WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) за нормативними затратами, їх аналіз і аудит - Курсова робота

Методика обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) за нормативними затратами, їх аналіз і аудит - Курсова робота

формування поглядів на поняття витрат виробництва і в бухгалтерській сфері. Типовим тлумаченням витрат виробництва за даного підходу є наступне: витрати - це затрати живої та уречевленої праці на виробництво продукції. Другий підхід базується на ресурсному розумінні природи господарства, передбачаючи обмеженість всіх видів ресурсів і альтернативність варіантів застосування, та по-своєму визначає сутність вартості та їх складових елементів. Даний підхід передбачає, що місце та роль витрат розглядається та розкривається в прикладному аспекті як складовий аспект ціни, що формується під дією сукупності факторів у системі функціонування ринку на основі зміни попиту та пропозиції.
В економічній літературі до цього часу немає єдиної точки зору щодо правомірності та необхідності вживання двох термінів, відхідних понять фінансової системи: "затрати" та "витрати". У бухгалтерському обліку ринкової економіки поширена диференційована інтерпретація цих понять, чим, як вважається, досягається достовірне формування фінансового результату.
Окрім достовірності визначення фінансового результату, обґрунтований облік затрат дозволяє керувати діяльністю підприємства, досягти зменшення затрат і збільшення накопичень шляхом надання даних про фактичні затрати. Надзвичайно важливою є правильна обробка та впровадження на підприємстві тих методів обліку затрат, які дозволяють контролювати рух продукції, збереженість та раціональне використання матеріальних цінностей і майна підприємства в цілому.
У вітчизняній літературі широко використовується поняття методу обліку й калькулювання за нормативними затратами.
Метод нормативного визначення затрат - це один із принципів наукового менеджменту. Він запропонований Ф.У. Тейлором та іншими інженерами, які дали поштовх для розвитку системи нормативного обліку затрат.
У вітчизняній системі обліку поява нормативного методу пов'язана з іменем М.Х. Жебрака.
Нормативні затрати - це заздалегідь встановлені затрати з урахуванням нормативних рівнів використання матеріальних цінностей, праці, виробничих потужностей та чинних цін для досягнення цілей в умовах ефективного виробництва.
Випуск продукції, яка реалізована, і одержання прибутку від цієї реалізації - головна мета виробничої діяльності підприємства. Характерної особливості виробничих процесів є формування затрат на виробництво продукції.
Стан виробництва характеризується ефективністю, ступенем використання досягнень науково-технічного прогресу, місцем і роллю робітника у виробничому процесі. В умовах обмеженості ресурсів і досягнення планової ефективності виникає потреба постійного порівняння понесених затрат і отриманих результатів. Ця проблема посилюється під впливом інфляції, коли дані про виробничі затрати необхідно повсякденно порівнювати з майбутніми затратами, що значною мірою залежать від впливу багатьох негативних внутрішніх і зовнішніх факторів з'являється завдяки раціонально організованому обліку затрат.
В цілому механізм господарювання підприємства визначається ступенем управління затратами. Основні елементи системи управління затратами наведено на рис.1.
Рис.1. Елементи системи управління затратами та їх взаємозв'язок.
Вимоги управління визначають окреме вивчення методики визначення затрат та необхідність розробки для підприємства системи контролю за собівартістю продукції виробничих підрозділів на основі розширення аналітичності групування затрат, що застосовують в обліку.
Облік затрат - відображення на рахунках бухгалтерського обліку затрат, понесених на підприємстві протягом певного періоду, пов'язаних з процесами постачання, виробництва та реалізації в розрізах, що формують собівартість готової продукції.
Таке відображення забезпечує отримання вичерпної інформації, необхідної для управління затратами підприємства та оцінки його діяльності шляхом визначення фінансових результатів.
Облік затрат слід розглядати як сукупність взаємопов'язаних, послідовних, організаційних логічних, розрахункових операцій і процедур формування інформації про затрати. В обліковому процесі здійснюється облік, групування, систематизація даних, а також калькулювання собівартості продукції.
Для контролю й аналізу за затратами поряд з їх обліком за економічними елементами застосовується групування затрат за статтями калькуляції, в розрізі яких обчислюється собівартість продукції. Класифікація затрат за калькуляційними статтями собівартості розкриває цільове призначення затрат та їх зв'язок з технологічним процесом. Це групування використовується для обчислення затрат за видами виготовленої продукції та місцем виникнення затрат (цехами, відділами, тощо) і залежить від багатьох факторів: методу планування затрат, технологічного процесу та продукції, що виготовляється.
Встановлення переліку та складу статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) регламентується Наказом про облікову політику підприємства.
Затрати, пов'язані з виробництвом продукції (робіт, послуг), групуються за статтями калькуляції:
1) Сировина і матеріали.
2) Купівельні матеріали, напівфабрикати та комплектуючі вироби, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств та організацій.
3) Паливо і енергія на технологічні цілі.
4) Зворотні відходи (вираховуються).
5) Основа заробітна плата.
6) Додаткова заробітна плата.
7) Відрахування на соціальні заходи.
8) Витрати на утримання та експлуатацію устаткування.
9) Загально виробничі витрати.
10) Затрати на лісогосподарські роботи і послуги, виконані за власні кошти.
11) Інші виробничі затрати.
12) Попутна продукція (вираховується).
13) Виробнича собівартість.
При використанні наведеної вище номенклатури статей калькуляції в лісогосподарській діяльності підприємство не використовує статтю №12 "Попутна продукція", а в промисловій діяльності не використовують статтю №10 "Затрати на лісогосподарські роботи, виконані за власні кошти".
До статті калькуляції "Сировина і матеріали" включається вартість:
- сировини і матеріалів, які входять до складу продукції, що виготовляється утворюючи її основу, або які є необхідними компонентами при виготовленні продукції (робіт, послуг).
- допоміжних матеріалів, що використовуються при виготовленні продукції (робіт, послуг) та для сприяння у виробничому процесі і для упакування продукції.
Затрати за статтею калькуляції "Сировина і матеріали" включаються безпосередньо до собівартості окремих видів продукції та замовлень за їхньою фактичною вартістю.
В цю статтю включаються також затрати, пов'язані з використанням ресурсів природної сировини, включаючи плату за сировину лісових порід,що відпускаються на пні та живицю.
По лісозаготівлях в статтю "Сировина і матеріали" включається тільки по пнева плата.
По пнева плата - це плата за деревину лісових порід, що відпускається на пні, пнів для ослону і деревостою, які використовуються для підсочки, у відповідності з виділеним лісовим фондом, за встановленими таксами.
Всі матеріали, списані безпосередньо на лісозаготівлю (трос, дріт та інші) включаються у статтю "Купівельні напівфабрикати, комплектуючі
Loading...

 
 

Цікаве