WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Державне регулювання податкових систем у різних країнах світу - Реферат

Державне регулювання податкових систем у різних країнах світу - Реферат

пільгового оподаткування належить і встановлення податкових канікул, коли на певний термін підприємство звільняється від сплати якогось податкового платежу. Це стосується як юридичних (фірма, підприємство, організація), так і фізичних осіб. Як правило, ця форма застосовується для тих господарств, виробництво продукції яких або її реалізація мають сезонний характер.
Податкове регулювання передбачає не тільки заохочення та стимулювання, а й відповідальність за порушення чинного податкового законодавства. Для порушників застосовуються такі штрафні санкції, як пеня, штраф, дорахування несплаченої суми податкового платежу, застосування підвищеної податкової ставки, арешт майна або самого платника. Причому в більшості країн ці штрафні санкції мають жорсткий характер, а до порушень можуть належати навіть затримка в наданні звітності щодо окремого податкового платежу. Деякі країни з метою ухилення від сплати податкового платежу укладають двосторонні міжурядові угоди.
Загалом у будь-якій державі застосовуються різні способи податкового регулювання, і його ефективність залежить від співвідношення між ними. Але ефективніше воно у тих державах, де більша питома вага пільгового оподаткування.
Податкове регулювання значною мірою залежить від відносин, які склалися в державі між різними суб'єктами -державою, підприємствами, громадянами. Це пов'язано з тим, що деякі податкові платежі сплачуються з майна платника, з землі, яка йому належить, а також з доходів із цієї власності. У зв'язку з цим особлива увага приділяється великим підприємствам та об'єднанням, які здебільшого є
монополістами. Ці відносини регулюються чинним у кожній країні антимонопольним законодавством, яке передбачає підвищені ставки передусім на доходи та надприбутки. У більшості країн визначається також характер монополій і виділяються звичайні, пов'язані особливими видами діяльності (наприклад, видобуток певної сировини, надання послуг, виконання робіт тощо). Податкове регулювання таких підприємств та об'єднань здійснюється як економічними методами, так і адміністративними.
При визначенні та застосуванні різних методів податкового регулювання мають враховуватися соціальні наслідки його проведення. Більшість країн при визначенні систем оподаткування, кількості та ставки податкових платежів виходять з аналізу соціальних наслідків майбутньої системи. Це дає можливість створити її раціональнішою, а потім вносити відповідні незначні корективи.
Однією з найважливішим проблем для країн, особливо тих, де відбувається перехід від командно-адміністративної до ринкової економіки, є залучення інвестиційних коштів. Тому в законодавствах цих держав передбачені різні способи стимулювання вкладання коштів власних інвесторів у економіку держави, а також заохочення внесення коштів іноземних інвесторів. Основною метою податкового регулювання у цьому разі є створення відповідного сприятливого інвестиційного клімату. Тому інвесторам, особливо іноземним, надається інвестиційний податковий кредит, який не вступає у протиріччя з чинним законодавством.
При наданні податкового інвестиційного кредиту суб'єкти визначаються з урахуванням інтересів держави та орієнтації її на економічні та соціальні програми розвитку. Це стосується передусім тих галузей, які виробляють споживчі товари або надають послуги населенню. Крім надання різних пільг, у тому числі і звільнення від сплати податкового платежу, основним усе-таки залишається надання гарантій інвестору в недоторканності його інвестицій та одержанні додаткових коштів за їх використання, а також створення умов для розвитку цього напрямку діяльності, навіть якщо відбувається зміна керівництва держави або політичної ситуації.
Об'єктом пільгового оподаткування більшості країн світу є лізингові операції. У деяких країнах підприємства взагалі звільняються від сплати податків з доходів, прибутку, одержаних при проведенні цих операцій. В інших країнах звільняються операції з надання лізингових послуг щодо податку на додану вартість. Якщо підприємство здійснює операції міжнародного лізингу, то йому надаються пільги при сплаті мита, ПДВ або інших податків.
Загалом надання податкових пільг ефективне, якщо воно застосовується щодо окремих податків для всієї держави. Найменша ефективність досягається на рівні окремих регіонів, тому що це пов'язано насамперед зі спеціалізацією регіону, родючістю землі, ступенем розвитку інфраструктури, компактністю населення, його зайнятістю, рівнем добробуту тощо. Тому завдання податкового регулювання - вирівняти території з точки зору економічного розвитку. Це досягається за рахунок надання різних податкових пільг, кредитів, канікул або створення сприятливих податкових умов у вільних економічних зонах (ВЕЗ).
У світі набула поширення практика створення офшорних зон з метою розширення зовнішньоекономічної діяльності, а також діяльності підприємства за різними напрямками. Вони мають високий рівень відкритості для іноземних інвестицій, там сприятливий митний та інвестиційний клімат, а також діє пільговий податковий режим, при якому ставки податку, наприклад, на прибуток не перевищують 2-3 %.
ВЕЗ створюються тоді, коли держава не може забезпечити повністю відкритий ринок на всій території для будь-якої діяльності. Основне - це залучення коштів власних підприємств, фірм, громадян, а також іноземних партнерів. У цих зонах діє спрощена система реєстрації підприємств, низький рівень митних ставок тощо.
Але при реєстрації у ВЕЗ мають дотримуватись певні умови, основними з яких є: обов'язковість реєстрації, наявність представника підприємства в зоні, точність та своєчасність сплати податкового платежу згідно з термінами, встановленими чинним законодавством, тощо. Створення ВЕЗ - це не відокремлення території, на якій вона існує, від держави. Вона є частиною національної території, на якій діють особливі економічні та правові умови діяльності підприємства, система стимулювання, спрямовані на розвиток цієї території, проведення спеціальної державної політики та створення особливих інвестиційних умов з відповідними державними гарантіями.
Вільні економічні зони у кожній країні створюються згідно з законодавчими документами, які приймаються керівництвом держави. У більшості країн це закони держави, у деяких рішення Верховної Ради (Казахстан) або Ради Міністрів (Польща). Цими ж документами встановлюються і всі нормативні документи, які регламентують їх діяльність.
Залежно від країни, де створюються ВЕЗ, вони можуть бути різних типів. Це митні сухопутні, повітряні зони та порти, транзитні зони, зерносховища та технічні парки, технічні, комплексні, виробничі, туристичні, фінансові, страхові та банківські зони.
Створення ВЕЗ дає можливість невеликим державам досягти високих темпів економічного розвитку, досить високого рівня добробуту населення, встановити добрі зовнішньоекономічні відносини з іншими державами.
Список використаної літератури
1. Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. - К.: Видавничий центр "Просвіта", 1997.
2. Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової системи // Економіст. - 1998. - № 7-9. - С. 120-123.
3. Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система Украины: Учеб. пособие. - К.: МАУП, 2000.
4. Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. - М.: ЮНИТИ, 1997.
5. Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. - М., 1999.
6. Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные произведения / Пер. с англ. - М.: Экономика, 1983.
7. Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г. Черника. - М.: ЮНИТИ, 1997.
8. ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. -М.: ЮНИТИ, 1997.
9. Періодична преса України та країн світу.
10. Інтернет. Сайти різних країн світу.
11. www.google.net.com
Loading...

 
 

Цікаве