WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Облік реалізації товарів - Реферат

Облік реалізації товарів - Реферат

суму винагороди із постачальників;
o К-т 702 "Дохід від реалізації товарів" - на всю суму винагороди. При отриманні виписки банку із розрахункового рахунка оптове підприємство робить запис:
o Д-т 31 "Рахунки в банках";
o К-т 63 "Розрахунки зпостачальниками і підрядчиками";
o К-т 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками";
o сума ПДВ розрахована відображається проведенням Д-т 702 - К-т 641.
Загальноприйнятими методами оцінки вибуття товарів визначається П(С)БО 9 за такими методами:
o за собівартістю перших за часом надходження запасів (ФІФО);
o за собівартістю останніх за часом надходження запасів (ЛІФО);
o за середньозваженою собівартістю;
o за цінами продажу;
o за нормативними витратами;
o за ідентифікованою собівартістю відповідної одиниці запасів. Для оцінки вартості вибулих товарів, які мають однакове
призначення та однакові умови використання, застосовують тільки один із наведених вище методів. Так, для дорогих товарів можна вибрати метод ідентифікованої собівартості, для товарів, рівень націнки яких відрізняється від рівня націнки товарів основної маси - середньозваженої собівартості, а для решти товарів - метод цін продажу. Як правило, на підприємствах оптової торгівлі товари, що вибули, оцінюються за методом середньозваженої собівартості. Вибір такого методу зумовлений передусім особливостями аналітичного i синтетичного обліку товарів в оптовій торгівлі. В аналітичному обліку, як правило, підприємства оптової торгівлі облік товарів ведуть у розрізі груп або видів, у синтетичному обліку товари обліковуються за первісною вартістю.
За підсумками місяця визначається середньозважена вартість одиниці товарів кожної групи або виду. Собівартість товарів, що вибули (продані), розраховується як добуток кількості таких товарів на середньозважену вартість одиниці товару.
Середньозважена вартість групи або виду товарів визначається за формулою
де В - середньозважена вартість одиниці групи або виду товарів, грн.;
В0 - вартість залишку товарів певної групи або виду на початок місяця, грн.;
Вн - вартість товарів певної групи або виду, що надійшли протягом місяця, грн.;
К0 - кількість товарів певної групи або виду на початок місяця, од. виміру;
Кн - кількість товарів певної групи або виду, що надійшли протягом місяця, од. виміру.
Приклад. На підприємстві торгівлі за даними бухгалтерського обліку.
На початок мiсяця: залишок товару групи А - 25 000 коробок. Загальна вартість - 125 000 грн.;
залишок товару групи Б - 5000 упаковок. Загальна вартiсть - 80 000 грн.;
залишок товару групи В - 10 000 одиниць. Загальна вартiсть - 32 000 грн.
Протягом місяця - надійшло:
товару групи А - 10 000 упаковок. Первiсна: вартiсть - 55 000 грн.;
товару групи Б - 15 000 упаковок. Первісна: вартість -
90 000 грн.;
здійснено оплату отриманого товару - 174 000 грн (у тому
числі ПДВ - 29 000 грн); - вибуло:
товару групи А - 20 000 коробок,
товару групи Б - 17 500 упаковок;
товару групи В - 8000 одиниць. Продажна вартість відвантажених товарів - 365 850 грн (у тому числі ПДВ - 60 950 грн). Відвантажені товари оплачені повністю. Сума витрат обігу - 50 000 грн.
Сума витрат дорівнює сумі собівартості проданих товарів і витрат обігу. Передусім визначаємо собівартість проданих товарів. Для цього обчислимо середньозважену вартість одиниці товару (В) кожної групи:
ВА = (125 000 грн + 55 000 грн) : (25 000 коробок + + 10 000 коробок) = 5,14 грн/коробка.
Вв = (80 000 грн + 90 000 грн) : (5000 упаковок + + 15 000 упаковок) = 8,5 грн/упаковка.
Вв = 32 000 грн : 10 000 од. = 3,2 грн/одиниця.
Знаючи середньозважену вартість одиниці товару кожної групи, визначимо собівартість товарів, що вибули (СВ):
СВА= 20 000 коробок х 5,14 грн/коробка = 10 280 грн.
СВВ =17 500 упаковок х 8,5 грн/упаковка = 148 750 грн.
СВВ = 8000 одиниця х 3,2 грн/одиниця = 25 600 грн.
Для зручності можна запропонувати використовувати розроб-лювальні таблиці для розрахунку собівартості товарів, що вибули. Згідно з даними прикладу можна скласти таблицю за підсумками місяця (табл. 5.4).
Витрати торговельного підприємства склали:
327 150 грн = 277 150 грн + 50 000 грн.
Вiдобразимо наведенi операцiї в реєстрах бухгалтерського облiку (табл. 5.5).
Для забезпечення погашення заборгованості покупців на підприємствах доцільно створювати резерв забезпечення покриття дебіторської заборгованості - резерв сумнівних боргів (РСБ).
Порядок створення РСБ регламентується П(С)БО 10 "Дебіторська заборгованість". Дебіторська заборгованість, за якою створюється РСБ, має бути комерційною - з розрахунків за реалізовані товари, продукцію, виконані роботи, надані послуги на умовах подальшої оплати або на умовах товарного (комерційного) кредиту. Створення РСБ передбачає один із принципів бухгалтерського обліку - обачності: певна сума дебіторської заборгованості не буде повернута, сплачена. РСБ дає можливість визначити і відобразити чисту реалізаційну вартість дебіторської заборгованості - суму поточної дебіторської заборгованості за товари, роботи, послуги за вирахуванням резерву сумнівних боргів. Тому створення РСБ дає можливість відобразити реальну картину фінансового стану підприємства в бухгалтерській звітності - стан його активів. Крім того, виникає проблема застосування термінів "сумнівний борг" і "безнадійна дебіторська заборгованість" на практиці.
Сумнівний борг - це поточна дебіторська заборгованість за продукцію (товари, роботи, послуги), щодо якої є невпевненість у її погашенні боржником.
Безнадійна дебіторська заборгованість - поточна дебіторська заборгованість, відносно якої є впевненість про її неповернення боржником або за якою минув строк позовної давності.
Із визначення випливає, що сумнівний борг за певних умов (інформація про банкрутство покупця, арешт його рахунків) може стати безнадійним боргом. Крім того, після проходження терміну позовної давності (три роки, не враховуючи часу припинення цього терміну) будь-яка заборгованість стає безнадійною. Отже, до безнадійної заборгованості підприємство може зарахувати заборгованість, термін позовної давності по якій минув (понад 36 місяців), і частину поточної дебіторської заборгованості (до 12 місяців або в межах нормального операційного циклу), щодо якої є впевненість про її неповернення.
РСБ обліковується на рахунку 38 "Резерв сумнівних боргів", який є регулюючим для суми дебіторської заборгованості. Відповідно рахунок 38 є регулюючим контрактивним рахунком до рахунка 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками". Аналогічно, як 13 рахунок є контрактивним рахунком до рахунків 10, 11, 12 або субрахунок 285 до субрахунка
Loading...

 
 

Цікаве