засобів. Майно юридичних осіб оподатковується за ставкою 4 %. Для фізичних осіб ставку визначає Кабінет Міністрів. Щодо податку встановлені пільги. Вони надаються сільськогосподарським підприємствам, підприємствам зі значною часткою іноземного капіталу (понад 500 тис. дол.), підприємствам,
заснованим інвалідами, підприємствам туристичного бізнесу та ін. Серед фізичних осіб пільги мають ті верстви населення, які були вказані у переліку пільг на прибутковий податок. Податок на майно сплачується юридичними особами щомісяця, а фізичними - раз на рік. Порядок визначення середньорічної вартості майна встановлюється чинним законодавством.
Мито. Платниками є підприємства, об'єднання, фірми всіх форм власності, а також фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю. Фізичні особи сплачують мито при ввезенні та вивезенні товарів, якщо вони перевищують встановлену норму безмитного переміщення через кордон для особистого користування. Для сплати мита заповнюється декларація, і сума розраховується виходячи зі ставок та конкретної вартостівантажів, які переміщуються через кордон. Перерахунок проводиться за курсом Центрального банку РУ на дату оформлення вантажної митної декларації. Ставки мита встановлює Кабінет Міністрів країни.
Місцеві податки та збори визначаються місцевими органами самоврядування, їх платниками є юридичні та фізичні особи незалежно від форми господарювання, які знаходяться на території РУ. Розміри ставок, а також категорії платників, які мають право на пільги, встановлюються місцевими органами самоврядування. Якщо зазначені податки та збори не сплачуються у визначений термін, на них нараховується пеня у розмірі 0,15 % суми недоїмки за кожну добу, починаючи з наступного за днем сплати податку або збору.
До місцевих податків та зборів належать:
o збір на благоустрій території (гранична ставка 2 % прибутку, який залишається у розпорядженні підприємства);
o податок з реклами. Він стягується за визначеною ставкою у відсотках від вартості наданих рекламних робіт та послуг, але вона не повинна перевищувати 15 % обсягу рекламних послуг;
o збір за право торгівлі. Ставка становить 2,5 мінімальної заробітної плати за один місяць торгівлі;
o ліцензійний збір за право торгівлі певними видами товарів, у тому числі алкогольними напоями. Ставка встановлена у розмірі 3,5 мінімальної заробітної плати за місяць торгівлі;
o податок з перепродажу автомобільних засобів. Ставка не перевищує 15 % суми угоди;
o збір за пересування автотранспорту. Він вноситься за одне паркування у спеціально відведених місцях. Ставка становить 40 сумів за годину паркування.
Список використаної літератури
1. Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. - К.: Видавничий центр "Просвіта", 1997.
2. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. - 1998. - № 7-9. - С. 120-123.
3. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000.
4. Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ, 1997.
5. Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. - М., 1999.
6. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные произведения / Пер. с англ. - М.: Экономика, 1983.
7. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г. Черника. - М.: ЮНИТИ, 1997.
8. ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. -М.: ЮНИТИ, 1997.
9. Періодична преса України та країн світу.
10. Інтернет. Сайти різних країн світу.
11. www.google.net.com
Loading...

 
 

Цікаве