WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сутність, принципи і напрямки податкової політики держави - Курсова робота

Сутність, принципи і напрямки податкової політики держави - Курсова робота

рівень оподаткування в країні наближається до 100%, то обсяг чистого доходу згідно з гіперболічною кривою прямує до 0.
Суть критерію соціальної справедливості щодо встановлення рівня оподаткування визначається за двома аспектами:
скороченняреальних доходних конкретних платників внаслідок сплати податків та податкових платежів;
повернення частки номінальних доходів до конкретних платників, перерозподілених за допомогою податків через бюджет у вигляді суспільних благ (національна безпека, правопорядок, охорона здоров'я, освіта, благоустрій та інші трансфертні платежі).
Перший аспект критерію соціальної справедливості відображається наступною функціональною залежністю:
РД = НД - А3 Т,
де РД - реальні доходи платників податку4
НД - номінальні доходи платників податку;
А3 - коефіцієнт залежності обсягу реальних доходів платників податку від рівня оподаткування;
Т - рівень оподаткування.
Графічне зображення залежності реальних доходів платників податків від рівня оподаткування відображається на графіку рис. 3.
Із графіка видно, що обсяг реальних доходів безпосередньо залежить від величини рівня оподаткування: чим вищий рівень оподаткування, тим нижчі реальні доходи конкретних платників податку.
Інший аспект критерію соціальної справедливості відображається наступною функціональною залежністю:
СБ = А4 ?Т ,
де: СБ - фінансовані із бюджету суспільні блага і трансфертні платежі;
Т- рівень оподаткування;
А - коефіцієнт залежності суспільних благ від норами оподаткування.
Графічне зображення цієї залежності на рис. 4.
Між рівнем оподаткування та обсягом повернення раніше сплачених податків існує певна параболічна залежність. Причому, збільшення норми оподаткування в державі приводить до абсолютного зростання обсягу трансфертних платежів з бюджету. Але темпи росту фінансованих з бюджету суспільних благ відстають від темпів росту рівня оподаткування.
У реальному суспільно-економічному житті критерії фіскальної достатності, економічної ефективності та соціальної справедливості взаємопов'язані та взаємозалежні.
Для окремих держав імовірні різні варіанти поєднання критеріїв здійснення податкової політики. Все залежить від обраних коефіцієнтів залежностей А1, А2, А3, А4, основою для встановлення яких є економічна доктрина держави.
Важливого значення у проведенні оптимальної податкової політики в державі надається й критерію стабільності. Ніякий закон, навіть найкращий, не запрацює на повну силу, якщо постійно приймати до нього поправки та зауваження. Стабільність податкової політики передбачає незмінність правого регламентування справляння податків та зборів протягом певного податкового періоду. За допомогою цього критерію досягається два позитивних чинники:
суб'єкти господарювання внаслідок існування стабільного законодавства, що регламентує податкові взаємовідносини із державою, в змозі правильно обрати напрямки фінансової стратегії та отримати заплановані прибутки;
покращується податкова робота як платників податків, так і органів державної податкової адміністрації.
Але треба завважити, що податкова політика повинна бути стабільною лише потягом певного податкового періоду. Догматичність норм податкового регулювання суперечить реаліям економічного буття, і неврахування певних соціально-економічних змін у розвитку суспільства може призвести до не передбачуваних наслідків. Тому у податковій політиці необхідно враховувати критерії гнучкості. Він передбачає, що внаслідок певних змін у соціально-економічному бутті суспільства треба змінювати прийоми, методи та форми державного регулювання економіки, зокрема в сфері податків.
Критерій гнучкості діаметрально протилежний критерію стабільності. Критерій стабільності пов'язаний із податковою тактикою державного регулювання, що розробляється на певний проміжок часу, тоді як критерій гнучкості вже є податковою стратегію. Оптимальне врахування цих критеріїв забезпечує нормальні податкові взаємовідносини платників податку та держави.
Виходячи із загальної функції політики держави, мети та завдань податкової політики визначаються головні принципи її організації. До них належать:
1. Забезпечення реалізації головних напрямків державної функції політики на основі ефективного здійснення державної податкової політики, її напрямків та умов реалізації. Державна податкова політика при досягненні кінцевого результату повинна мати те саме спрямування, що й держана фінансова політика
2. Стабільність нормативно-правового забезпечення, яке регулює податкову систему держави, зменшення різних доповнень до законів. Підзаконні акти не повинні суперечити головним законам або указам Президента.
3. Економічна зацікавленість. У сплаті податків повинні бути зацікавлені як платники, так і держава, яка має піклуватися про зростання добробуту населення, виконання в повному обсязі соціальних функцій та ін.
4. Соціальна справедливість як щодо юридичних осіб, так і щодо фізичних.
5. Рівнонапруженість податкового тиску як щодо всіх платників податкових та інших обов'язкових платежів, так і в регіональному аспекті.
6. Принцип вигідності для держави та платника податку. Сутність цього принципу полягає в тому, що платник податку повинен отримати від суспільства таку частку благ або послуг, яка задовольняла б його уяву про їх вартість.
7. Економічна ефективність. Усі витрати, пов'язані з організацією податкової діяльності, вилученням і зборами податків, повинні бути значно меншими, ніж результати цієї роботи.
8. Гнучкість. Державна податкова політика повинна постійно пристосовуватись до чинної економічної системи, відображати зміни, що відбуваються в країні. Але це протидіє принципу стабільності нормативно-правової бази. Головним при здійсненні цього принципу є оптимальність при проведенні будь-яких змін і доповнень.
3.2. Становлення та розвиток податкової системи України.
Україна пройшла доволі довгий шлях, доки податки увійшли в економіку і стали дзеркалом формування бюджету і регулятором підприємницької діяльності. Я вважаю, що історію виникнення податкової системи України з часів СССР можна поділити на декілька етапів.
Після революції, в період громадянської війни податки знаходились у натуральній формі. У жовтні 1918 року ВЦВК був прийнятий закон про натуральний податок. У цей же час були прийняті революційні податки. Місцевій владі було дозволено увести місцеві одночасні надзвичайні революційні податки. В умовах "воєнного комунізму" створюється система натурального господарства, в результаті якої грошові податки не мають реального значення. У грудні 1921 року утримання грошового податку було повністю зупинено і податковий апарат був розформований.
Формування податкової системи починається в період НЕПу. Багатоманітність економіки викликало потрібність у різних формах податків. Основу податкової системи
Loading...

 
 

Цікаве