WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

відповідно до норм і принципів ЄС. Вихідною метою реформування має бути створення сприятливих умов для розвитку національного виробництва, підвищення його ефективності та якості. Це передбачає корекцію критеріїв, покладених в основу встановлення та перегляду ставок ввізного мита. Вирішення цього питання з наукових позицій передбачає: - визначення ефективних ставок мита, що забезпечують достатній рівень захисту внутрішнього ринку, шляхом порівняння внутрішніх і зовнішньоторговельних цін, ставок мита і середніх рівнів прибутків від зовнішньоторговельних операцій;
"розробку економіко-математичних моделей оптимізації ставок ввізного мита за трьома критеріями у такій послідовності: забезпечення ефективного захисту внутрішнього ринку, забезпечення доступу на ринок високоякісних імпортних товарів, забезпечення максимального обсягу надходжень від мита до державного бюджету;
"забезпечення диференційованого підходу до рівня митного обкладання залежно від якості імпортної продукції, характеру потреб, які вона задовольняє, а також від того, виробляється вона в Україні в недостатній, достатній або надлишковій кількості;
"розглянути можливість ширшого використання всіх елементів митного тарифу як засобів регулювання імпорту;
"забезпечити максимальне використання нетарифних засобів регулювання (перш за все антидемпінгових, компенсаційних), що застосовуються в країнах-членах ГАТТ/СОТ, однак не застосовуються в Україні;
"запровадити достатні заходи митно-тарифного захисту сільськогосподарського виробництва;
"розглянути можливість про застосування кількісних обмежень імпорту щодо деяких товарів легкої, харчової промисловості ті сільськогосподарського виробництва.
У процесі проведення переговорів про тарифи і тарифні поступки домагатися пошуку прийнятої моделі включення постсоціалістичних і країн, у т.ч. України, в світові економічні зв'язки. Ця модель має передбачати:
"зміну офіційного статусу постсоціалістичних країн на основі відмови від їх кваліфікації як країн з ринковою економікою;
"надання країнам-членам ГАТТ/СОТ постсоціалістичним країнам пільг на основі Генеральної системи преференцій, що поставить їх у рівні тарифні умови з експортерами із країн з аналогічними показниками, ВВП на душу населення;
"надання Україні права протягом певного перехідного періоду, необхідної для її адаптації до світової економіки, в разі потреби запроваджувати заходи щодо цілеспрямованого регулювання структури економіки та зовнішньоекономічних зв'язків.
Здійснення цих заходів поетапно, по мірі назрівання відповідних внутрішніх і зовнішніх умов, сприятиме послідовному відкриттю української економіки, її інтеграції в європейські структури. Це є гарантією того, що Україна в цьому тисячолітті зможе стати повноправним членом спільного європейського дому.
3.3. Напрямки вдосконалення прямого оподаткування в Україні.
Аналіз розвитку податкових систем європейських країн свідчить про зростаючу роль прямого оподаткування, в першу чергу прибуткового оподаткування доходів громадян. Зростаюча податкова культура і свідомість платників прямих податків дозволяє забезпечувати сталі надходження до бюджету і використовувати податки як інструменти, що стимулюють прискорення науково-технічного прогресу, збільшення зайнятості, рівномірний розвиток територій та інші.
Якщо порівняти існуючи системи оподаткування громадян в ЄС і Україні, то виявляється багато протиріч, які повинні бути вирішені негайно. Середня ставка в Україні прибуткового податку з фізичних осіб в 2000-01р - 16.5%, а в європейських країнах не менше 30%. Проте не має можливості застосовувати сьогодні в Україні більші ставки податку, оскільки доходи громадян знаходяться на низькому рівні.
Як свідчить досвід країн ЄС одне з провідних місць у податкових надходженнях займає прибутковий податок з громадян, і його частка в останні десятиліття постійно зростає. Удосконалення податкової системи України потребує реформування діючого податку на доходи фізичних осіб.
Важливим напрямком реформування національного оподаткування є перехід до оподаткування сукупного валового доходу платника податку, який включає суму доходу з усіх джерел в грошовій, матеріальній і нематеріальних формах. Досвід розвинутих країн свідчить, що система прибуткового оподаткування громадян часто охоплює і доходи від володіння житловими будинками, приміщеннями для професійного використання, сільськогосподарськими землями і будівлями. Кожному виду нерухомості відповідає розмір доходу, що приймається до розрахунку, незалежно від того чи був дохід реально отриманий, чи ні. Такий механізм забезпечує ефективне функціонування ринку нерухомості і забезпечує надходження до бюджетів.
Разом з тим проведення обґрунтованої політики стосовно використання дозволених вирахувань із сукупного валового доходу, яка б відповідала вимогам соціально-економічного розвитку держави, сприяло зростанню нагромаджень та заощаджень населення.
На нашу думку при розширенні бази оподаткування за рахунок включення до сукупного валового доходу окрім заробітної плати, доходів від підприємницької і професійної діяльності , доходів від капіталу, а також пенсій і допомог по безробіттю. Разом з тим враховуючи демографічну ситуацію на Україні, стан здоров'я населення варто застосовувати пільги на дітей і осіб похилого віку, на проведення лікування і оздоровчих заходів. Із сукупного оподатковуваного доходу пропонуємо вираховувати у відповідно встановлених законодавством межах витрати на соціальне, пенсійне, медичне страхування; вартість проїзду на роботу; витрати на освіту, професійні видатки.
Оскільки податкові системи розвинутих європейських країн зорієнтовані на оподаткування доходів громадян і ця тенденція має незворотній напрямок, очевидним для України є приділення особливої уваги такому виду оподаткування. І головним моментом, про що свідчить європейський досвід, повинно бути стягненняподатків з тієї частки доходів платників, які залишаються після забезпечення основних життєвих потреб робітника та його сім'ї. В цьому контексті повинен бути переглянутий неоподатковуваний мінімум доходів громадян, який на сьогодні не відповідає потребам платників.
Фіскальна політика дозволяє вирішувати задачі стратегічного характеру: встановлення оптимального співвідношення між прямими і непрямими податками, персоналізація податку в залежності від платоспроможності платника. Таким стратегічним інструментом можна назвати перехід до спільного оподаткування доходу сім'ї, як бази оподаткування. Так у Франції з 1947 року використовується система сімейного коефіцієнту, яка дозволяє послабити прогресивність оподаткування в залежності від стану та наявності інших членів сім'ї - дружини, дітей віком до 18 років та незалежно від віку - які є інвалідами, а також ті, які служать в армії, є студентами. Таким чином при одному і тому ж рівні доходу, сім'я сплачує податок менший ніж неодружена особа, що позитивно впливає на фінансовий стан сімейної пари. Як свідчать факти, ця допомога сім'ї - збільшує рівень її доходу:
Loading...

 
 

Цікаве