WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сутність, принципи і напрямки податкової політики держави - Курсова робота

Сутність, принципи і напрямки податкової політики держави - Курсова робота

складали прямі податки. Під час 1921-1923 років були введені промисловий подоходно-майновий і загальний сільськогосподарський податки.
Промисловий податок був введений у 1921 році. Його виплачували промислові виробничі підприємства і кущове виробництво.
Податок складався із патентного і порівняльногозборів. Патентний збір утримувався при видачі патентів на право займатися промисловою і торговою діяльністю. Порівняльним збором обкладався оборот промислових та торгових організацій. При його виплаті враховувалась сума патентного збору. На мій погляд, промисловий податок був першою формою податка з обороту. Поряд з промисловим податком частина прибутку підприємств відраховувалась у вигляді подохідного податку і відрахувань від прибутку.
У 1924 році вводиться подохідно-майновий податок. Він поклав початок розвитку подохідного оподаткування громадян. Оподаткуванню підлягає сукупний дохід, який визначається на основі декларації платника. Ставки податку залежать від розміру доходу, а ставки податку на майно встановлюються окремо. У 1924 році було відмінено оподаткування майна, а подохідно-майновий податок реорганізований в подохідний. Податок на дохід був розділений на дві частини: основну та додатковий, його платників - на окремі категорії і групи. Податок утримувався в твердих ставках, диференційованих по категоріях і групах платників. Додатковий податок встановлювався у прогресивних ставках до сукупного податку, який перевищував відповідний розмір.
У роки НЕПу були введені "комунальні податки і збори": податок з будівель у містах, квартирний збір, збір з власників транспортних засобів, прописний збір. Їх можна класифікувати як місцеві податки та збори. На Україні вперше місцеві податки були введені у 1993 році Декретом Кабінету Міністрів "Про місцеві податки та збори". Ці податки дають можливість враховувати особливості економічного і соціального розвитку окремого регіону, доповнювати дохідну базу бюджету.
Сільське населення в перші роки НЕПу виплачувало податки у натуральній форму з різних видів сільськогосподарської продукції. В 1922 році їх замінили загальним натуральним податком. Крім нього, існували різні платежі та повинності. Для розвитку сільськогосподарського виробництва в 1923 році всі податки були відмінені: замість них уведений загальний сільськогосподарський податок, який з 1 січня 1924 року став виплачуватися тільки у грошовій формі.
Як непрямі податки, використовувались акцизи у вигляді надбавки на ціні товарів. Ставки були диференційовані на товари. Найвищі встановлювалися на товари першої необхідності.
На протязі 1930-1931 років проводилася податкова реформа. Була встановлена двоканальна система платежів до бюджету: податок з обороту і відрахування від прибутку.
До податку з обороту увійшли промисловий, акцизи та інші податки. До відрахувань від прибутку - подохідний податок, власні відрахування від прибутку ті інші. Для державних підприємств були встановлені відрахування від прибутку у розмірі від 10% до 81% фактично отриманого прибутку. Кооперативні організації виплачували подохідний податок, а для сільськогосподарських підприємств сільгосп податок також замінений на подохідний.
У середині 60-х років з'явились негативні тенденції у розвитку економіки. У 1965 році проводиться господарська реформа. Складовою частиною реформи був перегляд взаємозв'язків з бюджетом. Існуюча система платежів до бюджету виконувала тільки фіскальну функцію і не стимулювала виробництво. Тому для підприємств була встановлена плата за основні виробничі фонди і оборотні засоби. Вона виплачувалась із прибутку в залежності від вартості виробничих фондів. Для деяких підприємств (які мали більш вигідні умови для своєї діяльності) вводились фіксовані (рента) платежі. І останнім платежем був вільний залишок прибутку. Він вираховувався, як різниця між загальною сумою прибутку, платою за виробничі фонди і рентні платежі і сумою, яка направлялась у фонд економічної стимуляції. Це на деякий час покращило фінансовий стан підприємств.
Почався пошук нових форм взаємовідносин між державою і підприємствами. Додатково до оплаті за виробничі фонди і рентні платежі була встановлена плата за трудові ресурси; платежі вільного залишку прибутку були замінені на норматив відрахування від прибутку. Нормативи носили індивідуальний характер, встановлювались вищестоящими органами і достатньо часто носили суб'єктивний характер.
Єдиною ефективною формою відносин між державою і платниками можуть бути тільки податки. Тому у 1991 році був прийнятий перший Закон СССР "Про податки з підприємств, об'єднань та організації"
Україна почала формування власної податкової системи з 1991 року, коли був прийнятий Закон України "Про систему оподаткування", який визначає загальні принципи побудови податкової системи, податки, збори і обов'язкові платежі.
У системі формування доходів в ринковій економіці провідною і основною є податкова форма взаємовідносин держави та економічних суб'єктів ( майже 80% від загального обсягу доходів зведеного бюджету України є податкові надходження). (Див.: Додаток 1).
Для того, щоб пізнати суть податкових платежів, важливо визначити основні принципи оподаткування.
- стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції; ( Статтю 3 доповнено абзацом другим згідно із Законом N 285-XIV ( 285-14 ) від 01.12.98 )
- стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;
- обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;
- рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;
- рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);
- соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обґрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та
Loading...

 
 

Цікаве