WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Методика обліку операцій з депозитами - Контрольна робота

Методика обліку операцій з депозитами - Контрольна робота


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
з дисципліни "Облік банківських операцій"
Варіант №3
ТЕМА: "Методика обліку операцій з депозитами"
1. Виникнення депозитних операцій
З історії розвитку банківської справи відомо, що початковою формою депозитних операцій було збереження на монетних дворах у міняйлів золотих монет. За збереження цих монет власник платив тому, хто зберігав, певну винагороду, а останній гарантував, на бажання клієнта, повернення саме тих монет, які було передано на зберігання. Отож, на таких умовах міняйли не могли здійснювати позичкові операції з отриманими монетами, не могли мати прибутку, з якого вони виплачували б власникам грошей проценти. Надалі історично склалося так, що власники грошей перестали вимагати повернення власне монет, поверталася тільки сума грошей, що їм відповідала. Міняйли отримали можливість до власного капіталу додати залучені на збереження кошти і надавати за їх рахунок кредити. Так з'явилися перші депозити. У наш час джерела коштів, які розміщують на депозити, різноманітні: це - кошти на рахунках підприємств, установ усіх форм власності, організацій, кошти на ощадних вкладах і на рахунках кредитно-фінансових установ.
2. Сутність депозитів та їх класифікація
Депозит (від латинського - річ, віддана на збереження) - це економічні відносини щодо передачі коштів клієнта в тимчасове користування банку. Осо-бливість депозиту полягає в його роздвоєності в практичному застосуванні. По-перше, депозит є для вкладника потенційними грошима, вкладник може виписати чек і спрямувати відповідну суму в обіг. Але в той же час "банківські гроші" приносять вкладникові дохід, виступають уже в ролі капіталу. Перевага депозиту перед готівкою в тому, що депозит приносить дохід у вигляді процента, а недолік у тому, що процент депозиту нижчий порівняно з тим, який виплатять на капітал, якщо його позичити. Тому саме при депозитних операціях дуже виразно виступає сутність комерційної діяльності банків - платити за депозит дешевше, а розміщувати його за вищу плату.
Суб'єктами депозитних операцій є комерційні банки, що виступають як позичальники, і власники коштів, які виступають кредиторами. Об'єктами депо-зитних операцій є кошти, що передані комерційному банку на умовах, визначених двосторонньою угодою.
Класифікація депозитів може бути проведена за різними ознаками (див. рис. 1).
Активні депозити - це розміщення банківських коштів на рахунках в інших банках, пасивні - це залучення банками коштів від своїх клієнтів.
Депозити до запитання, які у світовій банківській практиці називають трансакційними, - це кошти, які можуть бути вилучені клієнтами в будь-який час, тобто їх термін зберігання не обумовлюється, і за цими рахунками банки здійснюють платежі на доручення їх власників. Ці депозити можуть бути як безпроцентними, так і з виплатою процентів. Умови виплати процентів за цими депозитами обумовлюються у двосторонніх угодах. Залишки коштів на цих рахунках постійно змінюються, тому банки цей вид залучених коштів можуть використовувати тільки для короткострокових вкладень, постійно стежачи при цьому за поточною ліквідністю балансу.
У більшості комерційних банків депозити до запитання мають найбільшу питому вагу в структурі залучених коштів.
У зарубіжних банках до безстрокових депозитів відносять також контокорентний рахунок - активно-пасивний рахунок, що поєднує поточний і кредитні рахунки. Кредитове сальдо цього рахунку означає, що клієнт має власні кошти, дебетове - що їх необхідно позичити йому для розрахунків. Банк одноразово встановлює ліміт на суму кредиту під дебетове сальдо і кре-дитує клієнта. Цей кредит називають контокорентним.
Рис.1. Класифікація депозитів
Певну схожість з контокорентним рахунком має поточний рахунок з овердрафтом, який застосовують вже і вітчизняні банки.
Поточний рахунок з овердрафтом - рахунок, на якому на підставі угоди між банком і клієнтом допускається в певному розмірі перевищення суми списання з рахунку над величиною залишку коштів, що означає надання кредиту.
У чому ж полягає їх схожість і відмінність? При овердрафт! кредити не завжди виникають, іноді мають нерегулярний характер, відповідно, і залишок цього рахунку - частіше пасивний (кредитовий). Наявність поточного рахунку з овердрафтом не виключає відкриття для клієнта депозитних або кредитних рахунків, тоді як на контокоренті зосереджуються всі операції, що здійснює банк для клієнта. Контокорент відкривається господарським організаціям - юридичним особам, тоді як рахунок з овердрафтом може дуже часто відкриватись і фізичній особі для покриття її розрахунків.
Депозити на визначений строк - це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку протягом установленого строку, який визначається при відкритті. До них належать: рахунки з обліку ощадних сертифікатів, строкові і цільові рахунки фізичних осіб, рахунки для збереження бюджетних коштів та для фінансування капітальних вкладень.
Строкові депозити - це також кошти на рахунках, що залучені банком на певний строк. Ці депозити, порівняно із депозитами до запитання, не використовуються для здійснення платежів, кошти клієнти вкладають для одержання досить високих процентів, а банки можуть використовувати їх для вкладень на триваліші строки.
Сума, строки та умови приймання строкових депозитів визначаються банком відповідно до його фінансових можливостей за погодженням із вкладником.
Спинимось тепер на власне строкових депозитах і депозитах з попереднім повідомленням про вилучення.
Власне строкові депозити повертаються власнику в заздалегідь обумовлений термін (термін найчастіше від 30 до 89 днів, від 90 до 179 днів, від 180 до 359 днів і більше ніж 360 днів). Протягом цього терміну рахунок "заблокований" і банк має кошти повністю у своєму розпорядженні. Якщо вкладник продовжує зберігати кошти на цьому рахунку після обумовленого терміну, то надалі розпоряджається ним
Loading...

 
 

Цікаве