WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

розвиток, має бути регульованою на національному, міжнародному і наднаціональному рівнях. До економічних методів такого регулювання і відноситься фіскальна політика, яка повинна окрім цього регулювання забезпечувати і суто фіскальну привабливість прямих іноземних інвестицій - збільшення надходжень до національного бюджету у вигляді податків на діяльність міжнародних спільних підприємств. В даному контексті слід відмітити, що і непрямі податки також мають вплив на діяльність іноземного капіталу на національному ринку. Методологія їх впливу є аналогічною попередньо розглянутій. Доцільно лише підкреслити, що підвищуючи ціну реалізації товару (послуги), вони знижують попит на продукцію, а в результаті знижується і обсяг її реалізації. Отже підприємство (інвестор) отримує нижчу суму валового прибутку і має менший стимул для нарощування обсягів виробництва. І чим більше сукупна ставка непрямих податків, тим більше ці негативні наслідки.
Однак можна сказати, що оподаткування не належить до вирішальних факторів здійснення прямих іноземних інвестицій. При інвестуванні до уваги береться взагалі конкурентоспроможність держави, або конкретного товаровиробника, яка трактується як обумовлене економічними, соціальними і політичними факторами їх стійке становище на внутрішньому та зовнішньому ринках.
Проте щодо оподаткування є два суттєвих винятки. По-перше, занадто високі ефективні ставки оподаткування можуть зменшити інвестиційну активність, по-друге, відносно низькі ставки здатні залучити інвестиції до мобільних виробництв, тобто які досить легко при необхідності згорнути. За винятком цих двох факторів незначна відмінність у ефективних податкових ставках в різних країнах майже не впливає на прийняття інвестиційних рішень (особливо це стосується країн Центральної то Східної Європи та країн СНД, де вирішальними є інші економічні та політичні фактори).
РОЗДІЛ 2.
СТАН ПОДАТКОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Податкове регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Розглянемо характеристику загальних світових підходів до системи оподаткування, яка забезпечує сталий розвиток національних економічних систем в умовах глобалізації економіки та окремі риси оподаткування, які визначають ступінь впливу на зовнішньоекономічну діяльність.
Взагалі, за рівнем податкового тягаря, країни прийнято поділяти на юрисдикції з високим ступенем оподаткування та з ліберальним оподаткуванням. Так звані податкові гавані - країни, що мають низьке оподаткування, не застосовують прямі податки на доходи фізичних та юридичних осіб. До платників застосовуються лише непрямі податки у фіксованій формі та незначному розмірі у вигляді щорічних мит за ведення бізнесу, або реєстраційні збори. Юрисдикції з низьким рівнем прямого оподаткування встановлюють ставку податку на прибуток нижче 30%. До цієї групи відносять країни, які повністю звільнюють від оподаткування доходи своїх фізичних та юридичних осіб, які вони отримали за кордоном.
Країни з високим рівнем оподаткування передбачають податкові переваги лише окремим компаніям. Але з метою залучення іноземних інвестицій та стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, дані юрисдикції застосовують окремий режим оподаткування для підприємств, що ведуть такі види діяльності. Окрім пільгових ставок податку на прибуток, знижуються ставки податків на розподіл та репатріацію доходів (такі підходи існують, наприклад, у Бельгії, Ірландії, Нідерландах). Даний розподіл є досить умовним, так як до різних груп відносяться країни з абсолютно різними структурно-господарськими характеристиками.
Загальний підхід до застосування податкового регулювання в сфері зовнішньоторговельних відносин обумовлений участю країн в тому чи іншому економічному угрупованні, застосування тарифних обмежень викладені в угодах про режим здійснення торгівельних операцій. Співпраця в сфері оподаткування була зумовлена розумінням неможливості стабільного функціонування без спільних для усіх країн механізмів координації. Генеральною угодою з тарифів і торгівлі (ГАТТ) країнами-учасниками як першочерговий крок було вирішено здійснити заходи щодо зменшення митних тарифів на промислові товари, які повинні були зменшитись до кінця 1971 року, наприклад, в результаті Кеннеді-раунду у середньому на 35%. Внаслідок домовленостей Токіо-раунду протягом 8 років (починаючи з 1980 р.) відбулось зниження імпортного тарифу на промислові товари на 33% та закладені нові регулятивні механізми світової торгівлі у вигляді угод із субсидій, антидемпінгових процедур тощо. Наприклад, до існування системи ГАТТ/СОТ тарифи для промислових товарів в індустріальних розвинених країнах становили в середньому близько 40%, а після виконання домовленостей Уругвайського раунду вони знизились майже на 4% в середньому для розвинутих країн. Близько 40% імпорту до цих ринків звільнені від мита.
Домовленості в рамках ГАТТ/СОТ існують на багатьох базових засадах, і, зокрема, щодо податкового регулювання зовнішньоторговельних операцій.
Насамперед це позбавлення дискримінації, тобто країна повинна неупереджено ставитись до будь яких торгівельних партнерів (їм в однаковій мірі надається режим "найбільшого сприяння"). Також не повинна проводитись дискримінаційна політика між національними і закордонними товарами і послугами, яким надано "національний режим". Торгівельна політика країни повинна бути передбачуваною для іноземних компаній - торгові бар'єри (тарифи, нетарифні заходи тощо) не повинні створюватись самовільно без узгодження з торговими партнерами. Для цього все більше тарифних ставок і зобов'язань щодо відкриття ринку регулюються угодами СОТ. Необхідною умовою стає чесна конкуренція, для здійснення якої необхідно уникати таких прийомів, як експортні субсидії та продаж товарів за демпінговими цінами.
Загальний режим найбільшого сприяння передбачає застосування мит та митних зборів в однаковій мірі для країн та видів товару. Але необхідно зазначити, що сторони угоди визнають можливість застосування захисних чи інших заходів, які впливають на імпорт, якщо такі заходи спрямовані на політику економічного розвитку, на підвищення загального рівня життя народу Крім цього, угодами ГАТТ/СОТ підкреслена необхідність проведення торгівельної політики, сприятливої для слаборозвинених країн, яким надається певний час для пристосування до умов світової конкуренції, спеціальні пільги, більша гнучкість у стосунках з ними.
Виходячи з цього, слід підкреслити можливість (для України - необхідність) застосування виваженої політики податкового митного регулювання, поки не створені умови для конкурентоспроможності національнихпідприємств.
За результатами Уругвайського раунду, в промислових розвинутих країнах скорочення середнього зваженого рівня тарифу в торгівлі товарами склало 40% по 99% тарифних позицій - з 6,2% до 3,7%. В країнах, що розвиваються, максимальні тарифи були скорочені на 28% - с 15% до 11% по 61% тарифних позицій. Середній зважений рівень тарифів на імпорт з розвинених країн повинен скласти: для
Loading...

 
 

Цікаве