WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, класифікація податків, акцизний збір - Контрольна робота

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, класифікація податків, акцизний збір - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни
"Податкова система"
Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності, класифікація податків, акцизний збір.
?
Зміст
1. Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.
2. Класифікація податків.
3. Акцизний збір.
4. Задача.
1. Торговий патент суб'єктами підприємницької діяльності в податковому органі за місцем знаходження цих суб'єктів. Підставою для придбання патенту є заявка, оформлена згідно з установленим порядком.
Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності і діяльності на надання побутових послуг здійснюється в розмірі місячної вартості патенту до 15 числа місяця, що передував звітному кварталу. По короткострокових торгових патентах оплата вноситься не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності. Проте суб'єкт може здійснити і попередню оплату вартості торгового патенту на за весь строк його користування, але не більш ніж на три роки.
Крім зазначеної попередньої місячної оплати вартості торгового патенту суб'єкти підприємницької діяльності вносять одноразову плату в розмірі його вартості за один місяць. На цю суму зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії. Щомісячне внесення плати за торговий патент відображається податковим органом на особистому рахунку платника.
На суму сплаченої вартості торгового патенту за відповідний звітний період зменшується сума податку на прибуток. Вартість спеціального торгового патенту встановлюється органами місцевого самоврядування щорічно після затвердження місцевого бюджету залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів і асортиментного переліку товарів. Придбання спеціального торгового патенту має як ряд переваг, так і недоліків для підприємця. Так, недоліком може бути те, що для даного патенту не встановлюється граничний рівень його вартості. Перевага полягає у встановленні плати за спеціальний торговий патент за єдиною методикою для всіх суб'єктів підприємницької діяльності і в податкових перевагах. Суб'єкт підприємницької діяльності, який придбав спеціальний торговий патент не сплачує:
- податок на додану вартість;
- податок на фізичних осіб;
- плату за землю;
- комунальний податок;
- ринковий збір.
Витрати, пов'язані з попередньою оплатою вартості торгового і пільгового патентів, а також одноразова плата, яка вноситься при придбанні торгового патенту.
Оплата вартості спеціального торгового патенту за звітній період у Звіті про фінансові результати відображається в однаковому розмірі як така, що підлягає розрахунку, так і фактично сплачена до бюджету сума інших податків і платежів.
При заповненні декларації про податок на прибуток підприємства - суб'єкти підприємницької діяльності відображають у ній суму доходів і витрат, які пов'язані тільки з тими видами діяльності, по яких спеціальний торговий патент не придбавався.
2. Класифікація податків дає можливість висвітити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій політиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу. Податки класифікуються за кількома ознаками:
1. За економічним змістом податки поділяються на: податки на доходи (податок з доходів фізичних осіб, податок з прибутку), податки на споживання (податок на додану вартість, акцизний збір), податки на майно (податок з власників транспортних засобів, податок на нерухомість).
2. Залежно від рівня державних структур податки класифікуються на: загальнодержавні і місцеві, які відповідно встановлюються Верховною Радою України або місцевими радами. До загальнодержавних податків відносять податки і збори, які сплачуються до державного бюджету або до державних цільових централізованих фондів. До місцевих податків відносять податки і збори, які сплачуються до місцевих бюджетів - комунальний податок, податок з реклами, готельний збір, збір за паркування автомобілів, ринковий збір, курортний збір тощо.
2. За способом стягнення розрізняють два види податків - розкладні і окладні. Розкладні податки встановлюються у загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розподіляють по окремих територіальних одиницях або платниках (акцизний збір, ПДВ, прибутковий податок у громадян). Окладні податки передбачають спочатку встановлення, а потім визначення сум податків для кожного платника окремо, наприклад, фіксований сільськогосподарський податок.
4. За формою оподаткування розрізняють прямі і непрямі податки. Прямі податки встановлюються безпосередньо щодо платників, їх розмір прямо пропорційно залежить від результатів фінансової діяльності. В свою чергу, прямі податки поділяються на дві групи: особисті і реальні.
Особисті податки встановлюються персонально для конкретного платника. Видами особистих податків є прибутковий податки, майновий податок, податок на спадщину, податок на дарування. Реальні податки передбачають оподаткування майна за зовнішніми ознаками. До них належать: земельний, домовий, промисловий, податок на грошовий капітал.
Непрямі податки встановлюються в цінах товарів і послуг, а їх розмір для окремого платника не залежить від його доходів.
У світовій практиці існують три види непрямих податків: акцизи, фіскальна монополія, мито. Нині в Україні стягуються акцизи, які в свою чергу складаються з універсальних та специфічних акцизів і мита. Непрямі податки на відміну від прямих мають свої переваги та недоліки. Вони ефективніші в фіскальному аспекті, оскільки оподатковують споживання, яке, в свою чергу є більш стабільною те негнучкою величиною, ніж прибутки. Від них досить важко ухилитися і досить легко контролювати їх сплату. Непрямі податки не виявляють на процеси нагромадження, але вони регресивні в соціальному аспекті і здійснюють досить значний вплив на загальні процеси ціноутворення.
Отже, акцизи поділяються на специфічні на універсальні. Спеціальні акцизи виникли багато раніше, ніж універсальні. Характерними їх рисами є обмежений перелік товарів, по яких вони стягуються, та диференційовані ставки по окремих групах товарів. Універсальні акцизи відрізняються від специфічних універсальними ставками на всі групи товарів та ширшою базою оподаткування.
Поширення універсальних акцизів зумовлене низкою чинників. Широка база оподаткування забезпечує стійкі надходження до бюджету, які не залежать від змін в уподобаннях споживачів та асортименту реалізованих товарів. Універсальні ставки полегшують контроль
Loading...

 
 

Цікаве