WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Суть податків, мета і функції (пошукова робота) - Реферат

Суть податків, мета і функції (пошукова робота) - Реферат

іподромі Стягується з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змагання комерційного характеру. Ставка - до 3 мінімальних зарплат за кожного коня.
8 Збір за виграш на бігах Стягується адміністрацією іподромів з осіб, які виграли в грі на тоталізаторі на іподромі, під час видачі їм виграшу. Ставка - до 6% суми виграшу.
9 Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі Стягується у вигляді відсоткової надбавки до плати, визначеної за участь у грі. Ставка - до 5% надбавки до плати за участь у грі.
10 Податок з реклами Об`єкт оподаткування - вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Ставка - до 0,1% вартості послуг за розміщення одноразової реклами; до 0,5% за розміщення реклами на тривалий час.
11 Збір за право використання місцевої символіки Стягується з юридичних осіб та громадян, які використовують цю символіку з комерційною метою. Ставка - до 0,1% вартості виробленої продукції для юридичних осіб, що використовують символіку; до 5 мінімальних зарплат з громадян-підприємців.
12 Збір за право проведення кіно - і телезйомок Вносять комерційні кіно - і телеорганізації, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додатковихзаходів (виділення наряду міліції тощо). Ставка - не більше суми фактичних витрат місцевої влади.
13 Збір за проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей Платники збору - юридичні особи й громадяни, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей. Об`єктом оподаткування є вартість заявлених до місцевих аукціонів чи конкурсного розпродажу товарів, яку встановлюють, виходячи з їх початкової ціни або суми. На яку випускається лотерея. Ставка - не більше 0,1% вартості майна, що виставляється до продажу.
14 Комунальний податок Платники - юридичні особи, крім бюджетних установ, організацій планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств. Ставка - до 10% річного фонду оплати праці, обчислених, виходячи з мінімального розміру зарплати.
15 Збір за проїзд по території прикордонних областей з автотранспорту, що прямує за кордон Платники - юридичні особи і громадяни України. Ставка -до 0,5 мінімальної зарплати для громадян та юридичних осіб України; від 5 до 50$ для іноземних громадян і юридичних осіб.
16 Збір за видачу дозволу на розміщення об`єктів торгівлі Справляється уповноваженими на це організаціями з юридичних осіб та громадян, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари. Ставка - до 20 мінімальних зарплат для постійних місць торгівлі; до 1 мінімальної зарплати за одноразову торгівлю.
Таким чином, головною ознакою нині діючої податкової системи України є те, що в ній, як і раніше, платежі підприємств переважають над надходженнями від населення. На мою думку, незалежно від схем оподаткування будь-яка податкова система має забезпечувати надійне надходження коштів до доходної частини бюджету і те, що податкова система України базується на двох головних податках - ПДВ та на доход (прибуток) підприємств.
3. Податкова політика являє собою діяльність держави у сфері встановлення і стягнення податків. Головними критеріями податкової політики є економічна ефективність і соціальна справедливість. Ключовим питанням податкової політики України в сучасних умовах є формування податкової системи, орієнтованої на економічне зростання. Висновки економічної теорії та історичний досвід різних країн показують, що економічному зростанню сприяє така податкова система, яка забезпечує доходи держави, але, по можливості, менше зачіпає ринковий механізм. З точки зору впливу на економічне зростання, важливими є такі характеристики податкової системи:
- загальний рівень оподаткування (для його оцінки звичайно використовується показник частки доходів сектора державного управління у ВВП країни, розрахований як відношення (%) суми податків, обов`язкових платежів у бюджет і внесків по обов`язковому соціальному страхуванню до ВВП країни);
- нейтральність оподаткування з точки зору впливу на розподіл обмежених народногосподарських ресурсів як у часі, так і між різними секторами економіки.
Податкову політику розглядають у широкому і вузькому планах. У широкому плані вона охоплює питання формування державних доходів за рахунок постійних (податків) і тимчасових (позик) джерел. Оскільки кожна держава не може встановлювати надто високий рівень оподаткування, бо цьому протидіє суспільство, то вона змушена використовувати державні позики для покриття державних видатків. Однозначно оцінювати політику широкого використання позик неможливо. Все залежить від конкретної ситуації. Головне при цьому полягає в тому, що позики треба повертати, а повертати їх можна тільки за рахунок додаткових надходжень тих же податків. Отже, державні позики - це не що інше, як відкладені на майбутнє податки.
Головною метою формування податкової системи повинно бути поліпшення фінансового стану підприємств усіх форм власності, особливо пріоритетних напрямів виробництва.
Регулювання нових економічних відносин потребує гнучкої податкової політики, яка дала б змогу оптимально пов'язати інтереси держави з інтересами товаровиробників, рядових платників податків. При переході до ринкової економіки мають змінюватись як податкова система, так і методи розрахунків та сплати податків. При цьому не варто кидатися від однієї крайності до іншої. Не можна накладати податкову систему країн з розвинутою ринковою економікою на нашу дійсність. У цьому зв'язку необхідно проаналізувати формування доходів бюджету та запровадження нової податкової системи.
Введення нових податків, навіть державних, не стимулює діяльності підприємств жодної форми власності. Податковий тиск веде до згортання виробництва і призводить зрештою до значного зменшення доходів бюджетів усіх рівнів. Для податкової політики нашої держави поки що характерне те, що:
по-перше, нові податки ніде на підприємствах, у районах або містах не апробуються;
по-друге, не відпрацьовуються ставки оподаткування, а тому Верховна Рада України змушена знову й знову змінювати їх;
по-третє, в нашу економічну систему з домінуючою державною монополією на виробництво і предмети споживання кавалерийськими методами впроваджується податкова система розвинутих ринкових країн. Це свідчить про спадкоємність принципів і методів управління, про примат політики нової законодавчої влади над економікою, але необхідно бачити корені суспільного розвитку не в політиці, а в економіці та фінансах, тобто необхідна економічна політика. Тільки у цьому разі економічна політика стає двигуном прогресу, виступає одночасно формою використання об'єктивних економічних законів і формою вирішення суперечностей в економіці.
Реформування податкової політики
Loading...

 
 

Цікаве