WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Податок на додану вартість - Курсова робота

Податок на додану вартість - Курсова робота

загальною сумою закупівель.
Податок з обороту також стягується з валового обороту, але вже на всіх ступенях руху товарів. Із цим пов'язаний значний недолік податків цієї групи - кумулятивний. ефект,який полягає в тому, що в об'єкт оподаткування включаються податки, котрі були сплачені раніш, на попередніх етапах руху товарів. Податок на добавлену вартість сплачується на всіх етапах руху товарів, але об'єктом оподаткування виступає вже не валовий оборот, а добавлена вартість, що зберігає переваги податку з обороту але в той самий час ліквідує його головний недолік - кумулятивний ефект.
Податок на добавлену вартість дуже поширений у країнах Західної Європи. В Україні, як уже згадувалося, ПДВ був введений у 1992 р. Чому саме цей податок набув такої популярності? Розглянемо його переваги та недоліки.
Податок на добавлену вартість має високу ефективність із фіскальної точки зору. Широка база оподаткування, яка включає не тільки товари, але й роботи і послуги, забезпечує надійність та стабільність бюджетних надходжень від цього податку. Універсальні ставки полегшують як обчислення податку для його платників, так і контроль податкових органів за правильністю та своєчасністю сплати останнього. Стягнення ПДВ на всіх етапах руху товарів, робіт, послуг має наслідком рівномірний розподіл податкового тягаря між усіма суб'єктами підприємницької діяльності. Крім того, оподаткування добавленої вартості, а не обсягу реалізації, сплата податку пропорційно вартості, знову створеній саме на цьому етапі виробництва товару, наближають ПДВ до прямих податків з точки зору прогресивності об'єкта оподаткування.
Недоліками ПДВ є значний його вплив на загальний рівень цін та регресивність, особливо щодо малозабезпечених верств населення.
Обчислення та стягнення ПДВ потребують чіткого визначення об'єкта оподаткування - добавленої вартості. Вона є часткою повної вартості товару чи послуги. Повна вартість товару чи послуги має такі складові частини: по-перше, вартість сировини та матеріалів, а також послуг виробничого характеру, що відносяться на собівартість; по-друге, заробітна плата працівників, які займаються виготовленням цього товару чи наданням послуги; по-третє, прибуток. Очевидно, що перша складова частина вартості товару чи послуги не залежить від зусиль виготовлювача, вона суто арифметично включається в певну. Вартість товару чи послуги. У свою чергу, заробітна плата і прибуток
є тими частинами повної вартості, які створюються на цьому етапі в процесі виробництва, а тому є добавленою вартістю. Обчислити її обсяг можна двома методами: перший - від повної вартості відрахувати вартість сировини матеріалів та. послуг виробничого характеру; другий - скласти величини заробітної плати і прибутку, Найзручнішим, а тому найпоширенішим .методом є перший, він застосовується в нашій державі. Обчислення добавленої вартості на кожному етапі виробництва товарів і надання послуг дає змогу уникнути подвійного оподаткування і створює умови для рівномірного включення податку в ціни товарів та послуг. на всіх, етапах їх виробництва й реалізації.
Згідно з двома методами обчислення добавленої вартості суму податку на добавлену вартість можна вирахувати в чотири способи залежно від того, як застосовується податкова ставка. до об'єкта оподаткування:
Четвертий метод обчислення податку на добавлену вартість дістав назву податкового кредиту, або методу розрахунків-фактур. Саме він, свого часу прийнятий країнами Європейського Союзу (ЄС) при запровадженні ПДВ, найпоширеніший у практиці оподаткування. Його переваги над іншими методами полягають у наступному: немає необхідності в обчисленні величини добавленої вартості, завдяки чому полегшується контроль не тільки податкових органів, але й самих платників за правильністю обчислення ПДВ; крім того, це дає змогу встановлювати менший інтервал між строками сплати податку, а в платників виникає заінтересованість у правильному визначенні суми податку, який вони сплачують постачальникам та виконавцям робіт (послуг).
Для обчислення податку на добавлену вартість може застосовуватись як одна, так і декілька ставок. 3 точки зору податкової адміністрації найкраще мати єдину уніфіковану ставку, щоб полегшити контроль за стягненням податку. Але, як правило, існують декілька ставок на різні групи товарів; що зумовлюється соціально-політичними чинниками.
В Україні порядок обчислення і сплати регламентується такими документами:
Декретом Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" від 26 грудня 1992р. № 14-92;
Декретом Кабінету Міністрів України "Про внесення змін та доповнень до деяких декретів Кабінету Міністрів України про податки" від 30 квітня 1993 р. № 43-93;
Законом України "Про внесення змін до декретів Кабінету Міністрів України "Про податок на добавлену вартість" та "Про акцизний збір"" від 19 листопада 1993 р.;
Інструкцією Головної державної податкової інспекції України "Про порядок обчислення і сплати податку на добавлену вартість" від 10 лютого 1993 р; № 3 та ін.
Основні елементи податку на добавлену вартість, який стягується в Україні, зображені на мал. 1.
Якщо здійснювати оцінку ПДВ, який стягується в Україні, слід зазначити його ефективність лише у фіскальному аспекті. В умовах відсутності об'єктивних чинників, таких, зокрема, як розвинуті ринкові відносини, система автоматизованого контролю тощо, переваги цієї форми оподаткування не проявляються.
2.Об`єкт і суб`єкт оподаткування
Згідно закону "Про податок на додану вартість" платниками ПДВ є як суб'єкти, так і не суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) за умови, якщо обсяг їхніх оподатковуваних операцій з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого періоду за останні дванадцять календарних місяців перевищував 1200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Сплачують податок також особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України, в тому числі фізичні особи - на підакцизні товари, в обсягах вартістю понад 200 євро, та які здійснюють підприємницьку діяльність з торгівлі за готівку (крім фізичних осіб за умови сплати ринкового збору). Категорію платників податку на додану вартість поповнюють особи, які на митній території України надають послуги, пов'язані з транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України; особи, відповідальні за внесення податку до бюджету по об'єктах оподаткування на залізничному транспорті, визначені у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України; особи, які надають послуги зв'язку і здійснюють консолідований облік доходів та витрат, пов'язаних з наданням таких послуг та отриманих (понесених) іншими особами, що знаходяться в підпорядкуванні перших.
Об'єктом оподаткування податком на додану
Loading...

 
 

Цікаве