WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

бази.
Виходячи з цього, на першій стадії реформи можливі негативні наслідки для економіки країни в результаті скорочення фінансування державних видатків, або зростання бюджетного дефіциту. Четверте: ймовірність позитивного чи негативного впливу податкової реформи на соціально-економічні процеси в країні залежатиме від узгодженості чи неузгодженості податкової політики з іншими соціально-економічними факторами. Тобто виникає необхідність комплексного реформування економічної політики, особливо якщо йдеться про переорієнтацію загальної економічної системи, як в країнах з перехідною або трансформаційною економікою. П'яте: засоби податкового стимулювання (податкові пільги) мають суперечливий вплив на економічний розвиток. З одного боку вони стимулюють інвестиційні процеси, структурні зміни, з іншого - впливають на умови конкуренції, відкривають можливості для зловживань та ухилення від податків. Практика свідчить, що найбільший ефект від їх запровадження досягається протягом перших років, тому необхідна гнучкість в застосуванні податкових пільг. Так США в 1996 році скасували податковий кредит, а в 1971 році відновили його дію. Шосте: високі податкові ставки не є самі по собі негативною характеристикою системи оподаткування (в Швеції ставка на прибуток з корпорацій становить зараз 28%, до 1991 року - 52%, ставка ПДВ - 25%). Рівень податкового навантаження залежить також від загального рівня добробуту в країні, традицій оподаткування, рівномірності розподілу податкового тягаря, характеру використання податкових надходжень. Сьоме: зниження податкового рівня повинно ґрунтуватись на такому зниженні державних видатків, яке позитивно вплине на соціально-економічні процеси.
Беручи до уваги відкритість економіки та свободу переміщення факторів виробництва, проблему внутрінаціонального оподаткування необхідно розглядати в глобальному масштабі. Дисбаланс у ставках оподаткування різних країн, призводить до переміщення капіталів та трудових ресурсів в країни з найбільш сприятливим податковим кліматом, що в свою чергу негативно відбивається на економіці країни, яка втрачає капітал та трудові ресурси.
Виходячи з цього першочерговим завданням податкових реформ на сучасному етапі економічної глобалізації постає податкова гармонізація, координація національних податкових політик, зближення рівнів оподаткування, засобів визначення податкової бази, характеру податкових пільг, які надаються. Активну роботу в цьому напрямку веде ЄС, намаганням якого є усунення податкових кордонів. Однак на практиці гармонізація здійснюється набагато повільніше, ніж передбачалось, оскільки країни-учасники не мають бажання поступатись суверенним правом стягувати і розпоряджатись податками. Тому в даному питанні не вдалось досягти певних результатів.
Зусилля ЄС зосередились на двох головних напрямках: гармонізація ставок податку на додану вартість і запровадження акцизних зборів та уніфікація податків на доходи від цінних паперів і депозитів у банківських установах.
Країнами ЄС також ведеться робота по укладанню міжнародних податкових угод з "третіми" країнами, що в 90-х роках стало важливим фактором стимулювання припливу іноземних інвестицій до Західної Європи.
Іноді непорозуміння між країнами виникають через невідповідність методів розрахунку обсягів прибутку, що підлягає оподаткуванню. Країни в своїх національних законодавствах по-різному трактують поняття амортизації, капіталізації доходів, збитків, резервів та запасів, оцінки активів та пасивів, що так чи інакше впливає на обсяг чистого прибутку.
В цілому стратегія ЄС у сфері податкової гармонізації має на меті такі цілі: сприяти підвищенню конкурентоспроможності європейських фірм на світовому ринку; забезпечити податковий нейтралітет на рівні ЄС та не допускати диспропорцій, які виникають в результаті тих чи інших дій країн-учасниць; удосконалити національні податкові законодавства з метою зробити їх більш відкритими, простішими і стабільнішими; посилити податковий контроль за діяльністю компаній.
Дані заходи повинні зміцнити сформовані спільні ринки капіталів, праці, товарів та послуг в межах ЄС, що забезпечить додаткові фактори економічного зростання. Однак не можна повністю уникнути конкуренції податкових політик, беручи, до уваги інші індустріальні розвинуті країни та країни, які розвиваються і всіляко будуть заохочувати надходження до національних економік закордонних інвестицій. Проблематичною на наш погляд є і швидка гармонізація прибуткового оподаткування в самих країнах ЄС, а також кардинальне зменшення переливу капіталу між країнами.
Підтвердженням цієї думки є безпосередній зв'язок прямих іноземних інвестицій і зовнішньої торгівлі, який має втілення в тому, що першими кроками на шляху інтернаціоналізації є товарний експорт, створення збутових філій за кордоном та інші; форми контрактних взаємовідносин з іноземним партнером, а потім здійснюється перехід до прямих інвестицій в закордонне виробництво. Тобто перелив капіталів в тій чи іншій формі має залишитись як об'єктивність економічної співпраці.
Тобто актуальною залишається різниця в оподаткуванні та привабливість іноземних інвесторів щодо розміщення капіталів в країні з порівняно низьким рівнем оподаткування. В даному випадку інструментами податкового стимулювання є зниження ставки податку, податкові угоди з іншими країнами, зняття податків на реінвестиції, безмитний імпорт обладнання та сировини, прискорена амортизація, податкові кредити.
Отже, саме податок на прибуток в останні десятиріччя знаходиться в центрі уваги економістів як важливий стимул накопичення капіталу та його міжгалузевого переміщення (тобто інвестиційного процесу - основи економічного росту. Таке твердження в повній мірі можливо віднести і до міжнаціональної міграції капіталу. Так, проведене Комісією ЄС опитування 8 тис. багатонаціональних компаній показало, що 48% вважають вирішальним фактором при формуванні виробничих інвестиційних проектів проблеми оподаткування, а серед компаній в фінансовій сфері - 78%. Хоча необхідно зазначити, що вказане співвідношення слід сприймати з деякою долею умовності, особливо стосовно вибору здійснення інвестування в країни з нестабільними соціальними та політичними умовами розвитку чи в країни зі стабільною відповідною ситуацією. Однак для аналізу доцільно допустити позитивні неекономічні умови в країні - імпортері інвестицій.
Важливе значення податку на прибуток у визначенні інвестиційної тавсієї господарської діяльності окреслює достатньо жорсткі рамки його фіскальної дії. Занадто високе оподаткування призводить до послаблення інвестиційної діяльності, що потребує відношення до цього податку як до стимулюючого фактора господарської діяльності. Тому в розвинених країнах доля податку на прибуток від корпорацій в загальних податкових надходженнях є незначною.
Підходи до оподаткування в розвинутих країнах характеризуються насамперед неупередженим ставленням до податкового навантаження національних та закордонних товаровиробників, пільгове відношення в
Loading...

 
 

Цікаве