WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → 1. Організація обліково-операційної роботи в банках України. 2. Організація обліку міжнародних розрахунків в банках України - Контрольна робота

1. Організація обліково-операційної роботи в банках України. 2. Організація обліку міжнародних розрахунків в банках України - Контрольна робота

увагу на зауваження, що під час розрахунків за зовнішньоекономічними договорами в іноземній та національній валюті клієнти можуть використовувати всі види акредитивів, що передбачені Уніфікованими правилами та звичаями для документарних акредитивів або іншими міжнародними документами, які регулюють питання проведення розрахунків за акредитивами, затвердженими МТП, з урахуванням особливостей, визначених Положенням, які не суперечать законодавству України.
Банківський переказ (платіж) одночасно є і найпоширенішою, і найризикованішою (якщо використовується сам по собі) формою міжнародних розрахунків, оскільки зазвичай неможливо відкликати здійснений банківський переказ коштів, які вже було зараховано на рахунок одержувача (бенефіціара).
Здійснення банківського переказу можна умовно поділити на етапи.
На першому етапі клієнт подає до банку, що його обслуговує, заяву (платіжне доручення) на переказ коштів зі свого рахунку в цьому банку на рахунок одержувача (який може бути як у цьому банку, так і в будь-якому іншому) із зазначенням суми, валюти, призначення платежу, порядку сплати банківських комісій тощо. Існують два види оплати комісії: за рахунок одержувача або за рахунок відправника. У першому випадку банк відправника і банк-кореспондент справляють комісію за переказ суми з відповідним зменшенням її. У другому - відправник оплачує переказ окремо, і сума переказу має надійти одержувачу в повному обсязі. Однак на практиці буває, що переказ проходить через кілька банків-кореспондентів (два і більш), і тоді не виключено, що якийсь банк вирахує комісію із суми переказу
На другому етапі банк перевіряє правильність заповнення реквізитів заяви: найменування та банківські реквізити платника і бенефіціара, сальдо рахунку платника, право на переказ коштів в іноземній валюті, правильність зазначення "ланцюжка" проходження платежу через банки-кореспонденти (у разі коли про таку можливість домовлено між клієнтом і банком) та ін. При позитивному результаті перевірки заяви клієнта банк списує кошти з його рахунку на внутрішньобанківський рахунок або блокує їх і надсилає електронне повідомлення до банку-кореспондента. Після одержання підтвердження від банку-кореспондента про те, що він виконав переказ і списав гроші з кореспондентського рахунку, банк списує кошти клієнта й утримує комісію за проведення платежу.
На третьому етапі банк-кореспондент, відповідно до договору між банком і ним, надсилає нове повідомлення (або модифікує і відправляє отримане повідомлення) до наступного банку-кореспондента чи до банку одержувача або зараховує кошти на рахунок одержувача платежу (у випадку, якщо банк-кореспондент одночасно є банком одержувача). Після цього повідомляють банк ініціатора платежу про те, що платіж виконано і списано комісійні за переказ коштів.
Перевага банківського переказу: швидке здійснення платежу (від одного до п'яти банківських днів), низька собівартість операції.
Недоліки: наявність ризиків непоставки товару при вже здійсненій оплаті або неотримання грошей при вже здійсненій поставці.
Документарним інкасо називають доручення експортера своєму банку одержати від імпортера (платника) безпосередньо або через інший банк визначену суму або підтвердження (акцепт) того, що цю суму буде сплачено в установлений термін.
У цьому випадку банк діє як довірена особа і посередник між експортером та імпортером. Він за дорученням експортера надає імпортерові документи (рахунок-фактуру, відвантажувальні документи, специфікації, сертифікати тощо), які свідчать про відвантаження товару або надання послуг (згідно із зовнішньоекономічним договором), і проти них інкасує належну експортерові суму або одержує акцепт векселя. Операції з документарного інкасо регулюються Уніфікованими правилами по інкасо, видані Міжнародною торговельною палатою в 1995 р., публікація № 522 (далі - Правила по інкасо). Указ № 566 зобов'язує використовувати Уніфіковані правила (та зміни до них) тільки після офіційного опублікування. На сьогодні останньою редакцією Уніфікованих правил по інкасо є публікація № 522, здійснена в 1995 р., яку не було офіційно опубліковано в Україні. З огляду на те, що публікація № 522 є найбільш сучасною і банки у своїй роботі використовують цю редакцію, у цій статті йдеться саме про останнє видання Уніфікованих правил. До того ж треба пам'ятати, що сторони у зовнішньоекономічному договорі мають обов'язково зазначити, що розрахунки здійснюються відповідно до Правил по інкасо в редакції 1995 р.
При цьому правила і визначення понять відповідно до Правил по інкасо є обов'язковими тільки в тій частині, в якій не було досягнуто інших явно виражених домовленостей між сторонами і немає національних, державних або інших місцевих законів (постанов), що суперечать цим Правилам і від яких не можна відступити. Сторони мають зазначити у договорі, що інкасо здійснюється на підставі Правил по інкасо.
Банківські гарантії
У міжнародній торгівлі контрагентам важко оцінити ділові та фінансові можливості партнерів. Тому дуже часто під час виконання контракту необхідним є забезпечення (гарантії) третьої сторони на той випадок, коли сторони будуть не в змозі виконати свої зобов'язання за договором. З метою такого забезпечення вони можуть погодити виставлення банківської гарантії. Широке застосовування знайшли банківські гарантії на випадок неплатежу (гарантії платежу).
Таким чином, під банківською гарантією звичайно розуміють безвідкличне зобов'язання банку сплатити зазначену в ній суму у випадку, якщо продавець або покупець не виконає визначені за договором зобов'язання. Гарантія є самостійним зобов'язанням, що не залежить від відносин між продавцем і покупцем за договором. Видаючи гарантію, банк зобов'язується сплатити за першою вимогою, якщо виконано умови, що містяться в тексті гарантії.
Для банківських гарантій застосовується право, яке діє замісцем розташування банку, що видав гарантію. Уніфіковані правила по гарантіях (публікації Міжнародної торговельної палати № 325, № 406, № 458, № 503, № 524) мають рекомендаційний характер і застосовуються лише у випадку, коли в гарантії зазначено, що вона підпорядковується цим Уніфікованим правилам.
Наведемо перелік найбільш розповсюджених видів гарантій, розглянемо їх сутність та вкажемо на певні особливості.
Список використаної літератури
1. Банківські операції.: Підручник / За ред. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
2. Вігуру, Жан-Клод та інші. Банк очима економіста й бухгалтера / За ред. - Ж.-К. Вігуру, П. Блан, А. Прост. - Пер. з фр. Є. Марічев. К.: Основи. - 1997. - 293 с.
3. Впровадження автоматизованої системи в НБУ // Вісник НБУ. - 2000.- №2. - с. 45.
4. Кегерманн Х. MySEP.com - оптимальне рішення при вмінні парадигми у сфері фінансових послуг // Вісник НБУ. - 2000. - №10. - с. 34 - 35.
5. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік в комерційних банках України: Навч. пос. К.: КНЕУ. -1999. - 432 с.
6. Кіндрацька Л. М. Бухгалтерський облік і прийняття рішень в банках: Навч. мет. Пос. К.: КНЕУ. - 2000. - 404 с.
7. Кіндрацька Л. М. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та облікова політика комерційних банків // Вісник НБУ. - 1999. - №10. - с. 42 - 45.
8. Облік та аудит у комерційних банках // За ред. доктора економічних наук, проф. А. М. Герасимовича, Т. В. Кривовіз, О. А. Мазур та ін. - Львів: в-во "Фенікс", 1999. - 512 с.
9. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К.: КНЕУ. - 2000. - 160 с.
Loading...

 
 

Цікаве