WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Витрати виробництва та обігу та порядок їх віднесення до валових витрат - Курсова робота

Витрати виробництва та обігу та порядок їх віднесення до валових витрат - Курсова робота

оплатою власне вартості нематеріального активу), а також про проведення експертизи зазначених нематеріальних активів;
1.2.2. іншими установами та організаціями (у тому числі органами державної влади), які в установленому законодавством порядку надають послуги з:
- забезпечення прав інтелектуальної, в тому числі промислової власності (одержання, підтримка дії та продовження терміну дії охоронних документів, реєстрація договорів про передачу права інтелектуальної, в тому числі промислової власності, та ліцензійних договорів на використання об'єктів інтелектуальної, в тому числі промислової власності, тощо);
- розгляду суперечок щодо охорони прав інтелектуальної, в тому числі промислової власності, платника податків, а також прав, набутих за ліцензійним договором;
1.2.3. фізичними та юридичними особами з виплати роялті.
2. Документами, що підтверджують правомірність віднесення зазначених у п.1 витрат платника податків на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів, є:
- типові форми первинного обліку об'єктів промислової власності та раціоналізаторських пропозицій ПВ-1, ПВ-2, ПВ-3, ПВ-4, Р-2, Р-3 та форми державної статистичної звітності №4-нт, №5-нт, №6-нт, затверджені Держкомстатом України;
- рішення Держпатенту України про реєстрацію договору про передачу права на інтелектуальну, в тому числі промислову власність, і/або ліцензійного договору на використання об'єктів інтелектуальної, в тому числі промислової власності;
- звіт згідно з Державним стандартом України ДСТУ 3575-97 "Патентні дослідження. Основні положення та порядок проведення";
- патентний формуляр згідно з Державним стандартом України ДСТУ 3574-97 "Патентний формуляр. Основні положення та порядок розроблення".
До витрат, що включаються до собівартості реалізованої продукції (робіт, послуг), а після 1 липня 1997 р. - до валових витрат, належать витрати на рекламу та представницькі витрати. Визначення терміна "витрати на рекламу" та перелік таких витрат наведено у Правилах застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", затверджених Постановою Верховної Ради України від 27 червня 1995 р. №247/95-ВР.
Пунктом 25 "з" Правил застосування Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що "витрати на рекламу - це затрати підприємства, пов'язані з процесом поширення цілеспрямованої інформації про переваги конкретної продукції (робіт, послуг), сповіщення споживачів, створення популярності та попиту на неї для більш оперативного просування цієї продукції (робіт, послуг) на ринках збуту".
До витрат підприємства на рекламу належать:
" розробка і видання рекламних виробів (ілюстрованих прейскурантів, каталогів, брошур, альбомів, проспектів, плакатів, афіш, рекламних листків, листівок тощо);
" розробка і виготовлення ескізів етикеток, зразків фірмових пакетів та упаковки;
" рекламні заходи через засоби масової інформації (оголошення в пресі, передачі по радіо і телебаченню), витрати на світлову, комп'ютерну та іншу зовнішню рекламу;
" придбання, виготовлення, копіювання, дублювання і демонстрація рекламних кіно-, відео- і діафільмів;
" виготовлення стендів, муляжів, рекламних щитів, покажчиків тощо (в сумі амортизації, зносу щодо зазначеного інвентарю);
" зберігання та експедирування рекламних матеріалів;
" оформлення вітрин, кімнат-зразків, виставок-продажів, включаючи відрядження працівників підприємства на виставку продукції підприємства і вартість її зразків, що передані безпосередньо покупцям або посередницьким організаціям відповідно до контрактів і угод безоплатно і не підлягають поверненню;
" уцінка продукції, що повністю або частково втратила первинну якість при експонуванні у вітринах;
" проведення інших рекламних заходів, пов'язаних з діяльністю підприємства.
При цьому не відносяться на собівартість продукції витрати підприємства на проведення реклами в разі визнання її недобросовісною відповідно до чинного законодавства.
Законом про оподаткування прибутку підприємств та Правилами застосуванняцього закону не встановлено обмежень щодо витрат на рекламу, крім витрат на участь у виставках, ярмарках, та витрат на безоплатне передавання зразків і моделей.
Представницькі витрати (організація прийомів, конференцій та інших офіційних заходів, включаючи оплату праці обслуговуючого персоналу), витрати за участь у виставках, ярмарках, вартість безоплатно переданих зразків і моделей відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг) у розмірі, що не перевищує двох відсотків від обсягів реалізації продукції (робіт, послуг) за оподатковуваний період та в цілому за рік.
Із введенням в дію з 1 липня 1997 р. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР внесено зміни також в діючий до цього порядок на відображення по обліку представницьких витрат та витрат на рекламу. Змінено порядок визначення граничної суми витрат на представницькі витрати.
Статтею 5.4 пп.5.4.4 закону визначено, що до валових витрат включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів щодо товарів (робіт, послуг), що продають (надають) такі платники податку.
Розмір витрат на проведення передпродажних та рекламних заходів законом не обмежено.
Витрати на організацію прийомів, презентацій і свят, придбання і розповсюдження подарунків, включаючи безоплатну роздачу зразків товарів або безоплатне надання послуг (виконання робіт) з метою реклами, включаються до валових витрат у розмірах, що не перевищують 2% від прибутку, що підлягає оподаткуванню за попередній звітний період.
Таким чином, з 1 липня 1997 р. не регламентуються витрати за участь у виставках і ярмарках, але витрати на безоплатну роздачу зразків товарів та безоплатне надання послуг з метою реклами обмежені двома відсотками від прибутку, що підлягає оподаткуванню за попередній звітний період.
Введене з 1 липня 1997 р. обмеження представницьких витрат двома відсотками від прибутку, замість двох відсотків від обсягів реалізації, значно зменшило розмір витрат, які можна включити до валових витрат платника податку.
Висновки
Як видно з вищеописаного, тема витрат виробництва та обігу та порядок їх віднесення до валових витрат є дуже важливою в бухгалтерському обліку підприємства. Витрати є чи не найважливішим розділом, який визначає ефективне функціонування будь-якого підприємства. Особливо важливим є питання віднесення витрат підприємств від виробництва та обігу до валових. Це питання потребує кваліфікації і скрупульозного опрацювання з метою запобігання помилок.
Список літератури :
1. Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств", від 27 червня 1995 р. №247/95-ВР.
2. Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97 р. №283/97-ВР
3. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в Україні затверджене Постановою КМУ від 3 квітня 1993 року № 250
4. Лист ДПА України від 27.04.99 р. №6172/7/15-1117// ГК - №23, червень 1999р.
5. Горицька Н. Бухгалтерський облік і відображення у фінансовій звітності витрат відповідно до П(С)БО 16 "Витрати"// Дебет-Кредит, №11/2004.
6. Бастун Л. Платіжний баланс України в 1996 році : аналіз, перспективи. // Вісник НБУ, №1, 1997 , с.24.
7. Оркуш Е. Податковий облік валових доходів і валових витрат // ГК -№14, 1998.
8. Смєян Ю. Представницькі витрати дозволено відносити до валових витрат у розмірі, що не перевищує 2% від прибутку.// ГК - №12, 1998.
Loading...

 
 

Цікаве