WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

страхування; 9,1% - інші податки. У більшості країн (США, Великобританія, Японія, Канада та інші) переважають прямі податки. Класична вимога до системи прямого та непрямого оподаткування, взагалі, полягає в тому, що фіскальну функцію виконують переважно непрямі податки, а регулюючу -прямі. З точки зору впливу на зовнішньоекономічну діяльність необхідно ще відмітити такі податкові платежі, як митні збори [ ].
Відмітимо, що найзначущим елементом податку є податкова ставка. Застосування її базується на різних підходах до суб'єкту та об'єкту оподаткування. Так базові ставки мають узагальнений підхід до стягнення податків. Наприклад в Україні базова ставка податку на прибуток складає 30%, податку на додану вартість - 20%. Базові ставки оподаткування, щодо акцизного збору та мита, встановлюються в залежності від виду продукції, товару. Знижена ставка є по своїй суті пільгою і встановлюється по відношенню до платників з врахуванням особливостей господарської діяльності (наприклад, в Україні застосовується нульова ставка ПДВ до експортерів). Підвищені ставки також враховують специфіку діяльності платника. Формування податкових ставок є найбільш проблемною стороною у підходах до їх застосування. На даний час застосування того чи іншого підходу залежить від виду податку, податкової політики та її принципів, конкретної економічної та соціально-політичної ситуації в країні та інших чинників. Загальний підхід характеризується поділом податкових ставок при формуванні на слідуючи типи: пропорційне оподаткування - характеризується стабільною податковою ставкою незалежно від збільшення (зменшення) об'єкту оподаткування (наприклад, при нарахуванні ПДВ). Прогресивне оподаткування передбачає збільшення податкової ставки в зв'язку із збільшенням суми доходу, або вартості. Регресивне оподаткування передбачає, відповідно, зниження податкової ставки при зростанні розміру доходу, або майна. Змішане оподаткування передбачає застосування для однієї частини доходу прогресивне оподаткування, а для іншої - пропорційне майна (наприклад, при нарахуванні прибуткового податку з громадян).
Не менш суттєвою щодо обсягу сплачуваних платежів є і система податкових пільг, яка будується окремо для кожного податку в залежності від пріоритетів національної фіскальної політики.
В цілому система побудови окремих видів податків формується, як правило, з урахуванням уникнення подвійного оподаткування на різних рівнях адміністративного управління, заохочення до розвитку пріоритетних для держави напрямків економічної діяльності. Особливо важливим дане питання постає з огляду на все більшу "відкритість" економіки України, а отже і необхідність врахування зовнішньоекономічного чинника при здійсненні своєї податкової політики.
Беручи до уваги нерівномірність в економічному розвитку, виникає необхідність наукового пошуку теоретичних моделей побудови податкової системи та податкового регулювання в умовах розвитку зовнішньоекономічних зв'язків, зокрема України, які б дала змогу вважати їх ефективним стимулом розвитку національного господарства та розширення інтеграції національної економіки в світове господарство.
1.2. Роль податкового регулювання в структурі інструментів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності
Сучасний підхід до організації зовнішньоекономічної діяльності все більше уваги віддає економічним інструментам регулювання даного виду господарських стосунків країни. Очевидною є потреба такого регулювання і насамперед це стосується держав з так званою "трансформаційною" або "транзитивною" економікою (такий стан економіки є нестабільним).Розглянемо вплив таких економічних регуляторів, як податок та податкова політика.
Формування податкових систем є компетенцією регулятивних органів відповідних держав. Однак в умовах глобалізації економік різних країн, відбувається і співробітництво в галузі податкової політики. Так, конкурентноздатність товарів та послуг, що експортуються, можливість тої чи іншої країни вивозити капітал за кордон, залежать не тільки від ефективності національного господарства, а і від ступеню оподаткування, державного стимулювання зовнішньоекономічної діяльності, наприклад за допомогою пільг.
З точки зору ефективності задач податкової системи необхідно дотримуватись неупереджених норм в оподаткуванні, тобто таких, які б не діяли ні проти ні на користь будь-якого виду діяльності та суб'єкту господарювання.
Перше правило концепції неупередженості в оподаткуванні полягає в безпристрасності по відношенню до експорту капіталу. В умовах ідеальної конкуренції це призводить до ефективного розподілу капіталу. Друге правило - це безпристрасність до імпорту капіталу, коли всі діючи на ринку суб'єкти оподатковуються за одною ставкою. Третє правило (національна неупередженість) розуміє однаковий розподіл прибутку від капіталу між державою та платником незалежно від того, де цей капітал інвестований. Найбільшого застосування дані правила знаходять в національних економіках розвинених країн, які мають потужний конкурентний потенціал та не мають потреби в жорсткому податковому регулюванні для забезпечення власних національних інтересів.
Оподаткування, як складова економічної системи, може бути розвиненим і таким, що розвивається. Розвиток податкового регулювання сьогодні змушує брати до уваги зовнішні аспекти податкової політики, а конкретніше - той вплив, який здійснюють податки на конкурентоспроможність країни на світовому ринку.
Наприклад, ріст податків відбивається на кількості робочих місць та вартості робочої сили. Так середня вартість робочої сили в промислових розвинених країнах Західної Європи досягає 32 тис.дол. на рік (від 40 тис.дол. у Німеччині до 10 тис.дол в Португалії). При таких умовах (та відносної рівності в інших) звичайно західноєвропейські підприємці все більшу увагу звертають на ринки Східної Європи.
З метою залучення іноземного капіталу загострюється конкуренція між країнами в застосуванні податкових пільг (тут можна згадати і дії України щодо надання пільг іноземним інвесторам по податку па прибуток з юридичних осіб до останньої редакції Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" 1995 року). Але даний податковий стимул не можна вважати суттєвим фактором залучення інвестицій. Так за результатами інвестиційної політики крупних транснаціональних компаній, найбільші інвестиційні потоки в Європу спрямовані до Німеччини, Великобританії, Франції, а країни, відомі своїми податковими стимулами для іноземних інвесторів (Ірландія, Фінляндія, Греція), вважаються несприятливими для іноземних інвесторів.
Окрім цього, слід відмітити також таку сторону податкового впливу на зовнішньоекономічну діяльність, як митно-тарифна політика держави. Даний інструментарій може здійснювати суттєвий вплив наекспортно-імпортні потоки окремої країни. Дані механізми регулювання перш за все несуть в собі протекціоністські тенденції окремої національної господарської системи, або економічного угруповання та складають порівняно малу долю в
Loading...

 
 

Цікаве