WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Аудит ризику у бізнесі - Реферат

Аудит ризику у бізнесі - Реферат

Реферат
на тему:
Аудит ризику
у бізнесі
Ризик у бізнесі представляє собою дії суб'єктів господарювання у неясній, невизначеній обстановці. Ризикувати можна лише у тих випадках, коли можливий успіх і коли позитивний результат ризику має закономірний характер.
Причинами ризику є невизначеність, випадковість і протидія, які є об'єктами аудиту при вивченні ризику.
Невизначеність - наслідок незнання, тобто неповноти, недостатності знання законів діяльності у галузі бізнесу, що не дає змоги ефективно вести господарство.
Випадковість - неможливість передбачити те, як відбуватиметься явище у подібних умовах.
Протидія - прояв невизначеності у забезпеченні підприємця ресурсами, порушення договірних зобов'язань, недосконалість державних регуляторів.
Аудит чітко розмежовує два типи ризику: виправданий і невиправданий. При оцінці ризиків у бізнесі необхідно насамперед визначити, чи є ризик, що досліджується аудитом, виправданим або невиправданим.
За об'єктивними ознаками ризики класифікують на пов'язані з розміром компанії і на обумовлені галузевою належністю.
За суб'єктивними ознаками ризики поділяють на властиві країні в цілому; пов'язані з акціонуванням і приватизацією підприємств; ризики неефективності внутрішнього контролю; фінансові ризики; інвестиційні ризики; ризики неефективності системи бізнесової основи діяльності; ризики внутрішньогосподарських розрахунків; ризики неплатоспроможності дебіторів; технологічні ризики.
Аудит ризику включає різні методичні процедури, пов'язані з дослідженням ризику, які залежать від невпевненості, включаючи визначення, оцінку, контроль і управління ризиком. Інакше кажучи, аудит має висувати гіпотезу відносно того, що може статися і що має статися. Це допомагає своєчасно вибрати оптимальний альтернативний варіант у всіх сферах бізнесу. Це допоможе йому стати найбільш ефективним засобом прогнозування розвитку мікроекономічних
об'єктів, які є основою економіки.
Розподіливши систему на окремі елементи підсистеми, можна аналізувати невизначеність, пов'язану з кожним і:і них, а також вивчати ступінь залежності між ризиком і елементами об'єкта, оцінювати сукупний вплив ризиків на об'єкт.
При класифікації ризиків за об'єктивними ознаками необхідно враховувати певні особливості середніх та великих
компаній, корпорацій.
До середніх компаній відносять територіальне відокремлені підприємства, частка основних засобів котрих незначна у валюті балансу і які не мають структурних підрозділів і
дочірніх підприємств.
До великих компаній відносять юридичних осіб, які об'єднують кілька структурних підрозділів, філій, дочірніх підприємств з відокремленим майном кожній одиниці на відокремленому балансі на правах оперативного розпоряджання. Це здебільшого акціонованого типу підприємства. Система оподаткування у великих компаніях може бути централізованою, децентралізованою, частково централізованою залежно від прийнятої податкової та облікової політики.
Корпорація - це об'єднання юридичних осіб. Принцип корпорації - інвестиційне управління, суть якого полягає у володінні правами власності і стратегічним управлінням.
Ризики, властиві країні в цілому, можуть бути пов'язані :і погіршенням соціально-політичноі обстановки: зростання інфляції; проблема неплатежів; недодержання законності;
недосконалість законодавства.
Ризики, пов'язані з акціонуванням і приватизацією підприємств, можуть мати місце у зв'язку з відсутністю вступного балансу; викривленням даних, пов'язаних із формуванням статутного фонду; коли власний капітал не відповідає
засновницьким документам або капітал, повністю оплачений, не збігається з інформацією, відображеною у головній книзі бухгалтерського обліку; неправильним і неповним веденням реєстру акціонерів; зміною форми власності.
Ризики неефективності внутрішнього контролю оцінюються через вірогідність того, що клієнт, проводячи певну політику контролю і здійснюючи нідповідні процедури, не виявляє суттєвих помилок у системі обліку господарської діяльності. Оцінка ризику неефективності внутрішнього контролю грунтується на вивченні його структури і докладно розглядається аудитом у всій системі менеджменту і маркетингу.
Фінансові ризики - це дії у неясній, невизначеній обстановці, пов'язані з грошово-фінансовою сферою. Фінансові ризики можуть бути ускладнені багатоступінчастою структурою управління.
Інвестиційні ризики виникають внаслідок: неякісного техніко-економічного обгрунтування проектів; помилок у розрахунках бізнес-плану; зростання вартості проекту від інфляції; недодержання законодавства про екологію та ін.
Інвестиційний проект може бути оцінений набором варіантів одержання різних рівнів прибутку від його здійснення. Інвестиційний ризик обчислюється математичним методом стандартного відхилення.
Ризики неефективності системи обліку бізнесової діяльності оцінюються аудитом через вірогідність появи істотних помилок при обліку операцій клієнтом, характеризують бізнес клієнта, основні типи господарських операцій і правильність та своєчасність відображення їх у бухгалтерському обліку. Вірогідність пояни помилок у обліку залежить від того, наскільки бухгалтери розуміють свою роль у бізнесі та облікову політику самої компанії.
Із концепцією ризику неефективності обліку тісно пов'язана концепція відносного ризику, що стосується умов, за яких збільшується або зменшується ефективність обліку. Для оцінки ризику неефективності обліку необхідно виявити, які види помилок або викривлень можуть виникнути у тій або іншій господарській ситуації та відображення їх на рахунках бухгалтерського обліку. Ці помилки можна звести до певної групи: записи господарських операцій, які насправді не відбувалися; господарські операції, які виконані, але не відображені на рахунках бухгалтерського обліку; здійснені і записані несанкціоновані господарські операції; неточна оцінка в обліку господарських операцій; неправильне відображення господарських операцій у системі рахунків; облік господарських операцій немає завершеності і оцінки; господарські операції відображені у обліку не у тому періоді, н якому вони виконані.
Завданням аудиту є виявлення тих заходів, які вживає компанія для запобігання встановленим та потенційно можливим помилкам у обліку та їх впливу на бізнес.
Під час аудиту слід зважати на компетентність персоналу бухгалтерії, розподіл обов'язків, контроль доступу до документів та виконання графіків документообороту, періодичність аналізу господарських ситуацій за даними обліку.
Ризики внутрішньогосподарських розрахунків виникають у випадках, коли одне підприємство є юридичною особою, має свої філії, підрозділи, котрі не є юридичною особою, але мають господарський розрахунок і звітність, що входить до консолідованої звітності головного підприємства.
Основними причинами, що призводять до викривлення консолідованої звітності і підвищення ризику внутрішньогосподарських розрахунків, є такі:помилкове віднесення внут-рішньофірмених розрахунків до розрахунків із сторонньою організацією з наступним нарахуванням прибутку та подвійним його оподаткуванням; помилкове віднесення внут-рішньофірмової дебіторської і кредиторської заборгованості до зовнішньої, що може призвести до викривлення фінансової звітності; при децентралізованій оплаті будь-яких виді" податків може виникнути ситуація, коли податок не буде нарахований, що призведе до ризику штрафних санкцій; при групуванні і передаванні інформації між підрозділами підприємства виникає ризик, який нерідко призводить до викривлення фінансової звітності і несвоєчасного виявлення негативних явищ у бізнесі та запобігання їм.
Ризики неплатоспроможності дебіторів виникають у випадках відвантаження товарів, надання послуг або прийняття до виконання замовлення клієнта без попередньої оплати їх.
Значущість цього ризику прямо пропорційна до вартості замовлення товарів та послуг. Величина ризику залежить від того, наскільки надійний партнер або клієнт, які можуть бути добре відомі або новими. У всякому разі при значних угодах необхідно для запобігання ризику здійснювати аудит
фінансового стану за даними балансу. Якщо такий аудит виявить незадовільні показники фінансового стану, то необхідно відмовитися від угоди або вимагати у клієнта поручительство від більш надійної фірми. Важливою формою такого поручительства є страхування, застава майна та ін. Так, наприклад, вклади фізичних осіб у депозит комерційних банків України підлягають страхуванню, щоб гарантувати вкладників від ризику банкрутства банку.
Технологічні рзики пов'язані з процесом виробництва різних видів продукції і наданням послуг. Ці ризики можна класифікувати за трьома групами, які пов'язані з:
виробництвом, що характеризується шкідливими умовами праці;
можливим забрудненням довкілля із-за аварій технологічного устаткування;
загрозою життю людей (атомні станції, вугледобування, транспортні перевезення тощо).
Отже, класифікація ризику у бізнесі використовується аудитом при прогнозній оцінці інвестиційних проектів, наданні комерційними банками кредитів підприємцям, страхуванні кредитів, депозитів та інших фінансових вкладень, заставі майна, оцінці бізнес-планів тощо.
Loading...

 
 

Цікаве