WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Інформаційні системи бухгалтерського обліку - Курсова робота

Інформаційні системи бухгалтерського обліку - Курсова робота

за допомогою якої відслідковуються розрахунки з замовниками, то робити те ж саме в рамках бухобліка, напевно, не треба, бухгалтерія може обмежитися просто відображенням проводок по рахунках реалізації, товарів відвантажених, авансів і ін. Часто зустрічається фактор, також, полягає в тому, що на всіх бухгалтерів не вистачає комп'ютерів, а коштів на їхню покупку ні, значить якісь розділи неминуче будуть вестися на папері.
2. У якому порядку автоматизувати розділи. Практика показує, що при великому обсязі робіт з автоматизації краще переводити на комп'ютер окремий розділ, освоюватися з ним, одержувати результат, потім переходити до іншого розділу і так далі, а не намагатися зробити усі відразу. Дуже важливо спланувати порядок автоматизації розділів, щоб не виходило так, що якийсь розділ автоматизується, а потім його знову приходиться донастроювати, щоб він сполучався з іншими, на що піде додатковий час і гроші. Очевидно, що майже в більшості випадків починати треба з ведення головної книги, журналу хозоперацій, розрахунку податків і складання звітності - тобто роботи головного бухгалтера.
При виборі масштабів автоматизації є ще один аспект. Він полягає в тому, що інформація, одержувана з бухобліка потрібна й в інших структурних підрозділах підприємства, наприклад у відділі збуту - інформація про стан розрахунків з покупцями і відвантаженню продукції, у відділі постачання - інформація про залишки на складах і їхній номенклатурі (аналітику), прогресивно мисляче керівництво хоче знати про стан дебіторської і кредиторської заборгованості (також в аналітику по боржниках і кредиторам), обсягах реалізації і її структурі, про структуру витрат і багато про що інше. Добре автоматизований бухоблік може дати всю цю інформацію з обліком усіх специфічних вимог, значить потрібно визначити весь обсяг інформації, необхідний для внутрішнього користування в організації і зробити настроювання програми так, щоб ця інформація видавалася, для цього виробляється нарада з зацікавленими службами підприємства і керівництвом і визначається що конкретно й у якому виді їм потрібно. Якщо, наприклад, відділ збуту веде свій облік, а керівництву не до аналізів реалізації і витрат, то інформація для них не потрібна.
Коли бухоблік ведеться колективом бухгалтерів, то, мабуть, що програма по автоматизації бухобліку буде працювати в мережі, де кілька бухгалтерів працюють кожен не своєму комп'ютері. Тому важливо заздалегідь розподілити, який бухгалтер що буде вести, тобто провести чіткий розподіл функцій, щоб згодом, при настроюванні програми кожний на своєму робочому місці мав те, з чим йому працювати.
2.2.3. Етап III. Постановка задачі.
Коли визначено, що буде змінюватися в бухобліку (Етап I) і які розділи в якому порядку будуть автоматизуватися (Етап II), варто чітко визначити, що буде давати на виході впровадження інформаційних систем бухобліка. На виході бухоблік дає:
1. Первинні документи.
2. Облікові регістри для бухгалтерії.
3. Регістри й інформацію для внутрішніх нестатків підприємства (див. попередній етап).
4. Бухгалтерську звітність і розрахунки по податках і інших платежах.
Постановка задачі полягає в тому, що в письмовому виді фіксується конкретний перелік усіх документів і регістрів, необхідних на підприємстві, що повинний видавати автоматизований бухоблік, і вимоги до них, такі як інформація, що міститься в облікових регістрах, і первічці, автоматизованість заповнення первички, звітів і ін. з урахуванням особливостей хоздіяльності. Наприклад у накладних на відпустку товарів в одній фірмі потрібно наявність доларового еквівалента ціні, в іншій фірмі - величина торгової націнки, а в третьої те й інше (чи ні того ні іншого). Відділу збуту може знадобитися відомість відвантажених товарів із указівкою продажної ціни товару і датою відвантаження.
Постановка задачі дуже важлива, оскільки без ясного переліку того, що треба зробити і яким умовам це повиннео задовольняти практично неможливо одержати результат від упровадження ІСБО. Крім того, якщо не зробити заздалегідь чітку постановку задачі, то може вийти, що програма буде настроєна таким чином, що необхідні регістри і первинні документи узагалі виходити не будуть (наприклад, через відсутність необхідної аналітики по рахунках, що встановлюється на самому початку автоматизації), через цього настроювання всієї програми прийдеться заново переробляти
2.4.4. Етап настроювання.
Усі широко розповсюджені програми автоматизації бухобліка (і великі і малі) мають аналогічний набір складених частин, що змінюються, тому, у цілому, правильний процес настроювання будь-якої програми можна, у хронологічному порядку виконання, розписати на наступні етапи:
1. Настроювання (доробка стандартного поставляється з програмою) плану рахунків відповідно до особливостей підприємства, проведеною оптимізацією бухобліка і постановкою задачі.
2. Настроювання (доробка стандартних поставляються з програмою) типових проводок відповідно до особливостей підприємства, проведеною оптимізацієюбухобліка і постановкою задачі. У випадку упровадження великих комплексних програм настроювання кожного розділу бухобліка у своєму окремому модулі необхідно робити окремо з урахуванням специфічних особливостей. Наприклад, у блоці по обліку зарплати доведеться настроювати алгоритми розрахунку різних нарахувань і утримань.
3. Настроювання (доробка стандартних поставляються з програмою) форм первинних документів відповідно до особливостей підприємства, проведеною оптимізацією бухобліка і постановкою задачі. Прикладом може бути настроювання форми акта на списання МБП, що повинний автоматично друкуватися при списанні МБП в експлуатацію, в акті повинна автоматично проставлятися кількість, вартість і ПДВ по МБП, після цього повинні автоматично проводитися проводки по списанню МБП в експлуатацію, списанню ПДВ по МБП на розрахунки з бюджетом і нарахуванню амортизації на МБП. У великих програмах таке настроювання необхідно робити також по кожному розділу бухобліка.
4. Настроювання (доробка стандартних поставляються з програмою) форм бухгалтерської звітності і розрахунків по податках відповідно до особливостей підприємства, проведеною оптимізацією бухобліка і постановкою задачі. При якісній автоматизації бухобліка вся щоквартальна звітність повинна обов'язково складатися автоматично, те, що бухгалтер, ведучи облік на комп'ютері, щокварталу по-старинці складає звіт на папері і витрачає на це додатково велику кількість часу, є вірною ознакою "псевдоавтоматизації". Настроювання форм звітності і податкових розрахунків на реально використовуваний план рахунків і типові хозоперації - процес дуже складний і трудомісткий, при його проведенні варто ввести деяку кількість стандартних на підприємстві хозоперацій у програму для того, щоб потім перевіряти правильність настроювання, звіряючи складені автоматичні розрахунки з ручними на такому умовному прикладі.
Глава III. Відображення надходження товарів на прикладі програми "1С Бухгалтерія".
Розглянемо, яким образом у типовій конфігурації відображається надходження товарів на конкретному прикладі.
1 листопада 2002 р за накладною 9487 від фабрики "Орлан" отриманий товар: штани дитячі 200 штук за ціною 154 грн. і штани чоловічі сірі 400 штук за ціною 288 грн. . Товар оприбуткований на головний склад торгової організації. Для
Loading...

 
 

Цікаве