WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова система Федеративної Республіки Німеччина - Реферат

Податкова система Федеративної Республіки Німеччина - Реферат


Реферат на тему:
Податкова система Федеративної Республіки Німеччина
Податкова політика Федеративної Республіки Німеччина (ФРН) розроблялася разом із утворенням Германської імперії. У 1871 році практично всі податки, порядок їх стягнення залишалися в компетенції керівництва тих земель, які входили до складу імперії. Імперія встановлювала тільки мито та податки на деякі товари народного споживання: алкогольні напої, тютюнові вироби, цукор, сіль. Далі кількість загальноімперських податків розширювалася, з'являлися акцизи, податок з поштово-телеграфних послуг, почали надходити матрикульні внески з окремих земель (але землі вносили їх тільки при загальноімперських витратах).
У цей же період канцлером Німеччини Отто Бісмарком були сформульовані мета та напрямки розвитку податкової політики. Він запропонував поступовий перехід від прямих податків до непрямих і поступову відміну прямих податків, тому що їх рівень дуже високий й не відповідає вимогам, які стоять перед державою.
Поступово збільшувалася кількість загальноімперських податків. Так, у 1890 році був введений гербовий збір на цінні папери, векселі, гральні карти. У 1906 році - податок на спадщину, у 1913 році - податок на майно, а також на приріст майна.
Важливе значення для податкової політики Німеччини мала податкова реформа 1919 року. її основна мета - ліквідація суверенітету земель. Внаслідок її проведення держава одержала всі права на визначення, стягнення та управління податками. Крім введення нових податків (наприклад, на предмети розкоші), були збільшені розміри деяких старих податків (податку з обороту), вводились додаткові податки (з власників великого майна). Змінено чинне законодавство, і замість прибуткового податку в кожній землі був введений єдиний загальноімперський прибутковий податок з максимальною ставкою 60 %.
Надзвичайно важливою для Німеччини була економічна реформа, проведена після Другої світової війни економістом, професором, канцлером Німеччини Л. Ерхардом. Основним її змістом був перехід до ринкових відносин й розподіл повноважень між Федерацією загалом та землями, які до неї входять. Був введений також принцип розподільного ведення державного бюджетного господарства та бюджетів окремих земель залежно від виконання функцій та завдань і покриття відповідних витрат. Крім федерального та земельного керівництва, деякі суспільно-соціальні функції виконували місцеві органи влади, тому податкова політика проводилась таким чином, щоб наповнювати всі три бюджети, тобто один податок міг розподілятися на три або на два бюджети.
Податкова політика ФРН відзначається не лише вертикальним, а й горизонтальним вирівнюванням, тобто найприбутковіші землі перераховують частину свого доходу менш прибутковим. При розробці податкової політики Л. Ерхард виходив з того, що треба поступово зменшувати податковий тягар, але це можливо тільки при стабілізації витрат (як державних, так і місцевих), з одного боку, та підвищенні продуктивності праці - з другого.
Досить суттєві зміни у систему оподаткування внесла податкова реформа 1990 року. У 1993-1994 роках були прийняті закони "Про запровадження федеральної програми консолідації" та "Про гарантування місцезнаходження підприємців", спрямовані на створення найсприятливіших податкових умов у державі. Було введено три рівні бюджетів, куди надходили гроші від сплати податків.
o Перший, найвищий, рівень - державний бюджет. До нього відраховувалось 42 % прибуткового податку з громадян, 50 % податку з корпорацій, приблизно 25 % податку на підприємницьку діяльність, частина податку з обороту (яка постійно змінювалась).
o Другий рівень - земельні бюджети. До нього нараховується 42 % прибуткового податку з фізичних осіб, 50 % податку з корпорацій, частина податку на підприємницьку діяльність, податок з обороту.
o Третій рівень - місцевий бюджет, або бюджет місцевих органів управління. Він складається з 15 % прибуткового податку з фізичних осіб, 50 % податку на підприємницьку діяльність та частини податку з обороту.
Нині у ФРН понад 50 видів податків. У бюджеті країни податки становлять 80 %. Для податкової політики держави характерна висока дисципліна платників податків.
Основним податком, який сплачують фізичних особи, є прибутковий податок. Ним оподатковуються усі доходи, які одержує громадянин держави: від підприємницької діяльності, заробітна плата, ведення сільського та лісового господарства, промислове виробництво, доходи від оренди майна тощо. Крім того, платники податків при визначенні податку на заробітну плату поділяються на шість класів:
o неодружені працівники без дітей;
o неодружені, розлучені або овдовілі громадяни, які мають на утриманні дітей;
o подружжя, якщо працює тільки один член сім'ї;
o обидва члени сім'ї працюють, однак оподаткування роздільне;
o працюють обидва члени сім'ї, але один із них може бути віднесений до третього класу;
o працівники, які працюють у кількох місцях.
Однак порядок сплати податку має певні особливості. Ставки різні для неодружених та сімейних (це пов'язано зі складною демографічною ситуацією у державі й спрямовано на стимулювання збільшення чисельності населення). Найвища ставка податку для обох категорій громадян становить 53 %. Окремо виділяється оподаткування доходів від капіталу, відсотків за акціями, частково від участі в різних товариствах та ін. Ставка оподаткування становить 25 % одержаного доходу.
Для сплати цього податку розробляються особливі податкові таблиці, в яких є інформація про податковий клас платника, його стан, кількість дітей, на утриманні кого вони знаходяться, як ведеться сімейне господарство, наявність податкових пільг.
Стягуються податки на підставі податкової карти. Вона заповнюється у громаді за місцем проживання платника податку. У ній вказується податковий клас, кількість дітей, віра платника, інвалідність тощо.
Майновий податок встановлюється на майно фізичних та юридичних осіб. Оподаткуванню підлягає все рухоме та нерухоме майно, яке приносить прибуток. Залежно від об'єкта оподаткування встановлюються ставки; для фізичних осіб - 0,5 %, для юридичних - 0,6 %. Від сплати цього податку звільняються акціонерні товариства, частка яких у статутному капіталі менш як 10 %.
Податок з транспортних засобів. Ним оподатковуються власники транспортних засобів. Ставка залежить від потужності двигуна та загальної ваги транспортного засобу і нараховується за прогресивною шкалою. Податок сплачують один раз на рік.
Податок на спадщину. Платники цього податку поділяються на класи залежно від розміру спадщини та відношення до неї членів родини. До першого класу належать найближчі члени родини -дружина, діти, у тому числі нерідні; пасинки, падчерки, прийомні. Для них встановлюються мінімальні ставки оподаткування. Другий клас - онуки, правнуки, для них підвищується неоподатковуваний мінімум. Третій клас - батьки, дід, баба, зведені брати й сестри (неоподатковуваний мінімум залишається тойсамий). Четвертий клас - свекри, теща, тесть. П'ятий клас становлять всі інші спадкоємці. Залежно від класу ставка оподаткування встановлюється від 2 (для першого класу) до 60 % (для
Loading...

 
 

Цікаве