WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Cтан системи оподаткування фізичних осіб в Україні, її переваги та недоліки, перспективи розвитку - Курсова робота

Cтан системи оподаткування фізичних осіб в Україні, її переваги та недоліки, перспективи розвитку - Курсова робота

відмовляється віддріб'язкових зборів, а надає перевагу тим, які можуть суттєво поповнити скарбницю. Відпрацьовуються також технічні прийоми збирання податків. Свого найвищого розквіту та удосконалення податки набувають в умовах ринкового господарства.
Досліджуючи природу податків, вчені-економісти XVIII-XIX століть підкреслювали такі їхні особливості:
необхідність, яка зумовлена існуванням держави. Податки - це частина доходу від землі та промисловості, яку піддані віддають державі (Д. Рікардо);
законність і відповідність доходам - податки розглядалися як періодичні, встановлені законом внески громадян, зроблені ними відповідно до їхніх доходів на потреби держави (Л. Штейн);
обов'язковість - податки - це примусові платежі;
перерозподільчий характер - за допомогою податків перерозподіляється національний дохід (А. Вагнер).
Найвичерпніше визначення податків було запропоноване у XIX ст. німецьким професором А. Вагнером, який писав, що "Налоги суть принудительньїе взносьі частньїх хозяйств, отчасти идущие на покрьітие общественньїх (государствен-ньіх) расходов, отчасти являющиеся средством изменения распределения народного дохода".
Підставою для стягнення податків вважалося існування та діяльність держави, зокрема надання нею таких послуг, як освіта та охорона здоров'я населення, підтримка непрацюючих членів суспільства, охорона правопорядку, захист кордонів тощо. У XVIII - на початку XIX ст. принцип "послуги - відшкодування" був визнаний головною мотивацією щодо збирання податків. На основі цього доходили висновку: окремі члени суспільства повинні платити податок пропорційно одержаним вигодам від тих послуг, що надає держава.
Проте поширення ідей справедливого оподаткування, сумірного з доходами платників, змусило економістів відмовитися від обгрунтування податків як плати за державні послуги та надати перевагу принципу платоспроможності, який характеризується залежністю суми сплачених податків від розмірів доходів платників. Отже, податки, побудовані за таким принципом, є засобом перерозподілу доходів між багатими та бідними членами суспільства.
Нинішні системи оподаткування передбачають застосування двох зазначених вихідних підстав для обкладання, хоча сфера дії у них різна. Принцип платоспроможності частіше застосовується у загальнодержавному оподаткуванні. Держава вирішує макроекономічні проблеми, піклується про добробут населення та організовує оподаткування на основі реальної здатності населення сплачувати податки. Для місцевого оподаткування більшою мірою характерно застосування принципу "послуга - відшкодування", адже саме на рівні місцевих господарств найпомітнішим є безпосередній зв'язок між сплатою податків і цілями, заради яких вони стягуються.
У конкретних територіальних громадах люди задовольняють майже усі свої найважливіші потреби: користуються послугами лікувальних, освітніх, побутових та інших закладів, використовують засоби сполучення та зв'язку, відпочивають у спеціально облаштованих місцях тощо. Для населення податки асоціюються з необхідністю оплати цих послуг. Крім того, очевидним постає взаємозв'язок між величиною податку і рівнем та якістю послуг, які надаються місцевими властями.
Зусилля багатьох вчених ще за часів виникнення фінансової науки були спрямовані на пошук можливих форм поєднання зазначених двох мотивацій для податків, на обгрунтування засад оптимального оподаткування. А. Сміт у 1776 р. у фундаментальній праці "Дослідження про природу і причини багатства народів" визначив чотири основні правила оподаткування. Так, він писав, що:
по-перше, всі громадяни повинні брати участь в утриманні уряду пропорційно своїм доходам, які вони одержують під захистом та опікою держави. Тобто, треба дотримуватися рівності оподаткування;
по-друге, податки повинні бути чітко визначені, а не довільні. Це означає встановлення строків сплати, способів платежу, сум податків, зрозумілих для платника та всіх інших осіб;
по-третє, податки повинні стягуватися тоді та в такий спосіб, щоб це було вчасно та зручно для платника. Ця необхідна умова оподаткування передбачає зручність справляння;
по-четверте, кожен податок має бути розроблений так, щоб якомога менше вилучати грошей у платників понад той дохід, який він приносить у скарбницю, тобто забезпечити дешевизну справляння податків. Великі витрати на збирання податку роблять сам податок недоцільним.
У ХІХ ст. класичні засади обкладання були розвинуті та доповнені. Швейцарський економіст С. де Сісмонді обгрунтував застосування в обкладанні неоподатковуваного мінімуму доходів (згідно з нинішньою термінологією). Крім того, важливим правилом оподаткування він вважав те, що податки не повинні спріияти відтоку багатства з країни.
Загальновизнаними з боку нинішньої фінансової науки є такі вимоги щодо системи оподаткування:
Економічна ефективність, яка полягає у тому, що податкова система не повинна перешкоджати ефективному розподілові ресурсів.
Адміністративна простота - податкова система повинна бути простою та відносно недорогою.
Гнучкість - здатність швидко (в деяких випадках - автоматично) реагувати на зміну економічних обставин.
Політична відповідність - податкова система повиннабути спроектована так, аби індивіди були переконані у доцільності своїх податкових виплат.
Справедливість - податкова система повинна бути справедливою до всіх індивідів.
Законом України "Про систему оподаткування" визначено засади побудови та призначення вітчизняної системи оподаткування, які значною мірою зумовлені основними напрямками сучасної фінансової політики України, а також віддзерка люють найважливіші проблеми у сфері оподаткування. Законом зокрема зазначено, що основними принципами системи оподаткування є:
стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності за допомогою введення пільг щодо оподаткування прибутку, спрямованого на розвиток виробництва;
обов'язковості - впровадження норм щодо сплати податків і зборів та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
рівнозначності та пропорційності у справлянні податків з юридичних осіб через вилучення певної частки від одержаного прибутку, сплата рівних податків за однакових розмірів прибутку, пропорційно більших податків із більших прибутків;
рівності - недопущення проявів податкової дискримінації, застосування однакового підходу до всіх суб'єктів господарювання;
соціальної справедливості, тобто надання підтримки малозабезпеченим верствам населення за допомогою запровадження обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян і застосування диференційованого та прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі доходи;
стабільності - забезпечення незмінності податків, зборів, їхніх ставок, пільг протягом бюджетного року;
економічної обгрунтованості рівня податків та обов'язкових зборів із урахуванням показників
Loading...

 
 

Цікаве