WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

Стан податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності - Дипломна робота

надходження (59,95%) складають податок на додану вартість та акцизні збори [ ].
На відміну від країн Балтії, які орієнтувались на радикальні та швидкі перетворення при трансформації економік, в країнах СНГ виявилась структурна негнучкість економіки, затяжний характер має неконкурентоспроможність національних товаровиробників і як результат відбувається активізація протекціоністських підходів для захисту вітчизняного товаровиробника. Наприклад, окрім підвищення загального рівня тарифу на початку 1996 року до 14%, Росія приймала протекціоністські заходи для захисту і окремих груп товарів: в січні 1994 р. і в серпні 1998 р. товари оподатковувались спеціальним 3% податком, з лютого 1993 р. вводились ставки акцизного збору на імпорт алкоголю, тютюнових виробів, легкових автомобілів, ювелірних виробів, алмазів, одягу з натуральної шкіри та хутра, які відрізнялись від ставок збору на вироби національного виробництва (від 10% на моторне паливо до 400% - на алкоголь.
Однак занадто рішучі протекціоністські заходи призвели до переходу значної кількості імпортних операцій в "тіньовий" сектор економіки, тобто реального захисту національного товаровиробника не відбулось поряд з втратою бюджетних надходжень. Так, в Росії незареєстрований імпорт оцінювався в 1993 р. сумою 6 млрд. дол. США, в 1994 р. - 8 млрд. дол. США , в 1996 р. - 24% від загального обсягу російського імпорту, тобто 14,7 млрд. дол. США (загальний обсяг російського імпорту складав 61,2 млрд. дол. США разом з бартером та "човниковою" торгівлею) [ ].
Якщо проаналізувати попередньо наведені приклади та механізми дії митного тарифу, слід зауважити, що дана ситуація призвела насамперед до негативних наслідків щодо надходження коштів до бюджету країни. Погіршення фінансових результатів відчули і легальні імпортери. Щодо споживачів, то їх попит на імпортні товари та послуги був задоволений нелегальним імпортом, хоча про задоволення попиту необхідно говорити з поправкою на якість товарів (послуг).
Таким чином, виникає необхідність пошуку компромісу між протекціонізмом та лібералізацією зовнішньоекономічної діяльності. До цього країни які розвиваються підштовхує бажання інтегруватись до діючих міжнародних економічних союзів, що в свою чергу потребує загально прийнятого в світовому співтоваристві рівня відкритості національної економіки. Це обумовлює постійні зміни рівня протекціонізму на користь тенденцій лібералізації. Наприклад, Киргистан при підготовці до входження в СОТ, різко зменшив митні збори та повністю їх відмінив на ряд товарів.
Необхідно зазначити, що підходи до застосування податкового регулювання зовнішньоекономічної діяльності в значній мірі залежать від участі країни в тому чи іншому економічному угрупованні, або бажання стати членом такого угруповання. Проте в багатьох випадках досить значні відмінності в рівнях митного оподаткування різних країн не є перешкодою до їх участі в економічних союзах. Тобто, дана економічна характеристика країни не є вирішальною при здійсненні міждержавних економічних стосунків. За умови не входження країни в якійсь економічний союз, до цієї країни члени союзу можуть застосовувати підвищені ставки митних тарифів. Якщо країна не захищає свої економічні інтереси відповідним чином (до того ж якщо вона економічно слабше розвинута), то в даному випадку митно-тарифна політика не виконує своєї основної функції - захисту національних інтересів держави. Прикладом можуть бути Угорщина, Польща, Чехословаччина - лідери реформ, які на початковому етапі процесу переходу від централізованої планової до ринкової економіки активно лібералізували зовнішньоторговельну діяльність. Однак через певний час виявилось, що країни Заходу скоріше прихильні до декларування ідей вільної торгівлі, ніж до дотримання їх.
В результаті, непередбачені бар'єри при виході на ринки західних країн та внутрішні проблеми, змусили ці країни дещо відступити в процесі лібералізації і повернутись в деякій мірі до політики протекціонізму.
Насамперед для країн, що розвиваються, в тому числі для України, корисною є політика митно-тарифного регулювання, спрямована на прискорення економічної трансформації та зміцнення позиції національної економіки. В даному випадку йдеться про необхідність підтримки пріоритетних галузей господарства, які неконкурентноспроможні на цей час. До того ж, аналіз трансформаційних процесів в багатьох країнах з перехідною економікою свідчить про попередній, досить жорсткий захист вітчизняного ринку від зовнішньої конкуренції з подальшими процесами лібералізації. Доцільним є твердження У. Ківікарі про необхідність заміни квот та ліцензій ефективними тарифами при розвитку процесів лібералізації економіки .
2.2. Вплив внутрішнього оподаткування на зовнішньоекономічні відносини
Сучасні підходи до функціонування податкових систем в різних країнах спираються основною мірою на теоретичні постулати економіки пропонування, тобто боротьби з кризовими явищами шляхом радикального зниження податкових ставок. Однак необхідно відмітити, що існування в податкових системах пільг (підходи кейнсіанської теорії) говорить про синтез на практиці засобів і форм оподаткування, які запропоновані представниками альтернативних теоретичних концепцій. Оптимальною ставкою прибуткового податку у світовій практиці вважається податкова ставка в межах 20-40%. В процесі неоконсервативних реформ в середині 80-х - початку 90-х років ставки прибуткових податків були знижені та були встановлені в країнах ОЄСР в середньому на рівні 36% для податку на прибуток корпорацій та 47% для особистого прибуткового податку.
Лібералізація податкових ставок повинна бути розрахована на довгострокову дію даного механізму щодо збільшення податкових надходжень в бюджет, які на початку зменшаться. Внаслідок зменшення ставки податку прибутки громадян та підприємств зростуть, збільшаться заощадження та інвестиції . Однією з цілей податкової реформи стала відміна широкого кола пільг різним компаніям і окремим галузям економіки. Альтернативними були підходи щодо високих податків та великої кількості податкових пільг, або низькі податки та відміна податкових пільг.
Аналіз методологічних принципів проведення реформ національних податкових систем у розвинутих країнах дає можливість сформулювати деякі основні аспекти та наслідки їх здійснення. По-перше: успішними вважаються тільки ті податкові реформи, які призводять до змін в системі оподаткування відповідно до потреб соціально-економічногорозвитку країни. По-друге: найкращих наслідків досягають ті реформи, що відбуваються у фазі економічного піднесення, коли інвестиційні рішення господарюючих суб'єктів доповнюються зменшенням рівня оподаткування. Так майже всі реформи у США, що мали на меті зниження податків, проводились на початку або на передодні циклічного піднесення. По-третє: початковим результатом зменшення податкових ставок є зменшення бюджетних надходжень, а тільки через певний час підвищення рівня бюджетних доходів за рахунок розширення податкової
Loading...

 
 

Цікаве