WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

характер мають преференційні мита, якими обкладаються певні товари за ставками нижчими, ніж ті що застосовуються в загальному випадку. Критерієм такого підходу може служити, наприклад, походження товару з певної країни, певний проміжок часу імпортування.
Необхідно відмітити таку систему пільгового митного оподаткування, яка існує в багатьох індустріальних розвинених країнах, як загальна система преференцій. Вона передбачає безмитний ввіз певного переліку товарів з окремих країн, що розвиваються, при чому одночасно такий же товар з інших країн (передусім індустріальних розвинених) може обкладатись позитивним митом. Також знаходить використання режим найбільшого сприяння, який передбачає надання таких самих пільг конкретній країні, як і торговельним партнерам. Інший підхід - система стягнення мита з імпортних промислових товарів, виготовлених з використання вітчизняних та закордонних компонентів (застосовується, наприклад, США) [ ]. В даному випадку мито стягується ні з усієї вартості товару, а з тої її частини, яка виготовлена за кордоном. Компонент, що виготовлений національним виробником, в даному випадку не оподатковується. Можливо помітити, що дана система вигідна споживачам та стимулює експорт комплектуючих національних виробників.
Звертаючись до іншої сторони зовнішньоторговельної політики, експорту, необхідно розглянути такий інструмент її регулювання як експортні податки. Вони, як і імпортні мита, можуть виступати у специфічній та адвалерній формі і мати практично однаковий вплив на зовнішню торгівлю. Для вивчення такого впливу доцільно застосувати вже відомий підхід, скориставшись також кривими пропозиції та попиту на експортні товари, при чому остання є ні чим іншим, як кривою попиту на імпортні товари в країні - торговельному партнері (розглядувана країна поставляє товар на один закордонний) (рис. 1.3):
Рис.1.3. Механізм дії експортного податку.
До запровадження експортного податку стану ринкової рівноваги відповідала ціна Р(е) та кількість товару Q(е). В результаті запровадження експортного податку крива експортної пропозиції буде зміщуватись вгору паралельно вихідному положенню, якщо мова йде про специфічний експортний податок, та не паралельно (як в даному випадку на рис. 1.3), коли застосовується адвалерний податок. Наслідками даного механізму маємо зменшення пропозиції товару до Q(х1), що в свою чергу веде до збільшення на нього ціни Р(х1) на світовому ринку. Отриманою ціною за реалізований товар експортерами буде ціна Р(х2) - менша за вихідну завдяки зменшенню обсягів реалізації товару на кількість товару, яку експортери вимушені будуть реалізувати на національному ринку, але за меншою ціною. Доход держави в цьому випадку від експортного податку характеризується площею прямокутника Р(х2)Р(х1)Е'А та має два джерела: верхня частина прямокутника - доход, який забезпечується іноземними покупцями; нижня -експортерами-виробниками. Запровадження такого механізму регулювання експорту насамперед є вигідним споживачам країни-експортера, але погіршує становище підприємств-експортерів. Для держави (особливо що економічно розвивається та має дефіцит валютних ресурсів) виникає проблема вибору: або забезпечувати національних споживачів високоякісними товарами і збільшувати джерело бюджетного доходу, або сприяти збільшенню надходження до країни валютних ресурсів. Окрім регулювання даних економічних характеристик, експортний податок дозволяє поліпшити певною мірою умови торгівлі країни (наприклад, в сторону більш позитивного сальдо торговельного балансу), якщо імпортні ціни залишатимуться без змін. Також варті уваги такі його дії як можливість перерозподіляти прибутки в межах країни та боротьба з інфляцією.
Застосування митних тарифів великою країною (Україна є прикладом перехідної економіки саме у великій країні) веде до ефекту перерозподілу здобутків від торгівлі в міжнародних масштабах. Виграш великої країни реалізується за рахунок її торговельних партнерів, проти яких застосовуються митні тарифи. З точки зору світової економіки дані регулятори викликають негативні наслідки, оскільки спричинюють зменшення ефективності виробництва та споживання, що веде до втрати частини виграшу від міжнародної торгівлі. Торговельні обмеження впливатимуть на розподіл прибутків між факторами виробництва. Введення митних тарифів у модель Хекшера-Оліна дозволяє зробити висновок про те, що вигідніше використовувати дефіцитні фактори, ніж надлишкові ресурси. Експортний податок стимулює національних виробників збільшувати обсяги продажу на внутрішньому ринку, внаслідок чого експорт товарів зменшується та на нього зростають ціни на світовому ринку. Ці два процеси триватимуть поки попит на імпортні товари на закордонному ринку за вищою ціною не зрівняється з пропозицією експортних товарів за нижчою ціною в країні-експортері, при чому різниця між цінами дорівнюватиме експортному податку. Щодо фіскального змісту, то в обох випадках (імпортних тарифів та експортних податків) частина бюджетного доходу надходить з-за кордону і частина податку перекладається на торгового партнера. При чому чим більша еластичність попиту та пропозиції в даній країні порівняно з іншою країною, тим більше вона отримуватиме експортного податку і менше витрачатимуть її імпортери.
Одночасно зі стягненням митних зборів, при імпортних операціях країни застосовують до імпортерів податок на додану вартість та акцизи. В даному випадку базою для застосування ПДВ е митна вартість товару з врахуванням митного збору. Сума акцизного збору вираховується по формулі: А == митна вартість товару х ставка акцизу (%) : 100.
Як і попередні податкові інструменти імпортного регулювання, ці два непрямих податки впливають на збільшення ціни імпортованого товару і коректують попит та пропозицію таким же чином, як і митні тарифи. До цього слід додати тільки те, що акцизний збір є більш універсальним, вибірковим по відношенню до виду товару, податком, що дозволяє державі за допомогою нього здійснювати обмеження споживання окремих категорій продукції. Щодо застосування ПДВ при імпортних операціях, то тут використовується два принципи оподаткування: принцип місця призначення, який передбачає стягнення ПДВ з усіх товарів та послуг, які ввозяться на дану територію для кінцевого споживання незалежно де ці продукти виготовлені (в даному випадку оподатковується імпорт і не оподатковується експорт); принцип країни походження: передбачає стягнення ПДВ з усіх товарів та послуг, які вироблені в даній країні незалежно від кінцевого місця їх споживання (в даному випадку оподатковується експорт і не оподатковується імпорт). На сьогодні в світі застосовується переважно ПДВ за принципом місця призначення.
1.При цьомурозглянемо вплив оподаткування на здійснення прямих іноземних інвестицій, метою яких є в кінцевому рахунку отримання прибутку (тому доцільно розглянути саме оподаткування прибутку корпорацій). Міжнародна інвестиційна діяльність, відіграючи ключову роль у системі сучасних світових господарських відносин і маючи значний вплив на економічний
Loading...

 
 

Цікаве