WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Впровадження та розвиток системи національних рахунків в Україні - Курсова робота

Впровадження та розвиток системи національних рахунків в Україні - Курсова робота

споживчого кошику, який становить набір товарів та послуг, що характеризують типовий рівень і структуру річного (місячного) споживання домогосподарств, і використовуються для розрахунку прожиткового мінімуму. Склад споживчого кошику фіксується на рівні базового року.
ІСЦ розраховується за базовою вагою. В макроекономічній літературі його називають індексом Ласпайреса і визначають за формулою
, де і - рівень цін і-го блага відповідно у базовому (0) та поточному (1) роках; - кількість і-го блага відповідно у базовомуперіоді.
Обмеженість цього індекса полягає у тому, що використовуючи споживчий кошик базового року ( ), поза увагою залишаються зміни, які відбулися у структурі споживання в поточному році.
Індекс цін виробника (ІЦВ) - індекс промислового виробника - відображає зміну цін, що їх встановлюють виробники для продажу товарів на внутрішньому та зовнішньому ринках. Ціни виробників не враховують податку на додану вартість та акцизних зборів. Для спостереження за цінами виробників здійснюють вибірку з-понад двох тисяч підприємств, яка охоплює близько 6 тис. видів продукції всіх галузей промисловості. Під час дослідження реєструють ціни, що фактично склалися на 20 число поточного місяця. На першому етапі обробки даних обчислюють індивідуальні індекси кожного виду промислової продукції. Потім їх агрегують в індекси товарних груп, індекси підгалузей і галузей промисловості. Щоб агрегувати індекси, ціни зважають відповідно до структури виробництва промислової продукції в попередньому місяці. У цілому за рік цей індекс визначають як відношення поточного обсягу виробництва в грошовій формі до обсягу виробництва в попередньому чи іншому базовому році.
Дефлятор ВВП, або індекс Пааше, відображає зміну цін на всі товари та послуги, вироблені в економіці. Індекс Пааше (Ip) визначається за формулою
,
де - кількість і-го блага, спожитого в поточному періоді. Якщо замість і-го блага підставити весь набір благ, що вміщує в собі ВВП, то матимемо індекс - дефлятор ВВП.
, де Dввп - дефлятор ВВП;
ВВПн - номінальний ВВП; ВВПр - реальний ВВП.
Цей індекс теж має похибки, він як видно із формули, фіксує обсяг набору благ, створених у суспільстві у поточному періоді, і не відображає тих змін, які відбулися у їх структурі стосовно базового року.
Частково недоліки індексів Ласпейреса та Пааше усуває індекс Фішера, який визначається за формулою
, де IF - індекс Фішера,
IL - індекс Ласпейреса, IP - індекс Пааше.
Відношення величини поточного економічного показника до його значення в попередньому періоді, взятому за базу підрахунку, називають темпом економічного зростання.
Відношення приросту величини економічного показника за певний проміжок часу до його попереднього рівня, що приймається за базу відрахунку, називають темпом приросту.
Для показників динаміки економічної кон'юнктури часто використовують саме темпи приросту. Так, наприклад, рівень інфляції ( ) визначається як темп приросту цін, тобто
,
де Р1 - середній рівень цін поточного року;
Р0 - середній рівень цін базового року. [19, 20, 24]
Розділ VII
Із нових макроекономічних показників розглянемо індекс людського розвитку (ІЛР), індекс економічної свободи (ІЕС) та рівень глобалізації (РГ).
1. Індекс людського розвитку (ІЛР) - інтегральний показник, який акумулює в собі такі показники:
1) тривалість життя;
2) грамотність та охоплення навчанням;
3) ВВП на одну особу за паритетами валют, співвідношенням цін на "споживчий кошик", що складається з декількох сотень товарів та послуг.
ІЛР вимірюється у відносних величинах: 0<ІЛР<1.
Місце країни в загальносвітовому рейтингу визначається в порядку зменшення названих вище зведених показників. Для України цей індекс почали визначати з 1993 р. В 1993 та 1994 рр. Україна за цим показником займала 45-те місце, в 1995 р. - 54-те, 1996 р. - 80-те, 1998 р. - 102-ге, 1999 р. - 91-ше, 2000 р. - 78-ме місце. Розглянемо детальніше складові ІЛР:
1) тривалість життя. Цей показник визначається як очікуваний при народженні. Він вимірюється кількістю років, які може прожити новонароджений, якщо впродовж його життя рівень смертності залишатиметься таким самим, яким він був при народженні. В Україні цей показник на кінець 90-х рр. дорівнював 68.1 року. Найвищі показники тривалості життя в Україні були в 1969-70 рр. - 70.8 та в 1989-90 рр. - 70.7 років. Найнижчі - в 1995-96 рр. - 66.9. Найвищий показник тривалості життя серед 162 країн світу у Японії - 80.8 року. Найнижчий у Сьерра-Ліоне - 38.3. Середньосвітовий показник тривалості життя на кінець ХХ ст. - 66.7 року. Але в країнах, що займають 1-26 місця за рейтингом ІЛР, цей показник перевищує 75 років.
2) грамотність та охоплення навчанням. Грамотність - показник, що застосовується до населення віком від 15 років і старше і передбачає уміння читати й писати нескладні тексти. На початку ХХІ ст. Цей показник в Україні дорівнював 99.6 %. Цей показник вельми важливий для країн, що розвиваються, де в середньому більше 27 % населення старше 15 років безграмотне. В середньому в світі неграмотних 20.8 %.
Охоплення навчанням - показник, який характеризує відношення кількості тих, хто навчається (незалежно від віку) в навчальних закладах І-ІІІ рівнів освіти (початкової, середньої та вищої) до чисельності тих вікових груп, які мали бути охоплені цією освітою. В країнах Заходу в кінці ХХ ст. Цей показник дорівнював 94 %, в Україні - 76-78 %.
3) ВВП на одну особу - найслабша ланка в структурі ІЛР для України. За цим показником наша країна займає 96 місце серед 162 країн світу. Цей показник становить менше половини світового рівня (49.5 %) і в грошовому доларовому виражені за паритетом купівельної спроможності в кінці ХХ ст. дорівнював 3458 дол. США. Найвищий показник мала держава Люксембург (42769 дол. США), на другому місці США - 31872 дол., на третьому Норвегія - 28433 дол. Причина такого вразливого для України становища полягає насамперед у двократному зниженні ВВП з 1990 по 1999 р.
2.Індекс економічної свободи (ІЕС) - агрегований показник, що включає десять факторів, які, в свою чергу, мають складну структуру і засвідчують рівень втручання уряду в економіку. Чим сильніший урядовий вплив на економіку, тим менший рівень економічної свободи, отже, чим вищий показник з будь-якого фактора, тим нижчий рівень свободи, і навпаки.
Фактори, що визначають ІЕС:
1) торговельна політика, про ступінь свободи якої засвідчують такі показники:
o середній рівень тарифів;
o наявність нетарифних бар'єрів;
o корупція митних служб;
2) політика оподаткування, яка характеризується:
o величиною податкової ставки на найвищі доходи;
o величиною податкової ставки на середні доходи;
o максимальною податковою ставкою на доходи
Loading...

 
 

Цікаве