WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) за нормативними затратами, їх аналіз і аудит - Курсова робота

Методика обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) за нормативними затратами, їх аналіз і аудит - Курсова робота


Нормативна собівартість використовується для оцінки продукції, виготовленої структурними підрозділами і підприємством в цілому за місяць, а також оцінки браку продукції та залишків незавершеного виробництва. Зіставлення нормативної собівартості з фактичною дозволяє оцінити ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.
Необхідність обліку змін норм пов'язана з динамічними процесами, що відбуваються в зовнішньому і внутрішньому середовищах.
Для удосконалення та систематизації обліку змін норм на підприємстві "Держлісгоспу" розробляють класифікатори причин змін норм, які групуються за такими напрямами:
- удосконалення системи управління та організації виробництва;
- удосконалення засобів праці;
- удосконалення використання предметів праці;
- підвищення якості продукції;
- впровадження технологій та автоматизації виробництва.
За цими напрямами встановити причини, які підлягають шифруванню і занесенню до відповідних документів про зміну норм.
Протягом місяця в оперативному порядку на основі повідомлень про зміну поточних норм вносять дані в загальну інформаційну систем.
Дані про зміну норм за кожним видом продукції накопичуються протягом місяця, а наприкінці звітного періоду на їх основі корегуються основні нормативні калькуляції.
Важливою передумовою ефективного використання нормативного методу обліку затрат є оцінка залишків незавершеного виробництва, яка проводиться на початку місяця на основі поточних норм. Ця оцінка пов'язана зі змінами поточних норм та необхідністю коригування залишків з урахуванням цих змін.
До незавершеного виробництва належить продукція (вироби, заготовки, деталі), що не пройшла всіх стадій, передбачених технологічним процесом.
Найточнішим є визначення залишків незавершеного виробництва шляхом його інвентаризації.
Інвентаризація незавершеного виробництва проводиться з метою визначення кількості фактичної наявності незакінчених переробкою напівфабрикатів і продукції.
Інвентаризація незавершеного виробництва проводиться шляхом фактичного заміру, зважування і підрахунку цінностей.
Незавершене виробництво а також напівфабрикати власного виробництва, що знаходяться в цехах і підлягають подальшій переробці, інвентаризується за станом на перше число кожного місяця.
Після визначення кількості проводиться оцінка незавершеного виробництва.
Оцінка незавершеного виробництва під час інвентаризації проводиться на основі нормативних калькуляцій або технологічних карт за встановленими статями затрат. Фактична собівартість незавершеного виробництва визначається згідно з порядком, встановленим на підприємстві.
Залишки незавершеного виробництва оцінюються:
- за плановою (нормативною) виробничою собівартістю;
- за плановими прямими затратами;
- за собівартістю сировини, матеріалів напівфабрикатів.
Групування даних незавершеного виробництва здійснюються в такому самому порядку, в якому ведеться зведений облік затрат на виробництво, тобто за калькуляційними об'єктами.
Згідно П(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності" витрати - це зменшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками).
До затрат, що виникають у зв'язку із зменшенням активів, відносять:
o списання матеріалів у виробництво, для ремонту основних фондів, на адміністративні цілі;
o нарахування зносу (амортизації);
o списання основних засобів, МШП, нематеріальних активів та інших необоротних активів, що стали непридатними і не використовуються;
o втрати від знецінених запасів;
o недостачі запасів (сировини, матеріалів, товарів, готової продукції тощо);
o нарахування резерву сумнівних боргів або списання дебіторської заборгованості, що може бути не погашена;
o благодійні внески;
o визнані економічні санкції - сплачені штрафи, пені.
Затрати, що збільшують зобов'язання, є нарахування:
o заплати, податків, зборів, обов'язкових платежів;
o відрахувань на обов'язкове і добровільне страхування;
o транспортних затрат;
o оренди, комунальних послуг, затрати зв'язку, послуг з реклами;
o послуг сторонніх організацій (аудиторських, юридичних, консультаційних, медичних тощо);
o інші нарахування затрат, пов'язаних зі збільшенням зобов'язань.
Облік затрати "Державного лісового господарства" здійснюється згідно з Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 16 "Витрати".
Для обліку витрат в Плані рахунків передбачено рахунки класу 8 "Витрати заелементами" і рахунки класу 9 "Витрати діяльності" "Держлісгосп" облік затрат веде на рахунках класу 9 "Витрати діяльності". Використовуючи рахунки даного класу здійснюється детальніший облік затрат.
Оскільки вся діяльність підприємства "Держлісгоспу" поділяється на надзвичайну і звичайну (яка у свою мету включає операційну, фінансову та інвестиційну), то новим Планом рахунків передбачено окремі рахунки для обліку затрат цих видів діяльності. Для обліку затрат від операційної діяльності використовують рахунки 90 "Собівартість реалізації", 92 "Адміністративні затрати", 93 ""Затрати на збут, 94 "Інші затрати операційної діяльності", для обліку затрат інвестиційної діяльності - рахунок 96 "Затрати від участі в капіталі", для обліку надзвичайних затрат - однойменний рахунок 99.
Для обліку основних затрат на виробництво використовують такі рахунки: 23 "Виробництво" та 91 "Загальновиробничі затрати". Рахунок 23 призначений для узагальнення інформації про затрати на виробництво продукції. Рахунок 91 "Загальновиробничі затрати" призначений для обліку та розподілу непрямих виробничих затрат.
Проте підприємство "Держлісгоспу" також використовує рахунки класу 8 для відображення інформації про затрати за елементами.
Такий варіант вважається найбільш оптимальним і на його сонові без проблем складатиметься "Звіт про фінансові результати".
Відображення обліку затрат із застосуванням рахунків класів 8 і 9 наведено в таблиці 2.1.1.
Таблиця 2.1.1.
№ з/п Зміст господарської операції Кореспонденція рахунків
Дебет Кредит
1 Передано матеріали у виробництво. 80 20
23 80
2 Нараховано заробітну плату працівникам виробництва. 81 66
23 81
1 2 3 4
3 Нараховано обов'язкові страхові збори. 82 65
23 82
4 Нараховано знос виробничих основних засобів. 83 13
23 83
5 Нараховано заробітну плату адміністрації і обслуговуючому персоналу цеху. 81 66
91 81
6 Нараховано обов'язкові страхові збори. 82 65
91 82
7 Нараховано знос основних засобів, що знаходяться на обслуговуванні адміністрації цеху. 83 13
91 83
8 Загальновиробничі затрати включені до собівартості виготовленої продукції. 23 91
9 Оприбутковано на склад готову продукцію. 96 23
10 Списано собівартість реалізованої продукції. 90 26
Мал. Схема записів на рахунках бухгалтерського обліку в разі використання нормативного методу обліку затрат і калькулювання (перевитрати, економія).
Loading...

 
 

Цікаве