WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

страхових компаній, які страхуватимуть іноземний капітал від політичних і комерційних ризиків.
3.2. Гармонізація регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні
Необхідність гармонізації непрямих податків в країнах ЄС була зумовлена різними формами і методам їх сплати. На шляху уніфікації ПДВ в Європейському Союзі на початку було прийнято Першу та Другу Директиви, яким на зміну в 1977 році прийшла Шоста директива Ради ЄЕС від 17.05.77, що діє і сьогодні. Системи непрямих податків, які відповідають вимогам Шостої директиви по ПДВ, стали найбільш поширеними серед країн Європейського Союзу.
В 15 країнах ЄС національні закони про податок на додану вартість побудовані відповідно до 6-ої Директиви Співтовариства по ПДВ. Як зазначалося вище, виконання директиви є обов'язковим для країн-членів, хоча дозволяє вибирати форми і методи досягнення поставлених завдань. І як наслідок - існування певних відмінностей в національних системах в застосуванні ПДВ.
Розглядаючи порядок обліку основних фондів, придбаних у інших фірм, визначають три основних типи ПДВ: споживчий, прибутковий і товарний. Відповідно до прийнятого в європейських країнах ПДВ споживчого типу всі придбання (за рідким виключенням), включаючи товари тривалого користування, віднімаються при розрахунку вартості добавленої фірмою. База оподаткування застосовується тільки до сукупного приватного споживання.
Аналіз бюджетних надходжень в країнах ЄС дав можливість виявити, що загальний обсяг надходжень від непрямого оподаткування в середньому складає 10,7% від ВВП. Тому вирішення проблем, пов'язаних з розбіжностями в стягуванні ПДВ і акцизного збору є можливим, без зайвих змін в пропорціях між прямими і непрямими податками. Стосовно гармонізації ПДВ виділили три ключові ланки: загальна база; кількість ставок; рівень оподаткування (особливо стандартна ставка).
Комісія ЄС, яка має визначне значення у розробці політики гармонізації оподаткування, рекомендує для країн-учасниць окрім застосування єдиної бази, використовувати єдину ставку ПДВ, не зважаючи на широку диференціацію ставок в діючих системах. Разом з тим, Комісія наголошує на необхідності прийняття директив стосовно уніфікації переліку підакцизних товарів і визначення єдиних ставок. І в подальшому питання гармонізації ПДВ і акцизів повинні розглядатися системно, оскільки виявлені певні залежності від надходжень цим видам податків. Так зростання надходжень по ПДВ помічається разом з скороченням сум акцизів, і навпаки.
Черговим етапом гармонізації податкового регулювання непрямими податками була розробка в 1987 році матеріалів та пропозицій в рамках положень закріплених в Білій книзі, в якій зазначалося, що для усунення фіскальних бар'єрів необхідно досягти зближення непрямого оподаткування.
Пропонувалося ввести чотири основні зміни в діючі системи:
Проведення єдиної спільної політики по встановленню ставок ПДВ і акцизного збору, які як зазначалося вище тісно залежать один від другого. На відміну від ПДВ акциз має досить розвинуту регулюючу функцію, яка широко застосовується для вирівнювання економічного становища регіонів. Слід зазначити, що встановлені ставки акцизного збору в Україні порівняно з іншими країнами світу невисокі. Так наприклад, ставки акцизного збору на бензини різних марок, майже в три рази нижчі в Україні ніж встановлені на аналогічну продукцію в Норвегії, Швеції, Італії, Франції; в 2,5 рази - в Данії, Німеччині.
Не застосовувати різні визначення поставок між країнами-учасницями ЄС. Перейти від застосування принципу "місця призначення'' ПДВ до принципу "країни походження" в межах ЄС. Недоліком застосування принципу "походження" є те, що податкові ставки на імпортовані товари і на вироблені місцевими виробниками не обов'язково однакові. Імпорт товарів з країн з низькою ставкою податку порушуватиме засади вільної конкуренції, і країна імпортер буде вимушена захищати свій внутрішній ринок. Таким чином принцип походження підходить для застосування між країнами з подібними податковими системами.
Перевага принципу призначення полягає втому, що в момент продажу кінцевому споживачу в ціні товару вміщується однакова частка податку. Проте, застосування цього принципу передбачає постійного регулювання митних зборів, що відповідно закріплено в рамках Генеральної угоди про тарифи і торгівлю (ГАТТ).
Переглянуто механізм вирішення питань по ПДВ, і останнє, при застосуванні ПДВ до послуг, змінити визначення місця угоди.
Згідно Шостої Директиви по ПДВ, платником податку є будь-яка особа, що здійснює незалежно у будь-якому місці будь-яку економічну діяльність, незалежно від цілей і результатів цієї діяльності. Економічна діяльність включає всі види діяльності виробників, продавців, та осіб, що надають послуги, включаючи гірничодобувну і сільськогосподарську діяльність та роботу по професії. Експлуатація матеріального або нематеріального майна з метою отримання прибутку на постійній основі також вважається економічною діяльністю (ст.4 6 Директиви).
Якщо вести мову про гармонізацію ПДВ, що існує в Україні, то його діюча ставка вважається дещо високою і треба вести мову про її зниження, разом з тим існує 81 пільга по податку на додану вартість по операціям які не є об'єктом оподаткування і 25 видів операцій до яких застосовується, пільгова ставка 0%.
Основні положення, що визначають метод стягнення ПДВ в європейських країнах, дають підстави стверджувати, що положення діючого в Україні Закону про ПДВ відповідають у більшості випадків вимогам Шостої директиви, що значно наблизило нас до податкового законодавства країн ЄС, проте врегулювання зазначених протиріч лишається вкрай важливим.
Приєднання країн-учасниць ЄС до Генеральної угоду про тарифи і торгівлю (далі - ГАТТ) стало визначним етапом у формуванні нових підходів в зовнішньоторговельних відносинах. Підписана в 1947 році в місті Женева Генеральна угода про тарифи і торгівлю стала основою для здійснення гармонізації митної політики в ЄС.
В основі ГАТТ були закладені такі основні принципи:
1) рівний, не дискримінаційний режим для країн-учасниць;
2) зниженнямита шляхом проведення багатосторонніх переговорів ( в результаті першої угоди ГАТТ було знижено тарифи на 45 тис. видів товарів);
3) знищення імпортних квот;
4) інші багаточисельні заходи лібералізації світової торгівлі.
З часу заснування ГАТТ регулярно відбуваються переговори країн-учасниць стосовно актуальних проблем лібералізації світової торгівлі. В 1986 році в Уругваї почався восьмий раунд переговорів в рамках ГАТТ, який завершився в грудні 1993 року. Основні питання, які розглядалися країнами учасницями, торкалися знищення торгівельних бар'єрів і субсидій в сільському господарстві; усунення бар'єрів в торгівлі послугами (на послуги припадає біля 20% світової торгівлі) та обмежень щодо залучення іноземних інвестицій; запровадження на міжнародній основі визнання і сертифікації патентних, авторських прав, прав на торгову марку тощо; створення Світової організації торгівлі (СОТ) в межах
Loading...

 
 

Цікаве