WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податкова система Ізраїлю - Реферат

Податкова система Ізраїлю - Реферат


Реферат на тему:
Податкова система Ізраїлю
Податкова система Ізраїлю подібна до податкової системи Великобританії. Основними законодавчими документами щодо оподаткування є закони "Про державне господарство" та "Про податок на майно", а також указ "Про прибутковий податок", затверджені парламентом (кнесетом) держави.
Контроль за нарахуванням та сплатою податків здійснюється міністерством фінансів, у складі якого є управління державними доходами. У свою чергу, до його складу входять два великих підрозділи, які і здійснюють стягнення податків: управління прибутковими податками та нерухомого майна (прямі податки) і управління мита та податку на додану вартість, тобто управління непрямих податків.
При міністерстві фінансів також діє великий розрахунковий центр з обробки даних щодо податків. Управління державними доходами встановлює та визначає систему роботи, розробляє інструкції та вказівки щодо розрахунків для будь-яких підприємств, які знаходяться на території держави.
До складу Державного податкового управління входять такі відділи: загального оподаткування, оподаткування нерухомості, професійне відділення, юридична служба, відділ внутрішнього контролю, слідчий підрозділ, інкасаційна служба, служба інформації, відділення з бухгалтерського обліку та збору інформації, адміністративна та організаційна служби, бухгалтерія.
На території Ізраїлю діють 28 підрозділів з прибуткових податків та 10 підрозділів з податків на нерухомість. Усі податки та обов'язкові платежі, які сплачують в Ізраїлі, можна об'єднати в чотири групи.
1. Прямі податки. Це здебільшого податки на нерухомість. До них належать податок на прибуток, на прибуток від продажу майна, податок з власників земельних ділянок, які не обробляються, податок з купівлі земельних ділянок.
2. Непрямі податки. До цієї групи зараховуються податок на додану вартість, мито на імпорт, податок з купівлі.
3. Фонд національного страхування. Він формується з відрахувань роботодавця із заробітної плати найманих працівників та частини доходу приватних підприємців.
4. Муніципальні податки - плата за воду, за збирання сміття та інші комунальні послуги.
Крім того, в Ізраїлі існують збори та різні види платежів, наприклад, за користування радіо та телебаченням тощо.
Серед непрямих податків найбільше значення має ПДВ. Він почав діяти в Ізраїлі з 1976 року. Стягненням цього податку займаються близько 700 працівників податкових органів. На одного працівника податкової служби припадає майже 1000 платників податків (здебільшого комерційні підприємства). Для контролю за сплатою ПДВ всі платники поділяються на великі, середні та малі відповідно до обсягів діяльності. Така диференціація дає можливість зосередити основну увагу на тих платниках, які сплачують великі суми, тобто застосовується принцип Парето - 20 % визначених зусиль дають 80 % результатів. Це уможливлює здійснення ефективного контролю за платниками податків при мінімальних витратах.
У чинному законі щодо цього податку були закладені основні принципи, які діють в інших країнах ЄС. Для всіх платників в Ізраїлі (комерційних підприємств, фінансових інститутів, приватних підприємців) за цим податком діє єдина ставка - 17 %. Тільки на операції некомерційних організацій ставка встановлена у розмірі 8,5 %. Особливістю ПДВ є стабільність його ставки. Так, останній раз вона змінювалась у 1993 році. Наявність єдиної ставки незалежно від виду товару, який реалізується (надання послуг, виконання робіт), дає можливість спростити розрахунок цього податку та запобігти зловживанню при його сплаті, а крім того, суттєво зменшуються витрати на контроль та обробку інформації.
Платниками ПДВ є юридичні та фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю. Податок обчислюється таким чином. Спочатку розраховується загальна сума ПДВ за реалізований товар (надані послуги, виконані роботи). Потім з цієї суми вираховується сума податку, сплачена постачальниками або підрядниками при одержанні сировини та матеріалів для власного виробництва. Але для деяких платників (фінансових інститутів та некомерційних організацій) база визначається як сума фонду оплати праці та прибуток підприємства. Частка цих організацій у загальній сумі сплати ПДВ становить 17-20 % щорічно.
Обов'язковою умовою є реєстрація платників ПДВ в офісі, причому вона повинна бути проведена до початку комерційної діяльності. Для реєстрації підприємець надає посвідчення особи, угоду про місце здійснення бізнесу або оренду його зі сплатою гербового збору (іноді з нього можуть затребувати ще деякі документи). Якщо створюється товариство, то при реєстрації повинні бути присутні усі компаньйони з посвідченнями особи та угода, яку підписують усі компаньйони і за якою відповідальним платником податку є одна особа. Якщо реєструється товариство з обмеженою відповідальністю, то додатково надається довідка про реєстрацію, статут, меморандум компанії, який затверджується реєстратором товариства, угода про оренду місця здійснення господарської діяльності зі сплатою гербового збору.
Крім того, необхідно заповнити бланк 821 для здійснення класифікації компанії.
Усі компанії класифікуються за такими ознаками:
o комерційні та некомерційні;
o за видами діяльності, яка планується та визначається у статуті;
o мета діяльності. За цією ознакою основним є розподіл прибутку, який планує одержати компанія від своєї діяльності, а також наслідки банкрутства;
o напрямки надання послуг, тобто визначення, яка це компанія - головна чи філія;
o джерела одержання субсидій (це також є ознакою розподілу на комерційні та некомерційні компанії);
o термін обороту засобів. Якщо термін обороту засобів понад 12 років, то така компанія визначається як некомерційна;
o конкурентні умови. Якщо діють кілька компаній, що надають аналогічні послуги або товари, які виробляються, то ставка податку не може бути умовою конкурентоспроможності. Загалом на реєстрацію компанії витрачається близько 10 хвилин.
Після реєстрації платник податку одержує спочатку тимчасову, а потім постійну довідку про реєстрацію, а також усі необхідні методичні документи. Залежно від обсягів діяльності встановлюється термін сплати податку та його періодичність.
Платники ПДВ раз на рік одержують особисту книжку звітності з вказівками про порядок її заповнення. Декларація про сплату податку займає 1/6 частину аркуша формату А4, дуже спрощена та уніфікована для передачі інформації. Слід зазначити, що декларація про сплату ПДВ має сіро-жовтий колір, а для повернення - рожевий. Звіт про ПДВ подається до банку разом із платіжними документами з 1 по 15 число місяця, наступного за звітним.
Існує особливий порядок повернення ПДВ. Якщо сума повернення ПДВ менша за встановлену,
Loading...

 
 

Цікаве