WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік та порядок калькулювання собівартості продукції рослинництва - Реферат

Облік та порядок калькулювання собівартості продукції рослинництва - Реферат


Реферат на тему:
Облік та порядок калькулювання собівартості продукції рослинництва
У рослинництві виробничі витрати групують окремо з рільництва, овочівництва, луківництва, вирощування сіна, садівництва з виділенням витрат на врожай поточного року і на врожай майбутніх років.
Усі прямі витрати на рослинництво відображаються на субрахунку 231 "Рослинництво" у розрізі аналітичних рахунків: "Витрати на вирощування картоплі", "Витрати на вирощування буряку кормового" тощо.
За дебетом субрахунка 231 "Рослинництво" протягом року відображають прямі витрати на рослинництво з кредиту рахунків (субрахунків) 208 "Матеріали сільськогосподарського призначення", 66 "Розрахунки з оплати праці", 65 "Відрахування на соціальні заходи тощо", 91 "Загальновиробничі витрати" тощо. Зібрані на цьому рахунку витрати становлять фактичну собівартість продукції рослинництва.
Значну частину основних витрат, що стосуються вирощування сільськогосподарських культур, протягом року неможливо віднести на той чи інший об'єкт калькулювання. Тому такі витрати попередньо обліковують протягом року у складі загальновиробничих, а потім відносять на певні види сільськогосподарських культур шляхом розподілу. У разі, якщо сільськогосподарське підприємство займається одночасно і рослинництвом, і тваринництвом, складається один розрахунок розподілу загальновиробничих витрат.
Витрати і вихід продукції рослинництва обліковують на субрахунку рахунка 231. На дебеті цього субрахунка відображають витрати на виробництво, а по кредиту - вихід продукції; дебетове сальдо відображає незавершене виробництво у рослинництві. Аналітичний облік витрат і виходу продукції рослинництва здійснюють відповідно до передбачених об'єктів в Особових рахунках підрозділу (орендаря) або у "Виробничому звіті по рослинництву". При калькулюванні собівартості окремих видів продукції рослинництва діє загальний принцип: для розрахунку собівартості продукції беруться всі понесені на вирощування даної культури витрати за мінусом вартості побічної продукції. При цьому побічна продукція враховується лише в тому обсязі, який використовується в господарстві.
Аналітичний облік витрат рослинництва ведуть у розрізі статей витрат. Для складання калькуляції собівартості продукції рослинництва необхідно визначити заданими аналітичного обліку фактичні витрати на продукцію.
Для визначення фактичної собівартості одиниці продукції складається спеціальний розрахунок, в якому використовуються або показники умовної продукції, або затверджені по підприємству ставки питомої ваги собівартості виду продукції у загальній собівартості виробництва.
Після складання звітних (фактичних) калькуляцій планова собівартість продукції коригується до фактичної собівартості, враховуючи продукцію рослинництва на складі, реалізованої і відпущеної на відгодівлю худобі.
Облік витрат у рослинництві в бухгалтерському обліку відображається проведеннями у табл. 4.7.
Виробнича собівартість продукції за видами сільськогосподарських культур визначається:
а) зерна, насіння соняшнику - франко-тік (франко-місце зберігання);
б) соломи, сіна - франко-місце зберігання;
в) цукрових буряків, картоплі, баштанних культур, овочів, маточників цукрових буряків, коренеплодів - франко-поле (франко-місце зберігання);
г) плодiв, ягiд, винограду, листя тютюну, продукцiї лiкарських та ефiроолiйних культур i квiтникарства, овочiв закритого ґрунту - франко-пункт приймання (зберiгання);
ґ) соломки та трести льону, конопель - франко-пункт зберiгання чи переробки (в пiдприємствi);
д) насіння трав, льону, конопель, овочевих та iнших культур - франко-пункт зберiгання;
е) зеленої маси на корм - франко-мiсце споживання;
є) зеленої маси на силос, трав'яного борошна, сiнажу, гранул - франко-мiсце силосування, сiнажування, виробництва борошна, гранул.
Усi наступні витрати на виконання операцiй з пiдготовки продукцiї до реалiзацiї та її проведення вiдносяться на витрати зi збуту.
Якщо ці операції здійснюються за плату, їх розглядають як виконання робіт на сторону з відображенням в складі доходів.
Витрати на обробіток площ, на яких повністю загинув урожай внаслідок стихійного лиха, списуються як надзвичайні втрати. При пересіві повністю загиблих посівів сума витрат становитиме вартість насіння, витрати на передпосівний обробіток ґрунту, посів та інші роботи, які виконуються знову при пересіві новою культурою (повторювані витрати). Всі інші суми витрат на лущіння стерні, підняття зябу і снігозатримання, вартість добрив і витрачені на їх внесення суми тощо, тобто неповторювані витрати, списуються в розрізі статей на пересіяну культуру-
Витрати на вирощування культур, які частково загинули або по яких стався недобір продукції внаслідок стихійного лиха, списуються на втрати від стихійного лиха чи від техногенних катастроф і аварій тощо.
Собівартість соломи, гички, стебел кукурудзи і соняшнику, капустяного листя та іншої побічної продукції рослинництва визначається виходячи із розрахунково-нормативних витрат на збирання, транспортування, пресування, скиртування та інші роботи, пов'язані із заготівлею побічної чи основної продукції. При складанні звітної калькуляції із загальної суми витрат на вирощування певної культури виключається вартість побічної продукції згідно з табл. 4.8.
Витрати на вирощування і збирання зернових культур (включаючи вартість з доробки зерна на току, що проводиться в межах календарного року) становлять собівартість зерна, зерновідходів і соломи.
Загальна сума витрат (без вартості соломи) розподіляється між зерном і зерновідходами, при цьому зерно приймається за одиницю, а зерновідходи прирівнюються до нього за коефіцієнтом, який розраховується за вмістом у них повноцінного зерна.
Наприклад. На підприємстві зібрано 20 тис. ц повноцінного зерна озимої пшениці та 1500 ц зерновідходів із вмістом у них зерна 60 %. Витрати на вирощування цієї культури (без вартості соломи) становили 292600 грн. Розрахунок собівартості одержаної продукції виконується таким чином. Кількість повноцінного зерна у зерновідходах становить 900 ц (1500 х 60/100). Загальна його
Loading...

 
 

Цікаве