WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБухгалтерський облік, Податки → Впровадження та розвиток системи національних рахунків в Україні - Курсова робота

Впровадження та розвиток системи національних рахунків в Україні - Курсова робота

застосування ЕОМ і математики у розробці СНР.
Цей етап має свої віхові під етапи:
1947 р. - оприлюднено доповідь ООН, у якій було сформульовано основні принципи національного рахівництва і запропоновано досить складну СНР.
1951 р. -запропоновано "Спрощену систему національних рахунків", поява якої зумовлена складністю збору інформації, необхідною для реалізації СНР (1947 р., Р. Стоун).
1952 р. - запропоновано "Стандартну СНР".
1953 р. - підготовлено "Систему національних рахунків та допоміжних таблиць", яка стала першим стандартом ООН в галузі національного рахівництва.
1968 р. - запроваджено другий стандарт ООН в галузі національного рахівництва.
СНР 1968 р. окрім традиційних рахунків національного доходу і національного продукту включала нові:
o міжгалузевий баланс;
o баланс міжгалузевого багатства;
o систему показників руху фінансових ресурсів;
o рахунки для п'яти секторів економіки.
Вона вміщувала рекомендації для складання СНР країнам, що розвиваються.
1970 р. - розроблено європейський варіант СНР, адаптований до потреб найбільш розвинених європейських країн.
1993 р. - статистична комісія ООН ухвалила та запровадила нову СНР, робота над якою тривала близько 10 років.
СНР 1993 р. вміщує в собі понад 500 стандартних рахунків та 26 допоміжних таблиць. Укладаються вони, як і в бухгалтерському обліку, за принципом подвійного запису.
Усі рахунки системи поділяють на три класи.
І клас - консолідовані рахунки, які характеризують основні макроекономічні пропорції:
1) рахунок валового внутрішнього продукту і витрат на нього;
2) рахунок національного доходу і його розподілу;
3) рахунок фінансування капітальних затрат;
4) рахунок зовнішніх операцій.
Рахунки ІІ класу створюються на основі І класу стосовно виробництва, споживання та капіталоутворення окремих продуктів і послуг. Сюди входять рахунки:
1) для ринкових продуктів та послуг;
2) інших (неринкових) продуктів та послуг;
3) галузей, що виробляють товари;
4) виробників послуг приватних некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства;
5) обслуговування одних домашніх господарств іншими.
Рахунки ІІІ класу є рахунками доходів, витрат і фінансування капітальних вкладень. Вони включають:
1) для не фінансових корпоративних та напівкорпоративних підприємств;
2) фінікових установ;
3) органів державного управління;
4) приватних некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарство;
5) домогосподарств а також приватних нефінансованих некорпоративних підприємств. [12, 13]
Стан та проблеми запровадження СНР-93 в Україні
Україна, як і інші країни СНД, теж розпочала перехід на уніфіковану СНР-93. За методологією, запропонованою Статистичною комісією ООН, почали обраховувати основні макроекономічні показники: ВВП, НД та похідні від них показники. Запроваджено складання секретних національних рахунків за п'ятьма секторами. У 1998 р. в Україні запроваджено нову бюджетну класифікацію, узгоджено з міжнародними стандартами. Внесено зміни в методологію визначення рахунків первинного розподілу доходу (податків на виробництво та імпорт) і доходів від власності, що сплачують до бюджету суб'єкти підприємницького сектору.
Певні здобутки має Україна у справі визначення кінцевих споживчих витрат домогосподарств.
І все ж слід зазначити, що наша держава робить ще перші кроки у напрямку запровадження цілісної СНР-93. ключовою проблемою для здійснення переходу на СНР-93 у повному обсязі є запровадження різних класифікацій. До 2000 р. вся статистична звітність в Україні базувалась на Загальному класифікаторі галузей народного господарства (ЗКГНГ), розробленому у 1987 р., який відповідав вимогам системи БНГ, і чітко розмежував галузі економіки на два сектори - виробничий та невиробничий.
З 2001 р. Україна здійснює перехід на Класифікацію видів економічної діяльності (КВЕД), згідно з міжнародними стандартами СНР. У зв'язку з цим деякі галузі ЗКГНГ розподіляються у КВЕД між властивими їй видами економічної діяльності. Це, зокрема, матеріально технічне постачання і збут; заготівлі; інформаційно-обчислювальне обслуговування; загальна комерційна діяльність із забезпечення функціонування ринку; геологія і розробка надр; геодезична і гідрометеорологічна служби; побутове обслуговування і т. ін.
З'являються види діяльності, згідно з вимоками КВЕД, сформовані з окремих галузей ЗКГНГ:
o виробництва та розподіл електроенергії, газу, води;
o готелі та ресторани;
o операції з нерухомістю;
o здавання в оренду та послуги юридичним особам;
o колективні, громадські та особисті послуги.
З'являються нові види діяльності, повністю відсутні у ЗКГНГ;
o послуги домашньої прислуги;
o екстериторіальна діяльність, що здійснюється міжнародними організаціями, тощо.
Статистичні обстеження за напрямками діяльності в останній час в Україні ще не проводились. Це ще тільки перспектива.
Для запровадження рахунків кінцевого використання домогосподарств, сектору некомерційних організацій, що обслуговують домогосподарства, та сектору державного управління, слід запровадити такі класифікації:
o класифікацію індивідуального цільового споживання (КІЦС);
o класифікацію цілей некомерційних організацій (КЦНО), що обслуговують домогосподарства;
o класифікацію функцій органів державного управління (КФОДУ).
КІЦС відображає витрати домогосподарств на харчування, утримання житла, комунальні послуги, особисті речі, предмети домашнього вжитку, транспорт, освіту, медицину тощо. КЦНО відображає витрати на послуги в галузі досліджень, охорони здоров'я, соціальної допомоги, релігії, культури, профспілкових об'єднань тощо. КФОДУ - витрати сектору на товари і послуги, які покращують добробут населення (освіта і охорона здоров'я, соціальне забезпечення і соціальна допомога) або пов'язані з діяльністю і послугами у виробничій сфері (послуги паливно-енергетичного комплексу, сільського, лісового та рибного господарства, добувної та обробної промисловості, будівництва та ін.), а також на ті, які не покращують добробут (забезпечення охорони правопорядку, оборони).
Для аналізу доходів і заощаджень СНР використовує такі типи господарств:
o домогосподарства осіб, які працюють за наймом;
o домогосподарства підприємців;
o домогосподарства само зайнятих (особи вільних професій, дрібні фермери тощо);
o домогосподарства осіб, які живуть на трансферти (пенсіонери, студенти й ін.);
o домогосподарства осіб, які живуть на доходи від власності (проценти, дивіденди, орендна плата).
Це класифікація не запроваджена ще в жодній із країн СНД.
Підбиваючи підсумок з цього питання, слід зазначити, що перед Україною стоїть ще багато невирішених проблем щодо збору, обробки і систематизації
Loading...

 
 

Цікаве