WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) за нормативними затратами, їх аналіз і аудит - Курсова робота

Методика обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) за нормативними затратами, їх аналіз і аудит - Курсова робота

обліку застосовуються різні методи обліку витрат на виробництво (рис. 1).
Визначення собівартості продукції, як правило, здійснюється в два етапи:
1) визначення прямих витрат і віднесення їх на собівартість конкретних видів продукції;
2) розподіл непрямих витрат на об'єкти калькулювання.
У свою чергу, розподіл непрямих витрат на об'єкти калькулювання включає такі основні елементи.
З метою більш достовірного визначення собі вартості продукції, яка залежить від специфіки діяльності підприємства, використовуються різні методи обліку затрат і калькулювання собівартості продукції. Характерно, що для різних цілей у системі управлінського обліку застосовуються різні методи обліку затрат. (рис. 2.1)
Рис. 2.1. Методи обліку витрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції.
Система обліку та калькулювання за нормативними затратами базується на використанні методу обліку затрат і калькулювання за нормативними затратами. Вона включає облік затрат, калькулювання нормативної собівартості продукції та надання інформації про відхилення фактичних затрат від нормативних.
Норму можна розглядати як встановлений кількісний вираз ресурсу на виготовлення одиниці продукції за умови використання прогресивної технології та організацій виробництва.
Нормативні затрати - це заздалегідь встановлені затрати з урахуванням нормативних рівнів використання матеріальних цінностей, праці виробничих потужностей та чинних цін, для досягнення цілей в умовах ефективного виробництва.
Нормативна калькуляція використовується для розрахунку нормативної собівартості продукції, оцінки браку та залишків незавершеного виробництва, планування скорочення величини норм затрат, трудомісткості та матеріаломісткості на місяць квартал, рік, а також для розрахунку цін.
До основних джерел інформації, які під час складання нормативної калькуляції належать:
- конструкторські специфікації на деталі власного виробництва, і комплектуючі відомості на закуплені деталі, що використовуються для комплектації вузлів та виробів;
- технологічні маршрути виготовлення деталей, комплектації вузлів і виробів;
- норми затрат на основні матеріали, придбані напів фабрикати та комплектуючі вироби, що застосовуються при виготовленні деталей, вузлів, виробів;
- по детально-операційні розрахунки трудових затрат основних робітників, зайнятих виготовленням продукції;
- номенклатура матеріалів і придбаних комплектуючих виробів.
Калькуляція нормативної собівартості вузлів складається на основі нормативної собівартості деталей, прямих затрат на оплату праці робітників, зайнятих комплектуванням вузлів, інших прямих затрат (нарахування на заробітну плату робітників), змінних та розподілених постійних загально виробничих затрат. Аналогічно складається нормативна калькуляція на готову продукцію в цілому.
Собівартість окремих деталей включається до нормативних калькуляцій вузлів, за нормативними калькуляціями деталей, а затрати на комплектування вузлів - за технологічними картами.
Складається також калькуляція на виріб у цілому без поділу на деталі та вузли. При цьому вартість матеріальних ресурсів, а також інших прямих затрат, складеними технологічними і конструкторськими відділами з урахуванням чинних цін. Трудомісткість і сума заробітної плати розраховуються за зведеними даними відділу праці й заробітної плати, отриманими на основі технологічних карт або іншої технічної документації, що характеризує рівень норм заробітної плати на початок місяця.
Затрати на обслуговування виробництва, а також інші види затрат, на які не розроблено норми можна включати до нормативної калькуляції згідно за кошторисом цих затрат.
Чинні норми розробляють на кожний вид деталей, виробів в умовах досягнутого підприємством рівня технологій, організацій виробництва та праці. Поточні норми використовуються при безпосередньому випуску матеріалів на виробничі потреби і нарахування заробітної плати.
Нормативні затрати усього комплексу ресурсів порівнюють з фактичними затратами, які існують в процесі виробництва. Норми систематизуються в специфікаціях норм використання матеріалів і картах норм часу та розцінок.
На всі зміни поточних норм, що відбуваються на підприємстві, незалежно від їх причин, виписуються повідомлення, в яких, окрім попередньої та нової норми відхилень між ними, обов'язково вказується точна дата впровадження нової норми. Всі зміни норм упроваджуються у виробництво після внесення їх до нормативно-технологічної документації.
Повідомлення про зміни норм використаних матеріалів, придбаних комплектуючих виробів, напівфабрикатів, палива і енергії, норм часу, виробітку і обслуговування та розцінок оформлюється відповідними виконавцями.
На підприємстві здійснюється систематичний контроль за своєчасним оформленням змін норм, внесення змін норм до технічної та планової документації, а також за оперативним застосуванням змінених норм у роботі цехів і відділів.
Змінюється норма на початок місяця. Якщо вона здійснюється протягом звітного місяця, різниця між існуючими і новими нормами виявляється до кінця звітного місяця й враховується окремо. Всі змінинорм, впроваджені протягом місяця, вносяться до нормативної калькуляції на перше число наступного місяця.
Розділ 2. Сучасний стан та основні напрями удосконалення методики та організації обліку нормативних затрат.
2.1. Основні напрями удосконалення фінансового обліку нормативних затрат підприємства.
Під методом обліку затрат у широкому значенні розуміють сукупність способів відображення, групування та систематизації даних про затрати, що забезпечують досягнення визначеної мети, вирішення конкретного завдання.
Розглядаючи облік затрат і калькулювання як єдиний процес, останній складається з двох взаємопов'язаних етапів: перший етап - облік затрат і розподілу затрат на виробництво продукції між об'єктами обліку; другий етап - калькулювання собівартості, що включає операції з визначення собівартості виробів та одиниць продукції.
З цієї точки зору методи калькулювання можна розглядати як спеціальні методи обліку затрат, що застосовуються для розрахунку собівартості визначених видів, груп продукції (робіт, послуг). Таким чином, під методом калькулювання розуміють сукупність прийомів розподілу затрат підприємства за калькуляційними статтями та віднесення їх до об'єкту калькулювання.
Класифікація методів обліку затрат наведено на рис. 2.1.
Рис 2.1. Методи обліку і калькулювання
Правильний вибір методів обліку затрат визначається особливостями технологічних процесів залежить від керівництва і бухгалтерів самого підприємства.
Сутність методу обліку фактичних затрат полягає у послідовному накопиченні даних про їх величину за діючими нормами. Цей метод, як правило, є традиційним і найбільш поширеним на підприємстві.
Облік фактичних затрат на виробництво будується на наступних принципах: повне та документальне оформлення відображення прямих затрат на виробництво в системі рахунків бухгалтерського обліку; обліково реєстрація їх у період виникнення в процесі виробництва; локалізація затрат за видами виробництва, характером затрат, місцями виникнення, об'єктами
Loading...

 
 

Цікаве