WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Цілі бухгалтерської професії згідно з Кодексом етики професійних бухгалтерів - Реферат

Цілі бухгалтерської професії згідно з Кодексом етики професійних бухгалтерів - Реферат


Реферат
на тему:
Сутність податкового щита амортизації та його використання у фінансовій діяльності
Податковий щит - це інструменти захисту доходів підприємства від оподаткування в межах чинного податкового законодавства.
Ці інструменти поділяються на такі групи:
за впливом на оподатковуваний дохід: прямі - різні види податкових пільг; непрямі - впливають на величину окремих елементів собівартості, наприклад амортизації, заробітної плати тощо;
за окремими видами господарської діяльності, які повністю або частково звільняються від сплати певних податків (сільськогосподарське виробництво, житлове будівництво тощо);
за організаційно-правовою формою (наприклад, особливе оподаткування суб'єктів малого підприємництва);
за місцезнаходженням підприємства: спеціальні (вільні) економічні зони; офшорні зони; країни з різним податковим режимом, що дає змогу отримати економію на податках з допомогою трансферних платежів;
за можливістю впливу на об'єкт оподаткування з допомогою облікової політики: зміна величини виторгу від реалізації; зміна суми прибутку.
Функція використання податкових та амортизаційних пільг має деякі особливості:
а) взяте за лізингом майно відображається на балансі користувача або лізингодавця по узгодженню між ними;
б) орендна плата відноситься на собівартість продукції (послуг), що виробляється і відповідно зменшує прибуток, який підлягає оподаткуванню;
в) застосування прискореної амортизації, яка обчислюється, виходячи із строку контракту, що зменшує оподаткований прибуток та прискорює оновлення матеріально-технічної бази. В результаті лізинг сприяє диверсифікації пропозицій, залучаючи нові об'єкти до своєї сфери; розвиває та диверсифікує ринок засобів виробництва, скорочує цикл освоєння нових поколінь техніки
Згідно статті 8 Закону України від 24.12.2002 року №349-IV "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміють поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення чи поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.
Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду.
Сума амортизаційних відрахунь кварталу щодо якого проводяться розрахунки, визначається шляхом застосування норм амортизації до балансової вартості груп основних фондів на початок розрахункового кварталу.
Суми амортизаційних відрахувань вилученню до бюджету не підлягають, а також не можуть бути базою для нарахування будь-яких податків, обов'язкових зборів та платежів
При податковому методі:
· амортизації підлягають витрати на придбання, виготовлення виробничих фондів, їхній капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші поліпшення. Безкоштовно отримані фонди і невиробничі фонди не амортизуються;
· нарахування амортизації відбувається щоквартально;
· використовується єдиний для усіх груп метод нарахування амортизації з різними коефіцієнтами;
· база для нарахування амортизації - балансова (залишкова) вартість груп основних фондів на початок (перше число) звітного кварталу;
· амортизація окремого об'єкта основних фондів 1 групи здійснюється до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат із результатами відповідного податкового періоду;
Узагальнено вимоги щодо здійснення амортизаційних відрахувань за податковим методом їх нарахування представлено в таблиці 1.
Для здійснення процесу нарахування амортизації в податковому підході основні фонди підприємства, придбані до 1.01.2003 року, поділяли на три групи:
1 група - будівлі, споруди, їх компоненти, передавальні пристрої;
2 група - транспортні засоби, меблі, офісне обладнання, побутові електро-механічні прилади та інструменти, інформаційні системи;
3 група - машини, обладнання, які використовуються в виробничому циклі (робоче обладнання).
Основні фонди, придбані після 1.01.2003 року, підлягають розподілу на чотири групи:
група 1 - будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі жилі будинки та їх частини (квартири і місця загального користування), вартість капітального поліпшення землі;
група 2 - автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього, меблі, побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них;
група 3 - будь-які інші фонди, не включені до груп 1.2.4;
група 4 - електронно-обчислювані машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (в тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).
Платники податку всіх форм власності мають право застосовувати щорічну індексацію балансової вартості груп основних фондів та нематеріальних активів на коефіцієнт індексації.
Облік балансової вартості основних фондів, які підлягають під визначення групи 1, ведеться по кожній окремій будівлі, споруді або їх структурному компоненту та в цілому по групі 1 як сума балансових вартостей окремих об'єктів групи.
Облік балансової вартості основних фондів, які підпадають під визначення груп 2,3 і 4, ведеться за сукупною балансовою вартістю відповідної групи основних фондів незалежно від часу введення в експлуатацію таких основних фондів. При цьому окремий облік балансової вартості індивідуальної матеріальної цінності, що входить до складу основних фондів групи 2 або групи 3, з метою оподаткування не ведеться.
Амортизація окремого об'єкта основних фондів групи 1 проводиться до досягнення балансовою вартістю такого об'єкта ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Залишкова вартість такого об'єкта відноситься до складу валових витрат за результатами відповідного податкового періоду, а вартість такого об'єкта прирівнюється до нуля.
Амортизація основних фондів 2,3, і 4 груп проводиться до досягнення балансовою вартістю групи нульового значення.
Норми амортизації встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в розрахунку на податковий квартал.
Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують зазначених норм.
Зазначене рішення:
- приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року;
- доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.
Визначившибалансову вартість групи на початок кварталу і помноживши її на норму амортизації, одержимо суму амортизації по цій групі на квартал.
Податковий метод амортизації позбавляє підприємства від необхідності нарахування подвійної амортизації. Наприклад, досить поліпшити об'єкт (просто відремонтувати), і його балансова вартість у податковому обліку ніколи не збіжиться із залишковою вартістю об'єкта, яка визначається у бухгалтерському обліку.
Податкова амортизація нараховується не на основні засоби, як такі, а на витрати з їх придбання, тобто на капітальні інвестиції. Початок нарахування податкової амортизації залежить не від моменту введення в експлуатацію, а від моменту понесення перших витрат, завдяки чому в податковому обліку амортизується навіть вартість недобудованого об'єкта.
Уся робота з нарахування податкової амортизації зводиться до підбиття один раз на квартал підсумків залишкової вартості груп основних засобів (фондів), збільшення і зменшення за якими, записується протягом кварталу, і множенням цих підсумків на відповідну норму амортизації.
Податковий підхід щодо амортизаційних відрахувань передбачає 2 методи:
а) метод розрахунку амортизації відповідно до балансової вартості груп основних фондів на початок звітного періоду;
б) метод прискореної амортизації.
Платники податків у 2003 році не мають можливості застосовувати прискорені норми амортизації для основних фондів групи 3.
Використання в бухгалтерському і податковому обліку одного методу нарахування амортизації, передбаченого в податковому законодавстві, потребує здійснення окремого обліку і розрахунку амортизації основних засобів (фондів).
Незважаючи на те, що декларується використання одного методу нарахування амортизації й у податковому, і в бухгалтерському обліку, загального для них є тільки назва. Для того, щоб виконати усі вимоги П(С)БО і податкового законодавства, підприємствам необхідно вести паралельний облік основних засобів (фондів) в бухгалтерському і податковому обліку та здійснювати окремий розрахунок амортизації так само, як при використанні в бухгалтерському обліку. Будь-якого іншого методу розрахунку амортизації.
В статті 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" про методи нарахування амортизації не згадується взагалі, а пункт 8.3. регламентує порядок нарахування амортизації, сутність якого зводиться до того, що норми амортизації, встановлені Законом, застосовуються до балансової вартості груп основних засобів на початок звітного періоду.
Податковий підхід передбачає наявність фіскальної амортизації, яка розраховується відповідно до встановлених законодавством норм, використовується при визначені розмірів податку на прибуток, і є джерелом зменшення бази оподаткування.
Список використаної літератури
1. Закон України "Про підприємництво" від 7 лютого 1992 p.
2. Бородина О. И. Финансы предприятий. - М.: ЮНИТИ, 1995.
3. Белолипецкий В. Г. Финансы фирмы. - М., 1998.
4. Бланк И. А. Стратегия и тактика управления финансами. - К., 1996.
5. Бланк И. А. Управление прибылью. - К.: Ника-Центр, Эльга, 1999.
6. Беркар Коласс. Управление финансовой деятельностью предприя тия. - М.: Финансы, 1997.
7. Финансы / Под ред. В. М. Родионовой. - М.: Финансы и статистика, 1995.
8. Финансы предприятий: Тексты лекций / Под ред. А. Н. Поддерегина.
9. - К., 2002.
10. Фінанси підприємств. Підручник / За ред. А.М. Поддєрьогіна. - К.:
11. КНЕУ, 1998.
12. Фисенко М. А. Финансы предприятий. - Минск, 1995.
Loading...

 
 

Цікаве