WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Сутність, принципи і напрямки податкової політики держави - Курсова робота

Сутність, принципи і напрямки податкової політики держави - Курсова робота

підприємництву в США невід'ємною складовою господарського механізму є державне регулювання, основним інструментом якого є податкова політика.
До регулювання економіки, крім федеральних властей, активно залучаються й місцеві органи управління. Вони володіють значними власними джерелами фінансових ресурсів, обсяги яких, до речі, за останні 15-20 років у США суттєво зросли. В країні існує більш як 83 тисячі місцевих органів управління, які мають власну фінансову базу.
Проблема формування дохідної частини бюджетів різних рівнів у США знаходиться на першомумісці.
За допомогою суто економічних регуляторів, до яких належить й оподаткування, держава примушує приймати такі рішення в господарській діяльності, які в найбільшій мірі забезпечують суспільні потреби. Крім виконання фіскальної функції система оподаткування служить інструментом економічного впливу на суспільну виробництво, його структуру, динаміку розвитку та розміщення.
Згідно з конституційним принципом федералізму повноваження щодо стягнення податків у США мають: федеральний уряд, уряди штатів та органи місцевого самоврядування.
Кожен штат має свою податкову систему, над якою законодавчі збори штату здійснюють певну юрисдикцію; федеральний уряд не має права втручатись в цю сферу. Хоча податкові системи штатів мають подібні риси, проте в двох цілком однакових систем немає. тому податкові тягарі в кожному штаті не однакові. До 50% податкових надходжень штатів складають загальний і вибіркові податки з продажу, що є фіксованою надбавкою до роздрібної ціни більшості товарів та послуг, які реалізуються на території даного штату (розмір податку обов'язково вказується в кожному торговому чеку або квитанції за послуги). Середня величина податку з продажу по країні становить трохи більше 4%. Приблизно 35% податкових надходжень складають збори від прибуткових податків з населення штатів і податків на прибутки корпорацій.
У цілому на рівні штатів непрямі податки (податки на споживання) становлять до 60% усіх доходів. Ці податки постійно піддаються критиці з боку платників податків через регресивний характер. Однак, з погляду властей, прямі податки мають перевагу в простоті збору їх. Це справді так, тому що покупець товару ніяк не може ухилитися від сплати податку з продажу: йому просто не продадуть товар. У той же час механізм збору, наприклад, прибуткових податків у штатах вкрай складний через високу мобільність працездатного населення. Багато американців живе в одному штаті, а працює в іншому. Оскільки прибутковий податок, як правило, утримується із заробітної плати за місцем роботи, а розмір цього податку в двох сусідніх штатах може значно відрізнятися (в 6 штатах його зовсім немає), нерідко виникають заплутані ситуації.
Основу бюджетних органів місцевого самоврядування становлять податки на майно (з нерухомої власності) - більш як 80% усіх надходжень.
Податки, що стягуються федеральним урядом, однакові на всій території країни і є основою формування доходів федерального бюджету. Федеральне оподаткування є переважно прямим, питома вага непрямих податків незначна.
Головне місце у федеральній податковій системі США посідають три податки:
індивідуальний прибуток;
на соціальне страхування;
на прибуток корпорацій.
Сукупний збір від цих податків становить більше 90% доходів федерального бюджету. Крім того, на федеральному рівні діє кілька акцизних податків, тобто вибіркових податків з продажу (на бензин, тютюнові вироби, алкогольні напої) та податок на спадщину і дарування.
Федеральний індивідуальний прибутковий податок стягується з усього працездатного населення США. Ним оподатковуються практично всі види доходів, які можуть бути одержані населенням: заробітна плата і допомога; прибуток від приватної підприємницької діяльності; відсотки за внесками в кредитно-ощадні установи; дивіденди; рента; допомога по безробіттю, що виплачується приватним компаніям. Не підлягають оподаткуванню доходи від відсотків, які отримують утримувачі деяких видів цінних паперів, що випускаються урядами штатів. Частково оподатковуються пенсії та допомога з соціального страхування.
Кожний платник податків має право на ряд знижок і відрахувань із свого валового доходу перед нарахуванням податку. Перш за все, існують так звані персональні відрахування.
Окрім персональних відрахувань, платники податків мають право робити ряд цільових знижок із свого доходу, який підлягає оподаткуванню. Найбільше значення мають п'ять статей таких знижок.
У такий спосіб дозволяється вираховувати із валового доходу частину витрат на лікування та інше медичне обслуговування, яке перевищує 7,5% цього доходу за минулий рік.
Значна частина американців купує приватні житлові будинки на виплату, використовуючи спеціальний банківський кредит, що надається на строк до 30 років, але під високі річні відсотки. Виплати цих відсотків також вираховується із річних доходів. Крім того, дозволяється вираховувати частину виплат відсотків за споживчим кредитом. Вираховуються із річного доходу кошти, виплачені у формі податків штатним і місцевим органам влади, а також пожертвування всіляким неприбутковим організаціям, головним чином, - релігійного та добровільного спрямування. Замість того, щоб робити всі ці знижки за статтями, платник податків на свій вибір має право застосовувати так звану стандартну знижку, розмір якої залежить лише від сімейного стану, але не від величини доходу або яких-небудь статей витрат.
Після того, як платник податків зробив усі дозволені законом вирахування із свого валового річного доходу, сума, яка залишилася, безпосередньо оподатковується прибутковим податком. Другим за значенням із федеральних податків є податок на соціальне страхування, що стягується лише з доходів від заробітної плати і дарування. Цей податок має ряд специфічних рис. Перш за все, він стягується в рівних частинах з робітників, наймодавців та підприємців. Це означає, що підприємець сплачує за кожного зайнятого в нього на підприємстві суму, яка дорівнює розміру податку, що стягується з даного робітника. До того ж податком на соціальне страхування оподатковується не вся зарплата, а лише частина її до певного рівня, встановленого в законодавчому порядку.
Збори від цього податку за законом визначено винятково для виплати пенсій престарілим, інвалідам, сім'ям, котрі втратили годувальника, і можуть бути використані на інші заходи.
Третім великим федеральним податком є податок на прибуток корпорації. Ним оподатковується валовий перерозподільний прибуток корпоративного бізнесу. Прибуток у розмірі 50 тис. дол. оподатковується за максимальною ставкою - 34%.
Збір податків в умовах надзвичайно високої правової регламентації економічної і фінансової сфер є дуже складним завданням.
З офіційного погляду, система сплати податків у США базується на принципі добровільності. Проте можна вважати, що таке
Loading...

 
 

Цікаве